WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Регулювання міжбюджетних відносин в Україні - Реферат

Регулювання міжбюджетних відносин в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Регулювання міжбюджетних відносин в Україні
Сьогодні проблеми вдосконалення та розвитку міжбюджетних відносин в Україні цікавлять багатьох науковців, оскільки стійкість бюджетної системи держави багато в чому залежить саме від характеру таких відносин. Звісно, що доходи бюджетів мають бути надійною та стабільною основою фінансової бази, необхідної для виконання завдань і функцій як держави, так і органів місцевого самоврядування. Тому держава намагається наділити всіх суб'єктів бюджетного права необхідним для виконання їх функцій обсягом доходів. Особливого значення при цьому набувають міжбюджетні відносини, при реалізації яких провідне місце займає надання трансфертів і міжбюд-жетних трансфертів, правова природа яких на сьогодні мало досліджена і тому це питання потребує додаткової уваги.
Так, у ст. 9 Бюджетного кодексу України [4] дається таке тлумачення "трансфертів" - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній і безповоротній основі. Крім того, п. 25 ст. 2 Бюджетного кодексу України також містить визначення міжбюджетних трансфертів як коштів, що безповоротно і безоплатно передаються з одного бюджету до іншого, а у ст. 96 закріплюється їх поділ на види: 1) дотація вирівнювання; 2) субвенція; 3) коштів, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; 4) інші дотації. На нашу думку, при такому трактуванні та класифікації наведених категорій законодавець змішує такі поняття, як "трансферти", "міжбюджетні трансферти", "бюджетне регулювання" і його методи (дотації, субвенції тощо), що фактично призводить до їх ототожнення. Виходячи з цих норм, виникає можливість надання фінансових ресурсів з інших джерел у державний і місцеві бюджети в межах бюджетного регулювання та без чіткого визначення механізму їх надання та витрачання.
Аналіз фінансово-правової літератури дозволяє зробити висновок про те, що співвідношення вищезазначених понять практично не досліджувалося. З огляду на це, переконуємося, що назріла гостра необхідність здійснити їх оцінку й розмежування. Це зумовлено насамперед тим, що питання правильного трактування понять, використовуваних при правовому регулюванні фінансових відносин і, зокрема, міжбюджетних, дуже тісно пов'язано з визначенням їх поняття та змісту, а також прав і обов'язків їх учасників. Крім того, слушним щодо цього є зауваження Ю.О. Крохіної, що "для науки бюджетного права неоціниме значення має визначення категорій, оскільки саме через їх аналіз здійснюється процес пізнання законів функціонування усієї бюджетної діяльності держави" [10, с. 24]. У межах цієї роботи й з огляду на обмеженість її обсягу відзначимо наступне.
Категорії "трансферт" і "міжбюджетний трансферт" для фінансово-правової доктрини і законодавства є порівняно новими. У законодавстві України категорія "офіційний трансферт" з'явилася недавно. Вона вперше була закріплена в бюджетній класифікації постановою Верховної Ради "Про структуру бюджетної класифікації України" від 12 серпня 1996 р. [4], а згодом стала застосовуватися в текстах законів про Державний бюджет на поточний рік. Наприклад, уперше ми її зустрічаємо у ст. 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік" від 30 грудня 1997 р. [4]. Фактично цей термін являє собою збірне поняття, куди входять дотації й субвенції з вищих бюджетів у нижчі, а також надходження з бюджетів нижчих рівнів у вищі. Отже, незважаючи на використання таких категорій та досвід багатьох країн світу, у яких методи трансфертів використовуються вже тривалий час [11, с. 56-59], законодавство не виробило чіткого та всебічного їх тлумачення.
До речі, дещо своєрідним є підхід щодо цього питання російського законодавця. Так, у ст. 75 Бюджетного кодексу Російської Федерації закріплюється поняття "трансферти населенню", під яким розуміються бюджетні кошти для фінансування таких обов'язкових виплат населенню, як пенсії, стипендії, матеріальні допомоги, компенсацій та інші соціальні виплати, встановлені законодавством [12]. Але самого формулювання поняття трансферту як такого Бюджетний кодекс Російської Федерації не містить.
