WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Ретроспективний аналіз системи адміністрування податків у розвинених країнах - Реферат

Ретроспективний аналіз системи адміністрування податків у розвинених країнах - Реферат

податків ефективна лише у разі розширення податкової бази. У 1990 р. ліквідацію різноманітних "тимчасових" податків (на банківські депозити, на фінансові операції тощо) було поєднано із зниженням мінімального рівня оподаткованого доходу та обмеженням практики податкових пільг. У 1991 р. ухилення від сплати податків почало каратися тривалим ув'язненням; служби оновленої податкової інспекції (ВСІ) отримали додаткові права щодо здійснення контролю за сплатою податків великими приватними компаніями.
Загалом у більшості країн Латинської Америки, як і всюди у "третьому" світі, частка податку на доходи громадян у загальній сумі податкових надходжень залишається невисокою - не більше 20 %. Нові джерела оподаткування пов'язуються із впровадженням податку на нерухомість, на землю, на автомобілі, а також встановленням акцизних зборів на тютюнові вироби та алкогольні напої. Деякі податки, наприклад, на предмети розкоші, корисні не так для зростання доходів бюджету, як із погляду соціальної справедливості [11].
Фіскальна політика завжди перебуває у фокусі боротьби економічних і політичних інтересів. Латинська Америка не є винятком, так само як і Україна не є "іншою" державою. Незважаючи на труднощі, в останні роки вектор фіскальної політики в країнах Латинської Америки сформувався досить чітко, за рахунок: скорочення дефіциту бюджету; зменшення частки ВВП, що перерозподіляється через бюджет; гармонізації податкового законодавства; боротьби з ухиленням від сплати податків [7].
Вдало ідуть реформи у Китаї. У комплексі економічної програми КНР важливе місце надається реформуванню податкової системи країни. Податкова система обслуговувала адміністративно-командний господарський механізм Китаю і здебільшого виконувала суто фіскальну функцію. Основними недоліками старої податкової системи були: нераціо-нальна структура, наявність численних перехідних видів податків, завищені податкові ставки, обмежене використання податків на додану вартість землі, індивідуальний прибуток, капітал та ін.
Основне завдання податкової реформи полягає у ліквідації системи фінансового підряду, за якою платежі підприємств визначились угодою між підприємством і місцевою владою, та поступовий перехід до податкової системи.
На думку китайських фахівців, податки повинні виконувати функцію фінансового макроекономічного регулятора, забезпечувати ефективну фіскальну політику держави та стимулювати процес виробництва. Були визначені принципи оподаткування, головними з яких є:
- справедливість при оподаткуванні, різницю у податкових ставках необхідно застосовувати тільки для різних видів виробництва, а не різних форм власності;
- чіткість і простота при обчислюванні та стягненні податків. Виконуючи фіскальну функцію, податки забезпечили поступове надходження коштів до бюджету в необхідній кількості, а також ефективне користування бюджетними коштами, виходячи з державних потреб. Водночас, виконуючи стимулюючу функцію, податки сприяли розвитку процесу виробництва і не стали тягарем для товаровиробника.
Основними напрямами податкової реформи в КНР стали:
- регулювання використання капіталовкладень;
- залучення капіталовкладень в основне виробниче будівництво;
- виправлення структурних дисбалансів;
- стримання галопуючої інфляції;
- посилення контрольно-регулюючої функції фінансів на макроекономічному рівні тощо.
До реформи основним джерелом державних доходів у КНР був податок з обороту, він забезпечував 70 % загальної суми податкових надходжень. Це було однією з особливостей податкової системи Китаю. У результаті реформи на його базі була створена система, до якої входять податок на додану вартість (ПДВ), акцизи та промисловий податок. За рахунок такої системи здійснюється регулювання виробничих процесів, оптової та роздрібної торгівлі.
