WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми удосконалення правового регулювання і практики застосування міліцією заходів адміністративного примусу: правозахисний аспект - Реферат

Проблеми удосконалення правового регулювання і практики застосування міліцією заходів адміністративного примусу: правозахисний аспект - Реферат

виготовлення". Але законодавець з декриміналізацією не передбачив передачі із Кримінально-процесуального кодексу в Кодекс про адміністративні правопорушення такі процесуальні заходи для виявлення факту самогоноваріння, як огляд жилого та іншого приміщення громадян. Не отримуючи санкції суду (судді) і знаючи заздалегідь незаконність огляду, працівники міліції або бездіють, або прямо порушують закон, маскуючи огляд під здійсненням інших видів адміністративної діяльності. Деякі дільничні інспектори міліції, наприклад, залучають для виявлення самогону та апаратів для його вироблення працівників пожежної безпеки, проводиться огляд тих приміщень, де за наявною у них інформацією зберігається самогон або апарат для його вироблення. Є всі підстави вважати, що у працівників пожежного нагляду є важливіше завдання: служити "прикриттям" для міліції, які вимушені таким способом виконувати недосконалі правові акти, що регулюють боротьбу з пияцтвом.
Тому це питання, на нашу думку, доцільно вирішити таким чином: по-перше, сам недолік у законодавстві про адміністративне правопорушення необхідно усунути законодавчим шляхом, тобто скасувати норми даної статті, адже це пряме порушення принципу недоторканності житла громадян, а працівники міліції, які здійснюють ці дії, перевищують свої повноваження, а саме: згідно із Законом України "Про міліцію" ст. 11 п. 16 надається право працівникам міліції перебувати на земельних ділянках, у жилих приміщеннях громадян тільки за їхньою згодою, а також на території і в приміщенні підприємств, установ і організації з повідомлення про це адміністрації, з метою забезпечення безпеки громадянам, громадської безпеки, запобігання злочинів, виявлення і затримання осіб, які його вчинили; по-друге, у випадку закріплення цієї норми у статті в новому законодавстві про адміністративні правопорушення доцільно ст. 264 КпАП України доповнити нормою про порядок проведення огляду в цих та інших приміщеннях, розкрити всі види огляду, передбачені в ч. 4 названої статті, а також закріпити норми про порядок оформлення відповідних процесуальних документів з переліком необхідних реквізитів. Ці пропозиції, на нашу думку, мають теоретичне та практичне значення і спрямовані на розвиток адміністративно-процесуальних норм щодо забезпечення прав осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності і регулюють повноваження посадових осіб органів внутрішніх справ (міліції) в їх практичній діяльності.
В. Шамрай пише, що законна діяльність, зокрема дільничного інс-пектора міліції, проявляється через почуття відповідальності за законність застосування ними своїх повноважень у взаємостосунках з громадянами. Стимулом для такого почуття, підтримуючи пропозицію М.М. Дорогих, у нашій країні повинно бути використання в широкому розумінні виховних та заохочувальних заходів. Проте в діяльності дільничних інспекторів міліції, як зазначає В. Шамрай, на жаль, не виявлені накази, в яких би вони заохочу-вались за те, що в їх діяльності протягом більшого чи незначного періоду часу не допущено порушень законності у взаємостосунках з громадянами.
Доцільно також зазначити, що провадження огляду оформляється спеціальним протоколом або про нього робиться запис у протоколі про адміністративне затримання. Кодекс про адміністративні правопорушення не передбачає, що необхідно записати в зазначених протоколах. Зрозуміло, що протокол повинен містити загальні відомості для всіх подібних документів (мається на увазі дата, місце складання, ким складені, підпис тощо). Особливості оформлення огляду полягають у тому, що необхідно послідовно, детально описувати всі речі, виявлені у оглянутого. Також важливо дотримуватись певних технічних вимог для опису конкретних речей. Не слід, наприклад, допускати категоричних тверджень про природу речей, якщо для цього необхідно мати спеціальні знання.
Не потрібно використовувати допомогу особи, яка володіє спе-ціальними знаннями. Працівник міліції, який проводить адміністративне розслідування у справі, виносить самостійно постанову про проведення експертизи. У постановчій частині цього процесу ального акта описуються окремі обставини скоєного правопорушення, що викликає необхідність звернутися за допомогою до спеціаліста. У цій же постанові визначається установа або особа, якій поручається проведення експертизи, формулюються питання, що виносяться до висновку, перераховуються предмети, які передаються для проведення експертного дослідження. Експерт зобов'язаний відповісти на поставлені запитання, які потребують спеціальних знань. Однак експерт не може давати юридичну оцінку фактам, що досліджуються. Це один із способів попередження помилок у застосуванні закону і забезпечення вирішення справи відповідно до законодавства. Є.В. Додін зазначив, що "докази спрямовані на встановлення сукупності обставин, знання яких дають можливість правозастосовчим органам виносити законну і об'єктивну постанову у справі".
На нашу думку, доцільно також закріпити положення про те, що експертиза може призначатися не тільки органом (посадовою особою), у провадженні якої перебуває справа про адміністративне правопорушення, а також і за особистим зверненням порушника, потерпілого. Для реалізації своїх повноважень порушнику, потерпілому доцільно надати можливість робити виписки із матеріалів справи, знімати копії з документів.
В адміністративній діяльності міліції широко застосовуються такі заходи адміністративного примусу, як вилучення речей і документів у осіб, які скоїли адміністративне правопорушення згідно із ст. 265 КпАП України. Дотримання при здійсненні цього заходу встановлених прав є однією із умов недопущення обмеження прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Розглянемо порядок вилучення речей і документів, які мають важливе значення для працівників міліції щодо недопущенняобмеження прав осіб, до яких застосовується даний захід примусу. Вилучення речей і документів може мати місце після попередніх заходів адміністративного затримання або огляду. Цей захід передбачає примусове припинення володіння - користування і розпорядження певною річчю або документом особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. Підляга-ють вилученню працівниками міліції речі, у першу чергу ті, які є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення. Про вилучення речей і документів складається окремий протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення, адміністративне затримання чи огляд речей. Законодавець не встановлює обов'язкових вимог до змісту протоколу вилучення, але найбільший інтерес при цьому становить відомість про вилучення речей чи документів. При оформленні протоколу необхідно перераховувати всі вилучені речі і документи із зазначенням назви, кількості міри, ваги, матеріалів, з яких вони виготовлені. Протокол про вилучені речі і документи в окремих випадках з метою забезпечення права особи, щодо якої застосовано цей захід адміністративного примусу, складається в двох екземплярах, один з яких долучається до справи, а інший - вручається особі, у якої здійснено вилучення речей, документів. Це необхідно робити завжди, коли після розгляду справи речі і документи можуть бути повернуті колишньому власникові.
Таким чином, гарантією в забезпеченні прав і свобод громадян при застосуванні до них заходів адміністративного примусу має бути детальне регламентування порядку застосування названих заходів, оскільки вони повинні здійснюватись у межах і на підставі закону, що сприятиме зміцненню правопорядку, підвищенню авторитету працівників міліції.
Loading...

 
 

Цікаве