WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Процесуальні джерела доказів умисного ухилення від оподаткування - Реферат

Процесуальні джерела доказів умисного ухилення від оподаткування - Реферат

Суд також повинен обгрунтовувати вирок лише тими доказами, що були розглянуті на судовому засіданні. При цьому суд розглядає всі обставини справи у їх сукупності, керуючись законом (ст. 323 КПК України). Як бачимо, навіть із змісту закону (ст. 223 та ст. 323 КПК України) зрозуміло, що не процесуальні джерела доказів органи слідства і суд повинні мати на увазі, зазначати і аналізувати як докази при складанні обвинувального висновку, постановленні вироку та прийнятті інших процесуальних рішень у справі, а саме фактичні дані, що містяться у цих джерелах.
Пленум Верховного Суду України назвав недоліком те, що замість аналізу доказів (фактичних даних) суди посилаються лише на прізвища потерпілих, свідків та інших допитаних у справі осіб, не розкриваючи змісту цих та інших джерел доказів і зазначив: "Суду необхідно дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновках експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням прізвища свідка, потерпілого або назви проведеної експертизи тощо" [23].
Ці вимоги КПК України та Пленуму Верховного Суду України обов'язково повинні враховуватись як на стадіях досудового слідства при розслідуванні злочинів, передбачених ст. 212 КК України, так і при судовому розглядісправ.
Згідно з вимогами закону, тільки ті фактичні дані (відомості про факти), які містяться в перелічених ч. 2 ст. 65 КПК України джерелах, можна використовувати як докази. Наведений перелік є вичерпним [24].
З викладеного можна зробити висновок про те, що фактичні дані, взяті самі по собі, у відриві від процесуального джерела, не утворюють доказу.
У зв'язку з цим, ми повністю поділяємо думку Ф.Н. Фаткуліна, що докази і процесуальні джерела доказів "органічно пов'язані між собою, знаходяться у тісній взаємодії. Але це діалектична взаємодія, яка не виключає самостійності кожної з цих категорій" [25].
Звертаючись до розуміння взаємозв'язку між доказами і процесуальними джерелами доказів, М.М. Михеєнко, цитуючи Є.А. Матвієнко, також зазначає, що "отримання доказових даних з передбачених законом джерел - необхідна умова використання цих даних у якості доказів. Але від цього саме джерело доказових відомостей не перетворюється на доказ, не стає його органічною складовою частиною" [26].
Так, при розслідуванні фактів ухилення від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток службовими особами Приватного підприємства "Таврія" (ПП "Таврія") органами слідства було встановлено неоприбуткування отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра" (ТОВ "Віра") мінеральних добрив. При проведенні зустрічної перевірки слідчий допитав як свідка директора ТОВ "Віра" К., який підтвердив наявність спільної фінансово-господарської діяльності очолюваного ним ТОВ "Віра" з ПП "Таврія" і перерахував факти поставки на адресу ПП "Таврія" мінеральних добрив. У даному випадку доказами у кримінальній справі будуть не показання К., а фактичні дані про поставку мінеральних добрив, отримані від К. у результаті допиту. Таким чином, показання К. є процесуальним джерелом, в якому зафіксовані відомості про поставку мінеральних добрив ТОВ "Віра" на адресу ПП "Таврія" (докази).
Наведений приклад ще раз підтверджує, що доказами виступають фактичні дані (відомості про факти), а не їх процесуальні джерела.
Такий підхід до співвідношення понять "кримінально-процесуальні докази" та "процесуальні джерела доказів" знайшов своє відображення і у проекті Кримінально-процесуального кодексу України. Так, відповідно до змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 132 проекту КПК:
"3. Процесуальними джерелами доказів є показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, пояснення позивача, відповідача, висновок судової експертизи, пояснення експерта, речові докази, документи, протоколи слідчих і судових дій.
4. При обгрунтуванні процесуальних рішень дізнавач, слідчий, прокурор і суд зобов'язані посилатись на докази, а не тільки на їх процесуальні джерела, якщо інше не передбачено цим Кодексом" [27].
Але специфіка злочину, передбаченого ст. 212 КК України (умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), полягає в тому, що при його розслідуванні не використовується таке процесуальне джерело отримання фактичних даних, як показання потерпілого. По цій категорії злочинів взагалі відсутній потерпілий як учасник кримінального процесу. Відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства України потерпілим у кримінальній справі може бути визнана тільки фізична особа (ст. 49 КПК України). А у разі вчинення умисного ухилення від оподаткування завдається матеріальна шкода державі чи цільовим фондам у сумі несплачених податків, зборів, обов'язкових платежів, а також юридичній особі - у сумі нарахованих податковою службою штрафу та пені за ухилення від оподаткування. При цьому Державною податковою службою (ДПС) України та Державними цільовими фондами, які діють від імені держави, у разі встановлення фактів ухилення від оподаткування службовими особами підприємства (установи, організації), тобто юридичною особою, заявляється цивільний позов до юридичної особи-платника податків, зборів (обов'язкових платежів). Відповідно, юридична особа-порушник податкового законодавства визнається слідчим цивільним відповідачем, а її довірені особи - представниками цивільного відповідача.
Таким чином, при розслідуванні фактів умисного ухилення від оподаткування держава та юридичні особи визнаються цивільними позивачами (відповідачами), інтереси яких у кримінальному процесі представляють довірені особи - представники цивільного позивача (відповідача). Пояснення таких представників містять фактичні дані (докази) умисного ухилення від оподаткування і доцільно їх вважати процесуальними джерелами доказів.
З 29 червня 2001 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України", який розширив коло процесуальних джерел доказів [28].
Цим Законом до процесуальних джерел доказів віднесені протоколи з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів. (ч. 2 ст. 65 КПК України).
Таким чином,
Loading...

 
 

Цікаве