WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Психолого-правові аспекти податкової діяльності - Реферат

Психолого-правові аспекти податкової діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Психолого-правові аспекти податкової діяльності
Будь-який вид діяльності характеризується психологією поведінки і участі людини в ній. Нині відбувається значний розвиток психологічної науки, проникнення її в усі сфери людської діяльності.
Психологія проявляється в характері взаємовідносин одних суб'єктів діяльності з іншими. Категорія "спілкування" є однією з головних у психологічній науці. Людина змушена спілкуватися з випадковими партнерами, і їй необхідні такі якості, як розум і логіка, такт і дипломатичність, почуття гумору тощо. Ми зустрічаємося також з так званими "об'єктами" діяльності, в тому числі і тими, хто перешкоджає цій діяльності, і нам тоді необхідні такі якості, як уміння заручатися підтримкою, розбиратися в людях, бути надійним тощо.
Ми можемо бачити прояв психології у ставленні людини до процесу праці. Психологія допомагає людині настроїтися на працю і не тільки прагнути, щоб вона була радістю, а й щоб зробити працю ефективною, продуктивною, творчою, здоровою, матеріально достатньою.
Праця - це найважливіша форма буття, головна сфера життєдіяльності, спосіб перетворення себе і суспільства через стосунки з іншими, це основа для самоповаги, внутрішньої комфортності, чи, навпаки, відчуття дискомфорту, тобто людині може не подобатися її робота або сфера її діяльності в цілому. Своє "ставлення до праці" люди виявляють по-різному. Дехто отримує задоволення від процесу праці, це дає їм задоволення, інші працюють тільки заради заробітної плати, решта взагалі вважають працю однією з неприємних сторін свого існування, важким обов'язком. Всеросійський центр дослідження суспільної думки (ВЦДСД) провів дослідження, в якому ставилося, зокрема, питання: чим для Вас є праця (у % до кількості тих, хто відповів на питання, табл. 1).
Таблиця 1
Як видно з таблиці, праця не є самоціллю і не досягає вищої з мотиваційних структур. На даний час це пояснюється відчуттям соціальної незахищеності навіть за наявності роботи - 75 %. У 33 % громадян грошей вистачає тільки на продукти харчування та одяг. У 43 % - тільки на продукти харчування, а в 17 % не вистачає навіть на них. Внаслідок цього у 40 % населення ставлення до чесної праці значно погіршилось. Так, 33 % вважають, що збагатитися можна тільки за рахунок спекуляції, 34 % - за допомогою крадіжок. Лише 6 % вважають, що зробити це можна за допомогою таланту і працездатності [2, с. 105]. Психологія грошей - це розділ економічної психології, що вивчає зміну психіки людей і, як наслідок, їх поведінку під впливом грошей. Незалежно від грошового типу особистості (марнотратник, скнара, грошовий мішок, гендляр, гравець та ін.) на ставлення до грошей впливають і психологічні, і соціальні особливості. Стре-согенним фактором для людини є діяльність такого апарату держави, як податкова служба.
Сплату податків не можна вважати приємним заняттям. При справді психологічному підході до питань оподаткування можна побачити, що цей процес у будь-якому випадку є боротьбою між двома протилежними сторонами: тими, хто податки збирає, і тими, хто змушений їх сплачувати, тобто між двома об'єктами: державою і особистістю. Відносини "податківець - платник податків" можуть бути пояснені шляхом психологічної концепції Гронленда "справедливості - несправедливості": людина повинна (змушена) віддати частину свого прибутку на розвиток механізму, який, на перший погляд, для неї зовсім невидимий. Якщо радянська людина була вмотивована громадянським обов'язком, почуттям суспільної солідарності, то сьогодні ці фактори практично не діють. У наш час необхідно апелювати до власного бажання платника податків, до усвідомлення необхідності вкладення в державну казну. Податковий внесок повинен викликати в людини власну зацікавленість, тобто громадяни повинні бачити не те, що держава "відриває" частину прибутків, а те, що вони дійсно вносять частину своїх грошей