WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми застосування кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво - Реферат

Проблеми застосування кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво - Реферат

внести зміни, де однією з головних умов створення чи придбання СПД була б рееєстрація або перереєстрація в державних органах [9].
На кваліфікацію злочину, передбаченого статтею ст. 205 КК України, не впливає те, як винна особа набула власність: чи шляхом купівлі СПД, чи купівлі контрольних акцій цього підприємства, або створила нове раніше неіснуюче підприємство, головне, чи дотримана процедура реєстрації в державних органах, тобто чи правомірно зареєстроване або перереєстроване підприємство в державних органах, чи набуло підприємство статусу юридичної особи, чи внесені зміни в ЄДРОП (Єдиний державний реєстр організацій і підприємств), чи використовується СПД як прикриття для здійснення незаконної діяльності.
Мета кримінального законодавства - криміналізувати діяння осіб, які своїми діями завдають шкоду державі і є соціально небезпечними для суспільства. На нашу думку і думку багатьох вчених, особи, які здійснюють фіктивне підприємництво, належить до такої групи.
Кримінальне законодавство сьогодні не забезпечує можливості ефективно притягувати винних до кримінальної відповідальності за соціально небезпечні для суспільства і держави дії, пов'язані з фіктивною діяльністю cуб'єктів підприємництва, ні в сфері підприємницької діяльності, ні господарської діяльності взагалі. Як відомо, підприємництво, згідно з недавно прийнятим Господарським кодексомУкраїни (стаття 42), є одним із видів господарської діяльності, тому Кримінальний кодекс, на нашу думку, повинен врегульовувати не тільки підприємницьку, а й усю господарську діяльність.
По-перше, суб'єктами злочину, передбаченого ст. 205 КК України, кримінальній відповідальності підлягають посадові (службові) особи, тобто (директори, ст. бухгалтери, ст. економісти тощо), а також засновники або власники підприємств, які мають статус винятково юридичних осіб. У той же час, виходячи із можливостей власників, засновників інших видів господарювання та організаційно-правових форм, перелік яких визначено Господарським кодексом України, їх дії з використання суб'єктів господарювання як прикриття для здійснення незаконної діяльності чомусь не криміналізовані. Наприклад, керівники неприбуткових установ (організацій), згідно з ст. 52 Господарського кодексу України, є суб'єктами господарювання і мають право здійснювати господарську діяльність. Хоча такі підприємства, установи, організації і визнаються неприбутковими у зв'язку з тим, що вони здійснюють не систематично господарську діяльність, нерегулярно і не постійно отримують прибутки, але враховуючи, що фіктивні фірми існують короткий проміжок часу, кримінальні дії неприбуткових підприємств цілком реальні.
Не підлягають кримінальній відповідальності за ст. 205 КК України фізичні особи, які також є суб'єктами підприємницької діяльності з організаційно-правовою формою індивідуального підприємництва (мають печатки, бланки, розрахункові рахунки в банках тощо), ними часто укладаються фіктивні договори і використовуються СПД як прикриття для вчинення корисливих злочинів (ст. ст. 190, 212, 222 та ін.) [10].
По-друге, враховуючи, що однією із головних ознак фіктивного підприємництва є реєстрація СПД на підставних осіб із специфічним соціальним статусом (малозабезпечені, психічно хворі, пенсіонери, алкоголіки, наркомани тощо, які практично в господарській діяльності підприємства участі не беруть). При виявлені фіктивного підприємства правоохоронними органами до кримінальної відповідальності за ст. 205 ККУ притягувати нема кого, так як осіб, на ім'я яких зареєстровані підприємства, не існує, або вони недієздатні, або не знають про те, що вони є власниками СПД. Реальні керівники (організатори), які організовують, створюють або придбавають СПД, ведуть пошук підставних осіб для реєстрації СПД, фінансують і здійснюють безпосереднє керівництво, розроб-ляють злочинні схеми, при яких підприємство не сплачує кошти в бюджет, або від імені СПД вчиняють інші корисливі злочини, уникають відповідальності [11].
Таким чином, злочинні дії організаторів необхідно криміналізувати, оскільки фіктивне підприємництво розглядається ними як засіб для вчинення інших економічних злочинів. Організовані злочинні угруповання, які організовуть і створюють фіктивні СПД, з одного боку, утворюють сприятливі умови для вчинення інших злочинів і отримання незаконних прибутків, а з іншого - маскують свою злочинну діяльність, з метою ухилення від відповідальності перекладають таку відповідальність на підставних або неіснуючих осіб.
По-третє, кримінальна відповідальність згідно з ч. 1 ст. 205 ККУ наступає за дії щодо створення і придбання СПД з метою прикриття незаконної діяльності за наявності умислу на використання СПД для вчинення ознак інших злочинів, які мають самостійну кримінально-правову кваліфікацію. Про це говориться і в коментарі до ст. 205 КК, що склад злочину у ч. 1 ст. 205 КК є формальним, злочин вважається закінченим з моменту створення або придбання юридичної особи за наявності умислу на його використання із зазначеною у диспозиції ч. 1 ст. 205 метою [12].
За змістом ч. 1 ст. 205 ККУ встановлена кримінальна відповідальність за дії, які з зовнішнього боку є цілком легальні. Створюється відповідно до законодавства новий суб'єкт підприємництва, який реєструється відповідно до чинного законодавства у державних органах. Умисел злочину вбачається у відсутності у осіб, які стоять за створеним або придбаним суб'єктом підприємництва справжнього наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов'язану з виробництвом товарів, виконання робіт або надання послуг.
Але якщо уявити, що СПД зареєстровано відповідно до законодавства і тимчасово не використовується зі злочинною метою, то вважати, що злочин за ч. 1 ст. 205 ККУ, закінчений з моменту створення або набуття юридичної особи, немає підстав, так як неможливо встановити злочинний умисел особи, яка законно зареєструвала підприємство в державних органах, має відповідні офіційні документи на здійснення певного виду господарської діяльності тощо. Цілком логічно, що злочинний умисел у такому випадку проявляється не в діях під час створення підприємства, а в використанні його як прикриття для здійснення незаконної діяльності.
Таким чином, у диспозиції ч. 1 ст. 205 КК не визначено дії зловмисників, за які наступає кримінальна відповідальність під час створення (придбання) СПД, з умислом на використання СПД з метою прикриття незаконної діяльності.
На нашу думку, злочин відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України може вважатися
Loading...

 
 

Цікаве