Наукою фінансового права також не вироблено чіткого визначення понять трансфертів та міжбюджетних транстертів, тому не існує єдиної думки щодо цього питання. М.А Баскакова трактує трансфертні платежі як передаточні, одна із форм перерозподілу державних бюджетних коштів. Залежно від об'єкта платежів, на думку вченої, вони мають три форми: а) субсидії приватним підприємцям; б) виплати відсотків по державному боргу; в) державні грошові виплати на соціальні потреби (пенсії, матеріальну допомогу та інші види фінансової допомоги непрацездатним, безробітним тощо) [2, с. 447]. Такий підхід нам вбачається трохи вузьким, оскільки виділення трансфертних платежів може здійснюватися також іншим суб'єктам і мати різне призначення.
Існують й інші думки. Наприклад, М.В. Романовський і О.В. Врубльовська стверджують, що фінансову допомогу, яка виділяється з фонду фінансової підтримки регіонів, прийнято називати трансфертами. Інші ж фахівці вважають трансферт нормативно-частковою дотацією [9, с. 53]. На нашу думку, у вищевказаних випадках тлумачення категорії "трансферт" характеризується не як збірне поняття, оскільки кожен з авторів думок ототожнює її з якою-небудь формою трансферту або методом бюджетного регулювання - дотацією, субсидією.
У довідковій літературі вказується, що термін "трансферт" походить від французького - transfert, або від латинського - transfero і означає "переношу", "переміщаю" і являє собою різновид обмінної операції, пов'язаної з (1) переводом іноземної валюти чи золота з однієї країни в іншу або (2) передачею права володіння іменними цінними паперами однією особою іншій, здійснюваною, як правило, за допомогою передаточного напису [15, с. 475]. Однак таке визначення трансфертів є суперечливим, оскільки вони не завжди пов'язані з обміном (на цьому положенні акцентується увага й у Бюджетному кодексі України).
На нашу думку, головним у трансферті з погляду фінансового (бюджетного) права вбачається переміщення фінансових ресурсів від одного суб'єкта фінансових (бюджетних) правовідносин до іншого. Причому в такому випадку не акцентується на тому, хто може бути суб'єктом-одержувачем таких коштів і суб'єктом, у власності чи віданні якого знахо-диться фонд, з якого передаються кошти.
Далі, як відомо, бюджетне регулювання є наданням коштів із загальнодержавних дохідних джерел, закріплених за бюджетами вищих рівнів, бюджетам нижчих рівнів із метою збалансування їх на рівні, необхідному для використання планів економічного й соціального розвитку на відповідній території. Причому здійснюється воно методами процентних відрахувань від загальнодержавних податків, дотацій, субвенцій і субсидій [5, с. 105, 106; 8, с. 130-134; 14, с. 145-147]. Але законодавцем небуло враховано це вироблене теорією фінансового права (і раніше закріплене у ст. 16 Закону "Про бюджетну систему України") положення при визначенні трансфертів, міжбюджених трансфертів та їх видів.
Таким чином, відповідно до Бюджетного кодексу України при реалізації міжбюджетних відносин (зокрема, бюджетному регулюванні) допускається (1) "рух" фінансових ресурсів не тільки від вищих бюджетів до нижчих, але і від нижчих у вищі, між рівнозначними бюджетами у вигляді дотації вирівнювання, субвенції, коштів, що передаються в державний і місцеві бюджети з інших бюджетів, у вигляді інших дотацій, що (2) означає, по суті, залучення ресурсів з інших джерел. Крім того, виходячи зі змісту ч 4 ст. 96, п. 1 ст. 101 та ін. Бюджетного кодексу України можливе надання міжбюджетних трансфертів у вигляді "коштів, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів", з цим, на нашу думку, важко погодитися, оскільки і дотації, і субвенції за своєю суттю є коштами, що передаються з цих бюджетів. І тому вказівка на "ще якісь" кошти, що передаються з цих бюджетів, без закріплення правового режиму їх надання є підставою для неоднозначного тлумачення й розуміння цієї норми, що, у свою чергу, може призвести до нецільового і безпідставного виділення й використання бюджетних коштів.
Ця думка була висловлена у ряді наукових публікацій. Так, О.В. Турчинов, Ц.Г. Огонь та інші фахівці, не розкриваючи поняття трансфертів і міжбюджетних трансфертів, розподіляють останні
Loading...

 
 

Цікаве