WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Принципи функціонування державної виконавчої служби України - Реферат

Принципи функціонування державної виконавчої служби України - Реферат

виконавчої служби Міністества юстиції і Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Важливо зазначити, що діяльність кожного структурного підрозділу органів Державної виконавчої служби, а також відповідних органів Міністерства юстиції України з розгляду скарг громадян на дії посадових осіб Державної виконавчої служби повинні розглядатися з дотриманням компетенційності-принципу, що передбачає юридичну здатність управлінського органу вирішувати адміністративні справи відповідно до встановленої компетенції [11, С. 20].
Принцип контролю знаходить своє практичне втілення у повноваженні відповідних органів Міністерства юстиції України перевіряти ефективність діяльності, що проводиться органами Державної виконавчої служби. Метою відомчого контролю Міністерства юстиції України є забезпечення злагодженої, чіткої роботи органів Державної виконавчої служби України і якісного виконання її посадовими особами покладених на них обов'язків. "Завдання контролюючого полягають у плануванні, перевірці, за даного і фактичного стану, аналізу відхилень і висунення пропозицій щодо керування напрямів (зустрічних дій)" [12, С. 119].
Принцип неупередженості державного виконавця спирається на процедуру самовідводу державного виконавця або його відводу сторонами, або їх представниками. Загальними підставами для відводу мають бути - заінтересованість у результаті виконання рішень або інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості державного виконавця. Принцип неупередженості має важливе значення, оскільки інтереси, погляди та переконання державного виконавця "не повинні заважати йому ставитись до всіх громадян однаково, без будь-якої дискримінації" [13, С. 88]. Тому, незалежно від статусу сторони виконавчого провадження, державний виконавець повинен бути коректним, стриманим щодо обох суб'єктів - як до стягувача, так і до боржника.
З переліку принципів діяльності Державної виконавчої служби не слід вилучати також планомірності, яка передбачає, що функціонування органів Державної виконавчої служби у певних випадках повинно відбуватись на основі та згідно з раніше розробленими планами. Планомірність забезпечує своєчасний вибір шляхів розвитку та змісту діяльності різних соціальних систем та елементів, встановлює послідовність реалізації висунутих цілей, визначає необхідні для цього матеріальні та організаційні засоби, терміни вирішення поставлених завдань [14, С. 20].
Принцип одноособовості прийняття рішення в конкретному виконавчому провадженні встановлює можливість застосування персональної відповідальності посадової особи Державної виконавчої служби. Реалізація цього принципу дозволяє визначити якісні критерії оцінки праці посадової особи Державної виконавчої служби.
Принцип своєчасності виконання рішень полягає в дотриманні законодавчо визначених строків вчинення виконавчого провадження. Відповідно до цього принципу державний виконавець зобов'язаний своєчасно вчиняти процесуальні дії, передбачені законом. Зацікавлені особи мають право оскаржити незаконну бездіяльність державного виконавця.
Принцип обов'язковості вимог державного виконавця означає, що вимоги державного виконавця, винесені на підставі і в межах закону, є обов'язковими для усіх громадян, юридичних осіб, посадових осіб, організацій і органів. За невиконання законних вимог державного виконавця встановлена адміністративна відповідальність.
Принцип повного виконання рішень означає найбільш повну їх реалізацію. За своєю суттю цей принцип є потенційним, оскільки залежить не тільки від компетентності дій державного виконавця, а й від матеріального стану боржника.
Для забезпечення повного виконання рішень у виконавчому провадженні існує механізм застосування заходів примусового виконання. До таких заходів відносять: звернення стягнення на майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення у боржника і передачу стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, інші заходи, передбаченні рішенням, відібрання дитини, зобов'язання виконати певні дії або утриматися від їхнього вчинення.
Принцип пріоритетності звернення стягнення на майно боржників-громадян встановлює, що стягнення, в першу чергу, звертається на наявні в боржника грошові кошти та інше майно, і лише за їх відсутності - на заробітну плату та інші види доходів боржника.
Принцип безпосередності виконавчої діяльності полягає в наданні повноважень на вчинення дій виконавчого провадження лише одному державному виконавцю.
Проаналізовані принципи організації та діяльності органів Державної виконавчої служби не є вичерпними. Цей перелік можна продовжувати і звужувати. Адже автором були обрані для розкриття змісту функціонування Державної виконавчої служби лише принципи визначальні, розгляд яких допоміг глибше осягнути мету та сутність діяльності цього органу державної влади.
Принципи функціонування Державної виконавчої служби є системою, в якій вони взаємопов'язані та взаємозалежні. Тому порушення одного з них може призвести до порушення інших. Успіх їх реалізації досягається послідовним застосуванням усієї системи принципів і кожного з них окремо.
Український вчений Самсонов В.Н. стверджує, що саме "принципи протистоять свавіллю і вседозволеності в державному управлінні і практично здійснюють відповідний вплив на всі його сторони [15, С. 15-16]".
Література:
1. Атаманчук Г.В. Теорія государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
2. Основы управления в органах внутренних дел: Учебник / Под ред. д.ю.н., проф. А.Л. Коренева. - М.: МЮН МВД России, изд-во Щит. - М., 1999. - 356 с.
3. Авдонин В.С., Карпов Е.Л., Науменко А.Б. Правоохранительные органы. Сборник схем: Учебное пособие для юридическихвузов / Отв. ред. канд. юрид. наук Г.В. Дроздов. - М.: Новый юрист, 1997. - 112 с.
4. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Україна, 1996.
5. Євтіхієв О.Ф. Основи радянського адміністративного права. - К., 1928. - 296 с.
6. Шемшученко Ю., Авер'янов В. Людина і реформування адміністративного права // Урядовий кур'єр. - 2000 - № 53. - 23 березня. - С. 9.
7. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування / За заг. ред. В.Б. Авер'янова, І.Б. Коліушко. - К.: Укр. акад. держ. управління при Президентові України, 1999.- 50 с.
8. Фурса С.Я., Щербак С.В. Bиконавче провадження в Україні: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002. - 480 с.
9. Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV// Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1999. - № 24. - Ст. 207.
10. Про державну виконавчу службу: Закон України від 24 березня 1998 р.// Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1998. - № 36-37. - Ст. 243.
11. Goralchyk Wojciech. Zasada kompetencyjnosci w prawie adminictracyjnym. - Warszawa, 1986. - 238 р.
12. Эрдман К., Шефер В., Мундхенке Э. Организационная структура правительства и структура управления . - R. v. Decker's Verlag, Heidelberg, 1996. - 126 с.
13. Административное право зарубежных стран / Под. ред. Р.Ф Васильева. - Иваново: ИГУ, 1987. - 146 с.
14. Атаманчук Г.В. Обеспечение рациональности государственного управления. - М.: Юрид. лит-ра, 1980. - 256 с.
15. Самсонов В.Н. Административное законодательство: понятие, содержание, реформа. - Харьков: Основа, 1991. - 117 с.
Loading...

 
 

Цікаве