WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблемні питання захисту кримінальних справ від злочинних посягань - Реферат

Проблемні питання захисту кримінальних справ від злочинних посягань - Реферат

контрольно-посвідчувальну функцію, а також функцію попередження можливості несанкціонованого доступу до справи сторонніх (у тому числі і працюючих у даному органі) осіб.
4. Важливим організаційним чинником, що сприяє забезпеченню правоохоронних і судових органів достовірною інформацією, необхідною для розробки і реалізації заходів захисту кримінальних справ від злочинних посягань, є узагальнення і аналіз практики, тобто усієї виконаної в цьому напрямі роботи. Загальновідомо, що саме практика є критерієм істинності наших знань про фактичний стан тих або інших справ. Це стосується і знань правоохоронних і судових органів про стан обліку, зберігання і безпечний стан усього інформаційного фонду кримінальної юстиції, у тому числі і кримінальних справ. Знання практики в цій частині свідчить про те, що не тільки на місцях, але і в керівних органах відповідних відомств цій проблемі належної уваги не приділяється. До неї звертаються у випадках виникнення форс-мажорних обставин, пов'язаних із викраденням або знищенням кримінальних справ. Тим часом робота щодо узагальнення практики стану, зберігання, виробничого використання (рух) кримінальних справ і забезпечення їхньої безпеки повинна здійснюватися систематично, у певні терміни, а отже, планово і на основі глибокого вивчення всієї інформації, що є з даної теми.
При цьому планування необхідно здійснювати із урахуванням злочинності, її поширення, динаміки, а також стану режиму забезпечення безпеки кримінальних справ за відповідний період.
Необхідно при цьому ретельно продумати весь комплекс питань, з'ясування яких дозволить досягти поставленої мети. Зокрема, кожна особа, яка здійснює узагальнення, повинна знати: а) предмет і завдання узагальнення; б) методику дослідження; в) обсяг матеріалу, що підлягає вивченню, а також особливості відображення отриманих даних у підсумкових аналітичних документах. При комплексному узагальненні практики представник кожного органу повинен проаналізувати насамперед матеріали своїх власних підрозділів. Іноді для забезпечення повноти узагальнень можна використовувати матеріали інших органів, наприклад, управління внутрішніх справ, органів державної охорони тощо. З метою більш глибокого вивчення конкретного питання і отримання додаткових даних доцільно проводити спеціальні перевірки стану режиму безпеки кримінальних справ на конкретних об'єктах.
Спільні узагальнення проводяться, як правило, один раз на п'ять років, а за потреби й частіше. Якщо в результаті узагальнення виявлені недоліки в роботі всіх взаємодіючих органів, то кожний з них самостійно розробляє план заходів щодо їхнього усунення. У тих випадках, коли виявлені недоліки є загальними, то всі названі суб'єкти розробляють план заходів щодо їхнього усунення спільно. Вимоги до забезпечення недоторканності (а отже, і безпеки) кримінальних справ зумовлюють потребу у впровадженні окреслених узагальнень на основі науково обґрунтованих методик за участю не тільки досвідчених працівників конкретних практичних органів, але і представників відповідних наукових підрозділів відомчих науково-дослідних інститутів, відповідних експертних і навчальних закладів.
5. Причетність великої кількості різних фахівців до провадження кримінальних справ, їхнього переміщення і зберігання ставить перед усіма органами кримінальної юстиції загальне завдання забезпечення ефективного захисту кримінальних справ від злочинних посягань. Для забезпечення одноманітності, своєчасності вживання необхідних заходів для захисту кримінальних справ від злочинних посягань, їхньої якісної реалізації потрібна не тільки взаємодія різних посадовців, але також і координація загальних зусиль для їхнього здійснення в одному напрямі, необхідному для всієї системи правоохоронних і судових органів.
У сучасному кримінальному процесі, прокурорському нагляді, інших правових науках під взаємодією прийнято розуміти узгодженість заходів двох органів із оптимізації спільних зусиль для вирішення яких-небудь загальних завдань [2]. Вищевказаним органам можна і потрібно взаємодіяти і при забезпеченні безпеки кримінальних справ під час їхнього пересилання або зберігання. Таке завдання може виникати, наприклад, між органом дізнання і будь-яким слідчим підрозділом у процесі спільної роботи з розслідування так званих злочинів минулих років, тобто у справах про нерозкриті злочини. Взаємодія може здійснюватися не тільки між різними органами, але і різними підрозділами одного органу. У таких випадках можуть бути підстави як для встановлення взаємодії, так і форми її здійснення [3].
На відміну від взаємодії, під координацією в широкому значенні слова необхідно розуміти узгодженість дій, адміністративно не підлеглих один одному органів із спільного вирішення загального завдання. У нашому випадку повинно йтися про забезпечення безпеки кримінальних справ. Саме таке завдання в даному випадку є загальним, і саме воно виступає підставою для здійснення даного виду координаційної діяльності. Специфічним є те, що кожний адміністративно не підлеглий один одному орган вирішує поставлене координаційне завдання в межах своєї компетенції і тими способами, засобами і методами, які властиві саме йому. Важливо при цьому звернути увагу на те, що реалізація скоординованих заходів повинна здійснюватися під контролем керівників кожного взаємодіючого органу, не допускаючи при цьому втручання в компетенцію один одного. Вивчення позитивного досвіду дозволяє зробити висновок, що правильно організована координація діяльності названих органів забезпечує:
а) цілеспрямованість розробки і здійснення заходів щодо захисту кримінальних справ від злочинних посягань;
б) збільшення індивідуальних можливостей для своєчасного вирішення поставлених завдань;
в) економію сил і засобів для забезпечення безпеки кримінальних справ;
г) усунення дублювання у проведенні необхідних охоронних заходів;
д) узгоджений контроль за реалізацією скоординованих заходів для гарантування безпеки кримінальних справ;
е) підвищення професійної майстерності, взаємне збагачення позитивним досвідом працівників, в обов'язки яких входить забезпечення безпеки кримінальних справ, зберігання і раціональне використання наявного інформаційного фонду всіх органів кримінальної юстиції.
Література:
1. Словарь иностранных слов. - М.: Изд. "Советская энциклопедия", 1964. - С. 694.
2. Аверьянов А.Н. О природе взаимодействия. - М.: Знание, 1984. - 64 с. Кондаков Н.Н. Логический словарь-справочник. - М.: Наука, 1975. - С. 88.
3. Герасимов И.Ф.Взаимодействие органов предварительного следствия и дознания при расследовании особо опасных преступлений: Автореф. дис. канд. юрид. наук. - Свердловск: Изд. СЮИ, 1966. - 20 с.; Бердичевскй Ф.Ю. Взаимодейтсвие органов следствия и дознания как организационная система. Пути совершенствования // Сов. гос. и право. - 1973. - № 12. - С. 106-ПО; Балашов А.Н. Взаимодействие следователя и органа дознания при расследовании преступлений: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.09. - М., 1973. - 18 с.; Чувилев А.А. Взаимодействие следователя внутренних дел с милицией: Учебное пособи. - М.: Изд. МВШ МВД СССР, 1981. - 79 с.; Взаимодействие следователей с оперативными работниками органов внутренних дел / Под ред. Л.М. Карнеевой. - М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1981. - 95 с.; Пивоваров В.В., Щербина Л.І. Взамодія органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ. - Харків: Право, 2006. - 176 с.
Loading...

 
 

Цікаве