на розвиток, функціонування держави. Віддаючи щось, кожна людина сподівається в майбутньому на повернення її затрат, її "жертв". Відомо, що нічого не з'являється нізвідки і не зникає в нікуди, тобто людина сплачує податки для забезпечення свого власного майбутнього або для забезпечення майбутнього своїх дітей. Для того, щоб платник податків це розумів, він повинен бачити дійсні факти, які це доводять. Засоби масової інформації повинні повідомляти про те, куди йдуть податки, кому допомагають. Податкова служба повинна більше "спілкуватися" з населенням. Але досить актуальним і складним при інформуванні населення є питання про те, що можна і чого не можна робити надбанням гласності [10, с. 94].
Професія податкового працівника є однією з нелегких, оскільки він постійно відчуває тиск двох факторів: необхідність "вибивання" податків при недосконалості податкового законодавства і постійну ворожість населення, а це, деякою мірою, є для нього стресогенним фактором.
Чому ж тоді люди обирають цю професію? Можливо, це сподівання на вигоду особисто для себе, престиж професії чи бажання допомогти державі в даній сфері.
З даного питання нами проведено попереднє дослідження - опитування 132 студентів 1-4 курсів Національної академії державної податкової служби України. Головними спонукальними мотивами вступу до академії вони назвали: а) перспективність даного виду діяльності - 46,2 %; б) інтерес до даної роботи - 45,4 %; в) бажання отримати юридичну освіту - 33,3 %. Бажання бути корисним суспільству зазначили всього 12,1 %. Чи задоволені вони своїм вибором, свідчить те, що на питання, коли б їм сьогодні довелося вирішувати питання про вступ, 60,6 % опитаних відповіли, що знову вступили б до академії, відмовилися б вступати всього 4,5 %.
Оцінюючи характер податкової діяльності, опитувані зазначили: а) складна - 68,9 %, б) цікава - 56,8 %, в) престижна - 47,9 %, г) корисна для суспільства - 43,9 %, д) небезпечна - 32,5 %. е) несправедлива - 13,6 %, ж) неприємна - 6,9 %.
Спілкування з платником податків і особами, які ухиляються від сплати податків, психологічно є одним із найбільш складних етапів роботи. Люди, з якими співробітники відділів податкової служби мають справу, як правило, кваліфіковані і спритні, а платники податків уже завчасно налаштовані негативно, тому головним завданням податкового працівника є пом'якшення ситуації спілкування, встановлення психологічного і комунікативного контактів, що є одним із аспектів спілкування. Психологічний контакт - це процес становлення, розвитку і підтримки взаємного притягування осіб, які спілкуються.
Спочатку має місце зовнішнє сприйняття один одного і формування першого враження. Зустрівшись, люди підсвідомо прогнозують наслідок контакту. Результатом взаємної оцінки є вступ до спілкування або відмова від нього. Процес спілкування починається зі знайомства. Перше враження про податкового працівника може стати вирішальним у встановленні і розвитку контакту з особою, якій довелося з ним зіткнутися.
Дослідження показують, що перше враження складається на основісприйняття:
- зовнішнього вигляду людини;
- його експресивних реакцій (міміки, жестів, ходи тощо);
- голосу і мови [3, с. 128].
Під час першої зустрічі податковий працівник сприймається швидше як фізичний індивід із зовнішніми зрозумілими особливостями (стать, зріст, міміка, одяг, хода, рольові ознаки тощо). Тобто можна стверджувати, що велику роль у встановленні контакту відіграють зовнішній вигляд і невербальні компоненти спілкування. Дуже важливим єпсихологічний стан податкового працівника під час спілкування. Він ні в якому разі не повинен підвищувати голос, потрібно стримувати свої емоції і бути доброзичливим.
У процесі спілкування між людьми симпатія або антипатія виникає, як правило, на підсвідомому рівні. Працівник податкової служби повинен враховувати, що найбільшу зацікавленість до своєї особи, а також до спілкування він може викликати в процесі самої бесіди. Навіть у тому випадку, коли об'єкт спочатку відчуватиме до інспектора певну ворожість, спільна
Loading...

 
 

Цікаве