WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Провадження у справах про адміністративні проступки працівників податкової міліції України - Реферат

Провадження у справах про адміністративні проступки працівників податкової міліції України - Реферат

уже на початку такої діяльності стає зрозумілим (якщо особа порушника встановлена і нею є працівник податкової міліції, а також, якщо проступок не підпадає під перелік загальнокараних проступків працівників податкової міліції, передбачений у ч. 1 ст. 15 КУпАП), що вона спрямована на дисциплінарний примус порушника, а адміністративна відповідальність для нього не настає.
Притягнення працівників податкової міліції за вчинення адміністративного проступку до дисциплінарної відповідальності, на нашу думку, виключає компетенцію органів і посадових осіб, уповноважених розглядати і вирішувати адміністративні справи щодо цієї категорії осіб. Це пов'язане з тим, що накладення відповідних дисциплінарних стягнень входить у компетенцію лише відповідних начальників податкової міліції.
Зазначимо, що в теорії права комплексно проблема реалізації відповідальності за адміністративні проступки за дисциплінарним статутом ще не висвітлювалась.
Особливе значення дисциплінарна відповідальність і її спеціальний різновид має в тих сферах суспільного життя, де при виконанні службової функції працівники наділяються великими державно-владними повноваженнями (наприклад в органах внутрішніх справ, податкової міліції, Служби безпеки України, прокуратури, суду та інших) і які при її здійсненні торкають основні конституційні права і свободи громадян. Але при цьому значенні в жодному дисциплінарному статуті механізм заміни адміністра-тивної відповідальності дисциплінарно не закріплений, а порядок реалізації відповідальності за дисциплінарними статутами у разі вчинення адміністративного проступку вченими також не розглядався. Тому ми пропонуємо своє бачення вирішення зазначених питань.
Ми вважаємо, що дисциплінарна відповідальність працівників податкової міліції - це передбачений нормами дисциплінарного законодавства особливий правовий стан порушника і посадових осіб, які наділяються дисциплінарною владою, що полягає у обов'язку правопорушника відповісти за скоєння дисциплінарного або адміністративного проступку та обов'язку посадової особи вимагати від порушника звіту про таку поведінку та застосуванні заходів правового впливу, передбачених нормами права.
На нашу думку, у законодавчому порядку необхідно закріпити обставини, наявність яких виключає можливість дисциплінарного провадження щодо працівника податкової міліції або припиняє вже почате, навіть за наявності законних приводів до його провадження . До них необхідно віднести такі:
- відсутність події або складу дисциплінарного чи адміністративного проступку;
- неосудність особи, яка скоїла проступок;
- дії особи у стані крайньої необхідності чи виконання законного наказу або розпорядження;
- видання акта, який усуває застосування дисциплінарного стягнення;
- скасування акта, що встановив дисциплінарну відповідальність;
- закінчення строку, передбаченого для застосування дисциплінарного стягнення;
- наявність за тим же фактом порушеної і не припиненої кримінальної справи;
- звільнення з кадрів податкової міліції;
- смерть особи, щодо якої було розпочато дисциплінарне провадження.
Підставою ж для притягнення працівника податкової міліції до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного або адміністративного проступку.
Порушенню дисциплінарного провадження передує одержання інформації про діяння, що має ознаки дисциплінарного чи адміністративного проступку, за яке передбачається дисциплінарна відповідальність.
Ю.С. Адушкін під приводом для порушення дисциплінарного провадження розуміє те джерело, з якого компетентні органи отримують інформацію про проступок [9]. На думку Д.Н. Бахраха, приводом є інформація про діяння, що має ознаки порушення [10]. Зазначені думки є найбільш розповсюдженими щодо розглянутої проблеми.
Коли під приводами розуміють саму інформацію про протиправне діяння, то під підставами для порушення провадження вчинення особою діяння, що містить ознаки правопорушення [10].
У спеціальній літературі вказується, що справа про адміністративні правопорушення може бути порушена за наявності законних приводів і підстав [11]. Приводами служить інформація про протиправне діяння, якою "можуть бути заяви потерпілих та їх родичів, очевидців, повідомлення службових осіб державних органів, громадських організацій, засобів масової інформації, безпосереднє виявлення факту порушення" повноважними органами чи посадовими особами [12].
Щодо підстави порушення провадження у справах про адміністративне правопорушення (проступок), на нашу думку, найбільше законодавчому регулюванню цього питання відповідає позиція Л.В. Коваля, який підставу визначає як "здійснення особою діяння, що має ознаки адміністративного правопорушення" [12].
У законодавстві не передбачено, чи складається протокол, коли працівник податкової міліції вчинив діяння, що тягне для нього відповідальність за дисциплінарним статутом. Зі змісту ст. 15 КУпАП прямо не випливає, що у таких випадках протокол не складається. Хоча у ч. 3 цієї статті йдеться про передачу матеріалів відповідному начальнику лише у разі вчинення працівником податкової міліції адміністративно-караних діянь. Під "матеріалами" можна розуміти саме протокол про адміністративне правопорушення.
Таким чином, єдиним приводом для порушення дисциплінарного провадження щодо працівників податкової міліції в разі вчинення адміністративного проступку є протокол про адміністративне правопорушення, складений загальним юрисдикційним органом (посадовою особою).
Учасники дисциплінарного провадження здійснюють ряд послідовних, зв'язаних між собою процесуальних дій з реалізації взаємних прав і обов'язків в інтересах досягнення поставлених перед провадженням завдань. Таким чином, дисциплінарне провадження також проходить ряд послідовних і тісно пов'язаних між собою стадій. Д.М. Овсянко і Д.М. Бахрах розуміють під стадією таку відносно самостійну частину послідовно вчинених процесуальних дій, що поряд із загальними завданнями має властиві тільки їй мету й особливості, що стосуються учасників процесу, їхніх прав і обов'язків, строків здійснення процесуальних дій і характеру оформлюваних процесуальних документів [13]. Так, на думку А.А. Абрамової, дисциплінарний процес складається з наступних стадій: виявлення дисциплінарного правопорушення і підготовки справи, розгляду справи і накладення стягнення, виконання (реалізація) дисциплінарного стягнення, оскарження стягнення в установленому законом порядку і припинення дисциплінарного процесу [14]. Процес реалізації дисциплінарної відповідальності, на думку В.Д. Сорокіна та Г.В. Атаманчука, включає наступні стадії дисциплінарного провадження: а) порушення провадження за фактом правопорушення; б) розгляд дисциплінарної справи; в) прийняття рішення по справі та його виконання; г) оскарження (у разі необхідності) рішення по дисциплінарній справі [15]. Е.В. Додін виділяє аналогічні стадії дисциплінарного провадження [16].Автори наукової праці "Державна дисципліна і відповідальність"
Loading...

 
 

Цікаве