WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблема захисту власності від протиправних посягань у період української національної революції та становлення української державності - Реферат

Проблема захисту власності від протиправних посягань у період української національної революції та становлення української державності - Реферат

порушувати миру, не допускав повернення до своїх маєтків на Гетьманщині ненависних народові панів-магнатів, вимагав "скромного" поводження шляхти зі своїми підданими, а з іншого - у різних універсалах до полковників вимагав рішучих дій каральних загонів, а від селян-посполитих - слухати своїх панів-шляхтичів, не влаштовувати бунтів і повернути власникам захоплене майно. З наказу гетьмана полковники відправляли загони для захисту шляхетських маєтків і розправи над ватажками повстань [5, c. 34].
Уже на початку своєї діяльності гетьман Хмельницький мав власне бачення захисту власності міст міщан. Це був період його війни з польською владою, де його союзниками стали татари, економіка яких базувалася на грабунку. Хмельницький не хотів допускати знищення міст. Тому він вів тривалі переговори і переконував міщан, що в їх інтересах заплатити йому викуп. Так було під Львовом, де переговори йшли від 1 до 11 жовтня 1648 року, також під Замостям.
Богдан Хмельницький, як господар, дбав про розвиток торгівлі в Україні, як внутрішньої так і зовнішньої, яка була значною частиною поповнення казни Війська Запорізького, використовуючи при цьому правову та організаційні можливості держави. Так, в укладеному договорі між Цісарем турецьким і Військом Запорізьким з народом Руським щодо торгівлі на морі більшість пунктів пов'язані з забезпеченням захисту власності від протиправних посягань [6, c. 88].
Для утримання "свавільних людей від нападу на морі" ібезпеки торгівлі з дозволу султана Військо Запорізьке повинно побудувати кілька портових міст нижче порогів аж до гирла ріки Бугу у Дніпро. Якщо хтось із запорізьких козаків здійснить свавільний напад на морі, то "Військо Запорізьке повинне над ним вчинити слушний суд" [6, c. 91].
Таким чином, після Зборівського миру Богдан Хмельницький рішуче став на захист прав власності від протиправних посягань, це стосувалося всіх форм власності та всіх верств населення багатонаціональної держави - Війська Запорізького, в тому числі знаходилася під охороною і власність противників революції - власність польської шляхти.
Юридичні засади захисту власності від протиправних посягань у новій європейській державі - Війську Запорізьку, складалися на основі норм усного звичаєвого права - давні права та вільності, пристосовані до державного статусу України, та законодавчі акти, санкціоновані державою. Так, у червні 1648 року загальна військова рада прийняла Статті про устрій Війська Запорізького, що за своєю суттю стали тим конституційним актом, спираючись на який гетьман видавав універсали, скликав раду, вершив суд тощо. Але основним джерелом влади гетьмана були міжнародні договори [2, c. 307].
Поліцейська справа в козацькому полку того часу знаходилися в руках і на плечах міщан і селян. Бургомістри і ратушні були одночасно і носіями поліцейських функцій. Громада відала справами громадської безпеки, Хмельницький передав в її руки ці повноваження. Але надалі громада передала свої поліцейські права в руки полкової старшини [8, c. 201].
Українська держава за часів Хмельницького удосконалила суд і судочинство. Польські суди внаслідок збройних перемог козацтва були усунені з території Війська Запорізького. Козацька держава створила свою судову систему - сільські, сотенні та полкові суди з головною апеляційною інстанцією - генеральним судом. Ці суди тривалий час співіснували з міськими судами, заснованими на Магдебурзькому праві. Церква мала свої церковні суди. Власних законів під час визвольної війни Українська держава не спромоглася розробити, тому довелося користуватися старими, що існували за польських королів і литовських князів, а також звичаєвим правом [5, c. 67; 8, c. 295].
Суд на основі звичаєвого права, жорстко стояв на захисті прав власності від протиправних посягань. На його основі за крадіжку або розбійництво "вешали... и у стола убивали...и на кол живим сажали" [7, c. 322].
Отже, після практичного створення та юридичного визнання 18 серпня 1649 року нової незалежної української держави - Війська Запорізького, вона рішуче стала на захист прав власності від протиправних посягань, це стосувалося всіх форм власності та всіх верств населення багатонаціональної держави, у тому числі перебували під охороною і власність противників революції - польської шляхти, захист власності здійснювався системою судів нової держави, в основному, на основі звичаєвого козацького права.
Література:
1. Голобуцкий В. Запорозьке козацтво. - К.: Вища школа, 1994. - 539 с.
2. Юрій М.Ф. Соціокультурний світ України. Монографія. - Видання 2-е. - К., Кондор, 2004. - 738 с.
3. Буткевич В.Г., Мисик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В.Г. Буткевича. - К.: Либідь, 2002. - 608 с.
4. Ас мус В.Ф. Избранные философские труды. - Том 2. - М.: Издательство Московского университета, 1971. - 444 с.
5. Чуприна В., Чуприна З. Хмельниччина (1648-1657): Визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького. - Львів: Світ, 2003. - 176 с.
6. Костомаров М.І. Богдан Хменицький: Історична монографія: Пер. з рос. Т.С. Завгородньої; Передмова В.С. Мороза; Худож. оформ. А.П. Дерев'янка. - Дніпропетровськ: Січ, 2004. - 843 с.
7. Голубуцький В.О. Запорізька Січ в останні часи свого існування (1734-1775 рр.) / Передмова В.С. Мороза. - Дніпропетровськ: Січ, 2004. - 421 с.
8. Слабченко М.Е. Малорусскій полкъ въ административномъ отношениніи: Историко-юридический очеркъ. - Одесса: Типография "Техникъ", 1909. - 436 с.
Loading...

 
 

Цікаве