WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблемні аспекти правового регулювання боргових зобов’язань yряду, що виникли не на кредитних засадах - Реферат

Проблемні аспекти правового регулювання боргових зобов’язань yряду, що виникли не на кредитних засадах - Реферат


Реферат на тему:
Проблемні аспекти правового регулювання боргових зобов'язань yряду, що виникли не на кредитних засадах
Різні види боргових зобов'язань держави, підстави їхнього виникнення та їхні правові форми зумовлюють особливості реалізації правового статусу держави як публічної влади та одночасно господарюючого суб'єкта. Поєднання публічних і приватно-правових можливостей у процесі реалізації фінансово-господарської та адміністративної діяльності породжує проблему розмежування боргових зобов'язань між державою та іншими суб'єк-тами, а також ставить питання про якість критеріїв, за якими певний вид заборгованості відноситься саме до державного боргу. Дуже часто, незалежно від підстави виникнення боргових зобов'язань, джерелом їхнього погашення є бюджет. Фактично, можна вважати, що державний борг охоплює фінансові зобов'язання уряду, які повинні задовольнятися за рахунок коштів публічних фондів. Це зобов'язання держави, що виникають унаслідок запозичень; із наданих державою гарантій по зобов'язаннях третіх осіб - суб'єктів господарської діяльності; зобов'язань, що виникли на умовах правонаступництва; сум бюджетних асигнувань, перерахованих із порушенням строків чи у неповному обсязі; суми компенсації за несвоєчасну чи неповну виплату суми платежу юридичним і фізичним особам тощо. Проте це надто різні категорії. Спільною ознакою для них є потреба здійснення виплат або повернення коштів з державного бюджету, проте інші ознаки і принципи не завжди збігаються. Правовий статус держави в контексті визначення боргових зобов'язань державного сектора має свої особливості в кожному конкретному випадку їхньої реалізації. Аналіз правового статусу держави у відносинах у сфері державного боргу дозволяє виділити сукупність відносин, унаслідок яких виникають боргові зобов'язання держави як позичальника, як гаранта або як боржника. Ці ролі в багатьох випадках поєднуються і накладаються, проте, як уже було зазначено, мають свої характерні особливості і є головним критерієм до розмежування понять державний борг, боргове зобов'язання, бюджетна заборгованість.
Особливу проблему сьогодні складає правовий режим державної заборгованості, що виникла не на кредитних засадах. Тобто йдеться про реалізацію статусу держави у ролі боржника без права (можливості) використання додаткових фінансових ресурсів на кредитних засадах.
Подібне питання вже розглядалося у сучасних наукових дослідженнях учених-правовиків і фінансистів, зокрема у М.П. Кучерявенка, Л.К. Воронової, економістів Д.Л. Головачева, О.А. Яковлевої та інших. Зокрема, у науково-практичному коментарі Бюджетного кодексу визначено, що борг становить лише одну з частин державної заборгованості. На думку професора М.П. Кучерявенка, заборгованість держави можна розглядати як сукупність трьох складових:
1) поручительські зобов'язання - зобов'язання, що виникають у разі надання державою (або уповноваженими нею органами) певних гарантій (під час експортно-імпортних операцій, підтримки малого бізнесу тощо);
2) видатково-бюджетні зобов'язання - зобов'язання за затвердженими показниками видатків бюджетів, фактичні виплати за якими не відбулися (заборгованість за виплатами соціальних допомог, пенсій, заробітної плати працівникам бюджетних підприємств та організацій);
3) запозичені зобов'язання - грошові зобов'язання, що виникли в результаті запозичення державою грошових коштів. На думку автора, саме ця форма зобов'язань виникає на підставі та у формі позики і фактично є державним боргом [1, с. 45].
Метою цієї статті є здійснення аналізу практики правового регулювання боргових зобов'язань уряду, що виникли не на кредитних засадах; дослідження механізму перетворення бюджетної заборгованості у державний борг і формулювання висновків щодо законності та доцільності подібних заходів і їхнього правового закріплення.
Сьогодні в Україні виник специфічний борг держави перед населенням; відчутною є заборгованість держави перед публічними органами за виконання агентських послуг держави, але за власний рахунок (державними цільовими фондами); бюджетами вищих рівнів тощо. Разом з тим відстежуємо деяку неузгодженість правового регулювання щодо подібного виду боргових зобов'язань, адже згідно з Бюджетним кодексом усі зобов'язання повинні виникати на кредитній основі. З іншого боку, Бюджетна класифікація у відповідному розділі передбачає статті, у яких визначено публічні органи та фонди, перед якими держава має борг [2].
Дуже складним питанням у контексті визначення структури державного боргу є також заборгованість держави, що утворюється в процесі здійснення її господарської діяльності, зокрема в міжнародній сфері. Йдеться про стосунки з Росією та іншими державами за поставлені товари, надані послуги тощо. Законність здійснення операцій, що передбачають міждержавні розрахунки, прямо впливає на рейтинг держави, зокрема кредитний, успіх усіх інших господарських операцій, політичних та інших відносин. Очевидно, такі розрахунки здійснюють відповідно до міждержавних договорів. Заборгованість і відповідальність у цих відносинах може виникнути винятково відповідно до положень міждержавного договору. У зв'язку з цим цікавою є позиція російського економіста Д.Л. Головачова. Конкретизуючи зміст категорії "державний борг", він робить висновок, що борги державних підприємств, особливо заснованих відповідно до норм публічного права, потрібно враховувати під час оцінки державного боргу. Те ж саме стосується також і заборгованості, утвореної державою і фінансованих за її рахунок посередницьких фінансових установ [3, с. 10]. Заборгованість державних підприємств, заснованих відповідно до норм приватного права (наприклад, у вигляді акціонерних товариств, акції яких повністю чи більшою частиною належать державі) не потрібно зачислювати до державної заборгованості. З такою думкою можна погодитись, проте її доцільно доповнити і конкретизувати, адже такі суми прямо впливають на бюджетні видатки, бюджетний дефіцит і державний борг. Необхідно дотримуватися чітких критеріїв щодо зарахування боргових зобов'язань держави до державного боргу. І тут визначальними критеріями є суб'єктний склад конкретного правовідношення та правова форма, якою закріплено відповідне зобов'язання. Боргові зобов'язання, що виникають із міждержавних договорів у сфері економічної та господарської діяльності, можуть бути зачислені до державного боргу тільки тоді, якщо таку угоду укладено від імені Кабінету Міністрів України або якщо Уряд виступає гарантом погашення такого зобов'язання, і це передбачено у відповідному
Loading...

 
 

Цікаве