WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми застосування кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво - Реферат

Проблеми застосування кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво - Реферат

господарювання" та інше [4, с. 6].
Ускладнюють ситуацію з визначенням фіктивності суб'єкта підприємницької діяльності деякі відомчі нормативні акти ДПА України, що не відповідають кримінальному законодавству щодо створення фіктивного підприємства. Наприклад, у Порядку реалізацій матеріалів фіктивних фірм, затвердженому Наказом ДПА України від 16.11.98 № 540 дається визначення фіктивного підприємництва. Згідно з цим документом фіктивне підприємництво - цеюридична особа, зареєстрована (або незареєстрована) в державних органах, до статуту і фінансових господарських документів якої внесені неправильні відомості про засновників і керівників, які використовують у своїй діяльності підроблені печатки або реквізити інших підприємств, а також які використовують банківські рахунки на підставі недійсних документів.
В інших нормативних актах дається визначення фіктивних фірм, які взагалі не проходять офіційну реєстрацію в державних органах. Наприклад, у Листі ДПА України "Про ознаки фіктивних фірм" від 21.05.99 № 229/4/25-1210 говориться про фіктивні структури, які насправді не існують і здійснюють свою діяльність на підставі підроблених установчих документів і свідоцтв про державну реєстрацію. Далі в Листі ДПАУ від 21.05.99 № 329/4/25-1210 зазначається, що законодавством не визначено поняття "фіктивна фірма". Визначається, що на території України "створюються підприємницькі структури, які не реєструються в органах державної влади згідно з вимогами діючого законодавства або реєструються, як правило, за дорученнями, виданими на неіснуючих осіб, по загублених або украдених паспортах з використанням підроблених печатей нотаріусів і органів державної реєстрації".
З такими визначеннями фіктивного підприємства і висновками можна було б погодитись, якби не існувала в Кримінальному кодексі України стаття 205, яка вже розкриває поняття фіктивного підприємництва, тобто створення (придбання) фіктивного підприємства, псевдопідприємства, фіктивної структури чи фіктивної фірми, як би його (її) не називали, визначає мету створення (придбання) фіктивного підприємства, а саме - під прикриттям фіктивного суб'єкта підприємництва (юридичної особи) здійснюється незаконна діяльність або види діяльності, щодо яких є заборона [5].
Враховуючи те, що Кримінальний кодекс є законодавчою нормою, а також те, що він проходить відповідну процедуру розгляду і затвердження вищим законодавчим органом держави, то є підстава вважати, що це і є Закон, яким необхідно керуватися, і він обов'язковий для виконання всіма і, як пише професор О.О. Дудоров щодо різних визначень і тлумачень фіктивного підприємництва, "сьогодні лише Кримінальний кодекс містить визначення фіктивного підприємництва і довільне тлумачення ознак цього злочину є неприпустимим" [6].
Виходячи з того, що, дійсно, поки що ні один законодавчий акт, крім Кримінального кодексу, не дає визначення фіктивного підприємництва та створення фіктивного підприємства взагалі, то виникає питання, чому існує так багато навколо цього проблем. Чи відповідає визначене поняття фіктивного підприємництва в ст. 205 КК сьогоднішнім реаліям, чи пов'язане зі створенням або придбанням суб'єктів підприємницької діяльності? Який зміст вкладено у ст. 205 КК, і як це визначення використовується при практичному застосуванні даної статті? Чому застосування статті 205 КК охоплює тільки один вид організаційно-правової форми суб'єктів підприємництва (юридичних осіб) і не поширюється на інших? Які ознаки фіктивності підприємства? Якщо умисел винної особи направлений на створення (придбання) СПД із злочинною метою використання, то що ж вважається кримінальним за ст. 205 КК - створення фіктивного СПД чи його використання? Такі та інші питання виникають при виявленні фіктивного підприємства і розкритті фіктивного підприємництва.
У диспозиції ч. 1 статті 205 ККУ говориться про створення або придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
У зв'язку з тим, що кримінальна відповідальність за цією статтею охоплює осіб, які створили або придбали суб'єкти підприємництва винятково з юридичною особою, то виникає питання щодо правильного визначення кваліфікації поняття об'єктивної сторони кримінально-правової норми "створення або придбання" суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), яка, на нашу думку, в диспозиції статті є неточною щодо правових наслідків. Наприклад, законодавець, визначаючи кримінальний характер фіктивного підприємництва, яке виражається в створенні або придбанні суб'єктів підприємницької діяльності, (юридичних осіб) у диспозиції ст. 205 ККУ прямо не називає державну реєстрацію підприємства як конкретну дію і обов'язкову умову, при якій фактично створюється суб'єкт підприємницької діяльності і набувається статус юридичної особи.
Під створенням СПД (юридичних осіб) (кометар до ст. 205 КК) [7] передбачаються окремі дії особи, а саме підготовка та збір документів, їх подання в державні органи для реєстрації, які не є кримінальними до того часу, поки не зареєстровано підприємство в органах державної влади (відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV, який набрав чинності з 01.07.2004. Розглядаючи кваліфікуючий бік поняття "створення фіктивного підприємництва" за ч.1 ст. 205 ККУ, необхідно враховувати, що умисел особи, яка хоче використати підприємство для заняття незаконною діяльністю або забороненими видами діяльності і отримання незаконного прибутку, направлений не на створення підприємства (де-факто), тобто купівлю чи аренду приміщення, встановлення обладнання, завезення сиро-вини та інше з метою заняття незаконною підприємницькою діяльністю або забороненими видами діяльності без реєстрації його в державних органах з різних мотивів (ухилення від реєстраційних зборів, оподаткування тощо). В окремих випадках зловмисники (створюють) і використовують у підприємницькій діяльності пакет фальшивих засновницьких (статутних) документів СПД (підроблених бланків, штампів печатей, реквізитів та інше), для заволодіння товарно-матеріальними цінностями і грошовими коштами інших СПД, відповідно не реєструючись у державних і податкових органах. Такі дії за наявності для цього підстав кваліфікуються не за ст. 205, а за іншими статтями КК України (наприклад за ст.ст. 202, 358, 366 та ін.).
Злочинний умисел за ст. 205 ККУ спрямований на підготовку документів, що подаються на реєстрацію,
Loading...

 
 

Цікаве