WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Процесуально-правові проблеми реалізації конституційних прав і свобод громадян України в умовах розвитку демократії - Реферат

Процесуально-правові проблеми реалізації конституційних прав і свобод громадян України в умовах розвитку демократії - Реферат


Реферат на тему:
Процесуально-правові проблеми реалізації конституційних прав і свобод громадян України в умовах розвитку демократії
Проголосивши Україну соціальною демократичною державою, Кон-ституція підняла на якісно новий етап регулювання прав, свобод і обов'язків наших громадян. Прийняті на її підґрунті законодавчі акти розвинули і закріпили низку прав, свобод та законних інтересів людини.
Наступний розвиток демократії, розширення основних прав і свобод, підвищення відповідальності кожного громадянина - обов'язкова умова здійснення завдань прискорення соціально-економічного розвитку нашого суспільства, його входження до європейських розвинених держав.
Однією з характеристик такого суспільства є можливість якнайповніше реалізувати конституційні права і свободи, що є невід'ємним від самого поняття демократії.
У ст. 3 Конституції зазначається, що "права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".
Демократія - поняття надзвичайно широке. І одне з головних місць у системі демократії посідає політичний за своєю суттю процес реалізації громадянами закріплених за ними прав, свобод і обов'язків. Дійсно де-мократична організація державної влади передбачає забезпечення грома-дянам можливості активної участі в політичному житті, надання їм реальних прав і свобод. Рівень демократичності суспільного і державного ладу кожної держави пропорціональний широті та реальній гарантованості прав і свобод. Справжня демократія завжди є формою ствердження і піднесення соціальних цінностей особи.
Карл Маркс писав, що "демократия исходит из человека и превращает государство в объективированного человека… В демократии не человек существует для закона, а закон существует для человека: законом является здесь человеческое бытие…". Він розглядав державні функції "как способы существования и действия социальных качеств человека".
Демократія в Україні з перших днів проголошення незалежності характеризується широкою участю народу в роботі державних органів, що особливо видно на прикладі рад народних депутатів різних рівнів, створенні й функціонуванні політичних партій і громадських організацій. Водночас необхідно акцентувати увагу на тому, що не завжди досягається мета демократичних процесів і реалізація конституційних прав та свобод громадян. Наприклад, проведено референдум про внесення змін і доповнень, що стосуються діяльності Верховної Ради, результати якого до цього часу не внесені в Конституцію. Верховна Рада фактично проігнорувала думку народу - своїх виборців. Це стало можливим у зв'язку з прогалинами в чинному законодавстві, що стосуються такої форми здійснення демократії, як референдум і небажанням ліквідувати ці прогалини.
Теорія і практика законотворення і функціонування державного механізму показують, що ефективне здійснення конституційних та інших прав і свобод громадян передбачає систему відповідних дій. Це суто індивідуальний процес, під час якого громадяни, які мають конкретні права, досягають поставленої мети. Реальними, на наш погляд, необхідно вважати лише ті права і свободи, які забезпечені всім економічним і політичним устроєм суспільства, високою духовною культурою, юридичними засобами, у тому числі й процесуально-правовими гарантіями. Відсутність чітко регламентованої системи прав і свобод, порядку їх реалізації породжує анархію і свавілля, згубних як для суспільства в цілому, так і для інтересів конкретних громадян. У зв'язку з цим слушними є міркування професора В.В. Копейчикова, що реалізація суб'єктивних прав громадян - це детально регламентований нормами права і забезпечений суспільним і державним устроєм демократичний за своїм змістом процес, який реально забезпечує кожному громадянину можливість реалізувати свої інтереси, що лежать в основі суб'єктивних прав.
З цього видно, що основним правам і свободам повинен бути притаманний процес їх реалізації, тобто відповідна процесуальна форма і це, безперечно, так. Але водночас доцільно погодитись із професором М.В. Вітруком, який вважає, що поряд із процесуально-процедурною формою, реалізація багатьох прав і свобод забезпечується безпосередньо самою особою, яка визначає порядок їх реалізації, організовує їх здійснення. Такий порядок умовно можна назвати "ініціативним".
До переліку прав особи включають політичні та особисті права і свободи (свобода совісті, слова, мітингів, зібрань, демонстрацій тощо). З таким твердженням погодитись повністю не можна, оскільки реалізація даних суб'єктивних прав повинна викликати до життя (може бути в меншому обсязі) дію різних матеріальних і процесуальних норм. Найчастіше реалізація громадянами прав, свобод і обов'язків передбачається законом чи іншим нормативним актом, тобто для цього встановлюються суворо визначені межі. Реалізація прав здійснюється в процесуальній формі, від рівня законодавчої урегульованості якої залежить, на нашу думку, і повнота здійснення даних прав і свобод.
Розглядаючи процесуальну форму як засіб підвищення реалізації конституційних прав і свобод громадян України необхідно приділити увагу поняттям "юридичний процес" і "юридична процедура", вияснити спільні та відмінні ознаки даних понять. У науці щодо цього є
Loading...

 
 

Цікаве