WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Про правовий і соціальний захист працівників податкової міліції - Реферат

Про правовий і соціальний захист працівників податкової міліції - Реферат


Реферат на тему:
Про правовий і соціальний захист працівників податкової міліції
Обов'язковою умовою ефективного функціонування правоохоронних органів, зокрема податкової міліції, є правовий і соціальний захист їх співробітників.
Ні у кого не викликає сумніву твердження, що правоохоронна ді-яльність - це професійний ризик. Податкова ж міліція працює в умовах підвищеного ризику, оскільки її робота пов'язана з ситуаціями, що ви-никають з приводу або навколо великих грошей, економічних інтересів ок-ремих осіб, угруповань, кланів. Протидія податківцям на всіх рівнях зростає, кількість правопорушень і злочинів щодо працівників податкової міліції з кожним роком збільшується.
За таких умов від держави, від окремих посадових осіб вимагається створення такого режиму функціонування податкової міліції, при якому ніщо б не відволікало їх від питань службової діяльності, або, принаймні, звести до мінімуму можливість виникнення таких ситуацій. Тобто йдеться про правову та соціальну захищеність міліціонера-податківця.
Не зупиняючись на вивченні відомчої правотворчості, розглянемо окремі базові закони та підзаконні нормативно-правові акти, покликані гарантувати той самий захист. Аналіз деяких відповідних статей законо-давства та практики їх застосування, окремих аспектів діяльності податківців свідчить про те, що працівник податкової міліції не відчуває і не може відчувати себе захищеним настільки, щоб гарантувати їм сумлінне, спокійне виконання службових обов'язків.
Стаття 21 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначає, що особа начальницького складу податкової міліції незалежно від займаної посади, місцезнаходження і часу у випадку звернення до неї громадян або посадових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій чи громадській безпеці або при безпосередньому виявленні такої загрози повинна вжити заходів щодо запобігання правопорушенню та його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події та повідомити про це найближчому органу внутрішніх справ.
За змістом цієї норми працівник податкової міліції (як і міліціонер МВС) перебуває на службі з охорони громадського порядку цілодобово, без вихідних і святкових днів, аж до звільнення з кадрів податкової міліції. За невиконання приписів цієї норми співробітник податкової міліції може бути притягнутий до відповідальності. Неважко здогадатись, що саме для нього, наприклад, втручання у непередбачену ситуацію може мати негативні наслідки. Очевидно, що ця норма залишилась і з тих часів, коли кожна люди-на, а тим паче правоохоронець, усім своїм життям була зобов'язана соціалістичній державі та повинна "денно і нощно" пильнувати інтереси та спокій цієї держави. На наш погляд, дана норма в існуючій редакції повинна бути скасована, оскільки вона не зовсім узгоджується зі статтею 22 згаданого Закону.
Вже давно з'ясовано, що час відпочинку необхідний людині будь-якої професії для відновлення психічних, моральних, фізичних сил, затрачених на роботі, на службі. Віддавши службі належне (згідно зі ст. 22 Закону України "Про міліцію", дія якої розповсюджується і на податкову міліцію, для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень), працівник податкової міліції повинен себе відчувати пересічним законо-слухняним громадянином і не більше. Тільки за таких умов час відпочинку досягає мети, але зазначена вище стаття Закону "Про державну податкову службу в Україні" не дозволяє розслабитись, примушує весь час відчувати себе "на посту". Таке становище не може вважатися нормальним. Здається, вже час переглянути положення даної норми, відмовившись від успадкованого радянського розуміння місця та ролі міліції в суспільстві.
Стаття 20 Закону "Про міліцію" (її дія також розповсюджується на працівників податкової міліції) стверджує, що законні вимоги працівника міліції є обов'язковими для виконання громадянами та службовими особами.
На наш погляд, ця норма Закону також має свої недоліки.
По-перше, таке її формулювання містить майже заклик до оцінювання щодо законності вимог міліціонера-податківця з боку того, до кого звернута вимога. Це не можна допустити, особливо в умовах нештатних, екстремальних ситуацій, коли рішення приймаються на місці подій і вима-гають безумовного виконання. Тобто повинно йтися про обов'язковість виконання вимог працівника податкової міліції без будь-яких умов і застережень. Закон повинен гарантувати працівникові податкової міліції безумовність виконання його вимог. Давати ж оцінку щодо законності таких вимог або дій працівника податкової міліції - справа відповідних посадових осіб, прокуратури, суду.
По-друге, при вирішенні питання щодо законності вимог співробітника податкової міліції відповідні інстанції повинні враховувати тільки ті обставини і факти, які були чи могли бути відомі співробітникові на момент здійснення ним дій, що перевіряються, а не такі, що відкрилися в результаті перевірки або розслідування. Лише за таких умов співробітник податкової міліції може діяти рішуче та ефективно, а не намагатись уникнути загострення ситуації з міркувань перестороги.
У статті 22 Закону України "Про міліцію" також зазначається, що оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні" від 14 вересня 1991 року №197 оплата праці співробітників податкової міліції за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу та окладу за спеціальне звання у грошовій формі в подвійному розмірі або, за їх згодою, наданням іншого дня відпочинку.
На практиці частіше може йтися лише про надання додаткового часу відпочинку, і не завжди з позитивним результатом. Звернення ж про подвійну оплату праці в надурочний час може призвести до зменшення заробітку працівника. Грошове утримання співробітника податкової міліції формується багатьма складовими, частка з яких призначається рішенням відповідної керівної особи. Позбавлення надбавок при мізерних посадових окладах є відчутною втратою для міліціонера-податківця. Тому він, зде-більшого, і не ризикує "дратувати" начальство своїми законними претен-зіями.
Така само ситуація виникає і навколо затримки заробітної плати - діяння, відповідальність за яке передбачена ст. 175 Кримінального кодексу України.
Звернення в такій ситуації працівника податкової міліції до суду за захистом свого права щодо оплати праці може тільки погіршити його матеріальне становище. Начальник завжди знайде обґрунтування необ-хідності позбавлення "дуже розумного" підлеглого премії або інших виплат (служба за своїм змістом дає такі можливості),залишившись при цьому поза відповідальністю, оскільки частина третя згаданої статті КК
Loading...

 
 

Цікаве