WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Психологічні особливості та тактичні прийоми допиту при розслідуванні терористичних актів - Реферат

Психологічні особливості та тактичні прийоми допиту при розслідуванні терористичних актів - Реферат

допиту.
Другий момент, на який необхідно звернути увагу, - встановлення психологічного контакту з особою, яка допитується, тому що це є однією з основних умов отримання достовірних показань у справі. Такий психологічний контакт необхідно встановити і підтримувати нелише під час допиту, а й у подальшому при здійсненні досудового слідства.
У ряді випадків уже встановлений контакт може бути втраченим або, навпаки, відсутність довіри спочатку надалі може змінитись стійким психологічним контактом, який характеризуватиметься відповідним взаєморозумінням. З наведеного можна зробити висновок, що психологічний контакт - це не окрема стадія допиту і для його встановлення потрібно вжити ряд тактичних заходів, які визначаються перебігом допиту, обставинами справи, наявністю доказів, а також особливостями характеру особи, яка допитується.
Під час встановлення контакту з особою, яка допитується, неможливе використання шаблонів, штампів. Тут необхідний індивідуальний підхід з урахуванням особливостей особи.
Шляхи встановлення психологічного контакту досить різноманітні.
По-перше, необхідно викликати інтерес до спілкування в особи, яка допитується, спробувати зацікавити її в дачі достовірних показань. Завдання слідчого - виявити і допомогти особі, яка допитується, побороти в собі негативні мотиви. Вона повинна зрозуміти і усвідомити необхідність дачі показань.
По-друге, процес встановлення контакту залежить від слідчого, зокрема його професійної підготовки.
Контакт між слідчим і особою, яка допитується, має однобічний характер. Слідчий переслідує мету - отримати якнайбільше інформації, хоча він до певного моменту також приховує свою обізнаність у справі.
Іншими особливостями психологічного контакту є: примусовість такого спілкування для одного з учасників; неспівпадання в більшості випадків їх інтересів; складність подальшого встановлення контакту, якщо останній не був досягнутий на початковому етапі спілкування; активна діяльність слідчого щодо встановлення і підтримання контакту.
Кримінально-процесуальне законодавство містить норми, які захищають особу, яка допитується, від психологічного впливу (наприклад, окремі допити, заборона ставити навідні запитання тощо).
Проте навіть чітке виконання всіх правил допиту не може позбавити особу, яка допитується, від психологічного впливу з боку слідчого, оскільки будь-яка форма спілкування вже передбачає вплив. Крім того, слідчий повинен використовувати такі методи впливу, які захистили б його самого від негативного впливу злочинного оточення.
Заходи психологічного впливу на особу, яка допитується, що застосовуються з метою змінення її позицій і отримання достовірних показань, можуть бути поділені на наступні групи:
- заходи, що ґрунтуються на використанні окремих психологічних якостей особи;
- заходи, що ґрунтуються на довірі особи, яка допитується, до особи слідчого;
- заходи, що ґрунтуються на повідомленні особі, яка допитується, інформації щодо наявної достовірної доказової інформації;
- заходи, що створюють в особи, яка допитується, перебільшене уявлення про обсяг наявних доказів у справі;
- заходи підвищеного емоційного впливу, пов'язані з пред'явленням неочікуваної інформації.
Значну можливість здійснення психологічного впливу містить система пред'явлення доказів.
Наведемо деякі правила ефективного пред'явлення доказів:
- перед пред'явленням доказів слід поставити всі необхідні запитання для того, щоб надалі усунути хитрощі особи, яка допитується, направлені на їх нейтралізацію;
- пред'являти докази слід у міру їх зростаючої значущості;
- по кожному з доказів необхідно отримати пояснення;
- всебічно розкривати криміналістичне значення доказів, що пред'являються [1, С. 82].
Одним з основних засобів психологічного впливу є запитання слідчого.
Запитання можна формулювати так, щоб обмежити коло інформації для особи, яка допитується. Обвинувачений (підозрюваний) завжди знає, що його викриють, і відчуває ступінь наближення запитання слідчого щодо обставин, що викривають його у вчиненні злочину.
Слідчий повинен широко використовувати протидіючі запитання, тобто такі запитання, які суперечать наданим уже відповідям, свідчать про невідповідність останніх, протидіють неправдивим установкам особи, що допитується.
Крім того, слідчим можуть використовуватися і викриваючі запитання.
Викриття особи у вчиненні злочину здійснюється за допомогою доказів і тактичних комбінацій. У випадках, коли доказів достатньо, рекомендується:
- пред'являти докази послідовно відповідно до їх доказової сили;
- пред'являти спочатку найбільш важливі докази.
При цьому як під час допиту, в ситуації, що визначається достатністю доказів, так і в ситуації, коли доказів недостатньо, необхідно керуватися правилами, що позбавляють можливості особу, яка допитується, спростувати доказ.
Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що значення даних рекомендацій не слід ігнорувати під час розслідування терористичних актів.
Знання психології людини повинно активно використовуватися слідчим у розробці тактики допиту підозрюваного або обвинуваченого. У юридичній літературі дискусійним ще залишається питання про допустимість психологічного впливу на особу, яка допитується. Одні автори заперечують допустимість психологічного впливу взагалі [2, С. 99], інші піддають критиці окремі психологічні прийоми допиту [3, С. 2].
Проте сам факт того, що слідчий вправі ставити особі, що допитується, запитання, передбачає можливість психологічного впливу на останнього, оскільки у даному випадку особа, яка допитує, спонукає особу, яку допитують, зосередити свої думки на певних обставинах, викликає певні асоціативні зв'язки тощо. "Психологічний вплив, - як зазначають В.Є. Коновалова і О.М. Сербулов, - є необхідним елементом процесу спілку-вання. На відміну від насильства, вплив володіє позитивними якостями і не несе у собі елементів примусу" [4, С. 104].
У зв'язку з викладеним, вважаємо за необхідне доповнити КПК України нормою такого змісту: "Засоби психологічного впливу, що застосовуються до особи, яка допитується, не повинні позбавляти її можливості вільного вибору своєї поведінки. Усі сумніви щодо допустимості застосування таких засобів необхідно вирішити на користь особи, яка допитується, відмовою в їх застосуванні".
Література:
1. Белкин Р.С. Профессия - следователь. - М., 1998.
2. Горский Г.Д., Кокорев Л.Д., Котов Л.П. Судебная этика. - Воронеж, 1973.
3. Проблемы судебной этики / Под ред. М.С. Строговича. - М.: Юрид. лит., 1974.
4. Коновалова В.Е., Сербулов А.М. Тактика допроса при расследовании преступлений. - К., 1978.
Loading...

 
 

Цікаве