За допомогою ПДВ у виробництві та обігу товарів здійснюється загальне регулювання, а через акцизи - на незначну кількість споживчих товарів.
Надання послуг, передача нематеріальних активів та реалізація нерухомості є об'єктом оподаткування промисловим податком.
У сучасній податковій системі КНР податок на додану вартість - це один із видів податку з обороту. Він сприяє не тільки мобілізації фінансових доходів, а й вибору підприємством найкращої форми господарювання, підвищенню конкурентоспроможності продукції на світовому ринку. У минулому оподатковувалася незначна кількість товарів при сильній диференціації податкових ставок. Сьогодні встановлено дві ставки ПДВ - загальна (17 %) та пільгова (13 %) - для виробництва зерна, олії, пакувальних послуг, друкарських видань, кормів, добрив, сільгосптехніки та хімікатів для сільського господарства. Товари, що експортуються за кордон, сільгосппродукція нетоварного призначення, імпортні наукові прилади, товари, що надходять за рахунок благодійної допомоги, а також протизаплідні засоби, звільнені від сплати ПДВ. Для тих, у кого реалізаційні доходи менші певної суми (у виробництві оборот з реалізації, що оподат-ковується, менший за 1 млн юаней на рік, у торгівлі - менший за 1,8 млн юаней на рік), застосовується ставка 6 %.
Реформа податкової системи у Китаї дала позитивні результати: рівень виробництва постійно підвищується, активно розвиваються підприємства різних форм власності, зростають як вітчизняні капіталовкладення, так і іноземні. Але при цьому податкові ставки, як і раніше, встановлюються на основі фінансового підряду [1].
Досвід проведених податкових реформ у розвинених країнах виявив, що в перші роки зниження оподаткування юридичних і фізичних осіб супроводжувалося зростанням дефіциту державного бюджету. Так, у США мали місце безпрецедентні дефіцити федерального бюджету. Причому після 1981 року різко зріс структурний дефіцит, який спочатку супроводжувався збільшенням реального бюджетного дефіциту, а після 1983 року - його стабілізацією, досягнутою винятково внаслідок зменшення циклічного дефіциту при подальшому зростанні структурного. Таким чином, основним компонентом дефіцитів федерального бюджету в 80-ті рр. був структурний, що свідчить про спричиненість цих дефіцитів перш за все не циклічними коливаннями, а податково-бюджетною політикою.
У США при рівні дефіциту федерального бюджетунапередодні податкової реформи (1976-1980 рр.) у 1,9 % ВНП і значних можливостях скорочення видатків (які, щоправда, не були використані, оскільки Конгрес не прийняв пропозицій щодо скорочення соціальних програм) у 1981-1985 рр. дефіцит зріс до 4,3 % ВНП. В Україні ж істотне зниження податкового тягаря в умовах значних масштабів дефіцитності (особливо "прихованої") державного бюджету і проблематичності суттєвого зменшення видатків із нього призведе до загострення проблеми дефіциту, ще більше порушить нестійку, штучно досягнуту фінансову стабілізацію. Зростання ж реального дефіциту загострить проблеми інфляції, фінансування бюджетної сфери. Усе це може лише дискредитувати ідею справді необхідної для України податкової реформи [8].
Запропонована концепція має ліберальну спрямованість, ігнорує можливі соціальні наслідки податково-бюджетних змін, передбачає податкову лібералізацію у поєднанні зі скороченням соціальних витрат, підвищенням пенсійного віку, що в умовах низької тривалості життя, погіршення стану здоров'я не може розглядатися інакше, ніж антигуманна пропозиція. Автори концепції наголошують на тому, що послаблення податкового тягаря створить грунт для економічного зростання, а останнє - для підвищення добробуту. Це так, але частина населення вже зараз має такий рівень життя, що до економічного зростання може просто не дожити. Виснажені ціновою лібералізацією й іншими революційними заходами, економіка та народ потребують еволюційного розвитку, розумного, поміркованого
Loading...

 
 

Цікаве