WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Принципи функціонування державної виконавчої служби України - Реферат

Принципи функціонування державної виконавчої служби України - Реферат

Шемшученка та В. Авер'янова [6], реординація реалізується шляхом, з одного боку, надання громадянам (як підвладним об'єктам) права вимагати від керівних, владарюючих суб'єктів належної поведінки щодо забезпечення прав і свобод громадян, а з іншого - покладання на цих суб'єктів чітких обов'язків щодо неухильного виконання зазначених вимог громадян. Нове адміністративне право прагне до того, щоб громадянин став рівноправним учасником відносин з державою. Принцип реординації передбачає встановлення рівних прав щодо вимагання належної поведінки з обох сторін, а також рівного юридичного захисту цих прав у разі їх порушення [7, С. 12].
Реалізація принципу реординації у виконавчому провадженні проявляється так: стягувач звертається до відповідного відділу Державної виконавчої служби з вимогою про примусове виконання рішення суду або іншого юрисдикційного органу, при цьому він має право отримати стягувальні суми чи майно у строки, передбачені законодавством, з дотриманням усіх його прав та інтересів без завдання йому будь-якої шкоди, але сам повинен дотримуватися правил виконавчого провадження, не перешкоджати державному виконавцю при проведенні виконавчих дій, виконувати всі його вимоги та не вчиняти правопорушень, за які у виконавчому провадженні встановлена адміністративна відповідальність. Державний виконавець, що відкрив виконавче провадження, вправі вимагати належного виконання сторонами своїх обов'язків, а також сам наділений широким колом прав, що сприяють виконанню ним своїх службових обов'язків [8, С. 12].
У свою чергу принцип субординації проявляється в відносинах підпорядкованості органів Державної виконавчої служби органам Міністерства юстиції України. Але, крім системи підпорякування відділів Державної виконавчої служби відповідним управлінням юстиції, існує внутрішня система підпорядкування в самій Державній виконавчій службі, що полягає в особливому порядку призначення на посаду та звільнення з посади державних виконавців. Так, державні виконавці призначаються на посаду та звільняються начальниками районних відділів Державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. Начальники районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів Державної виконавчої служби призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками Головного управління юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції за поданням начальників Державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. Директор департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальники відділів Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі призначаються Міністром юстиції України.
Принцип науковості, що відноситься до загальних, означає вимогу наукової обгрунтованості діяльності органів Державної виконавчої служби і її посадових осіб, впровадження на підставі наукових розробок рекомендацій та передового практичного досвіду в діяльність органів Державної виконавчої служби найбільш досконалих та ефективних форм і методів роботи; недопустимість керування без компетентності, повного знання предмета та науки управління; керівники органів Державної виконавчої служби повинні приділяти значну увагу при вирішенні проблем управління залученню фахівців для розробки проекту рішення, отримання висновків компетентних наукових установ чи окремих вчених.
Принцип комбінування спрямований на недопущення дублювання і паралелізму в управлінській діяльності структурних підрозділів Державної виконавчої служби, непогодженості між ними, наявності зайвих проміжних ланок, відсутності, недостатності та застарілості правової регламентації їх статусу.
Принцип професіоналізму і компететності посадових осіб Державної виконавчої служби включає в себе чинники, різні за своєю сутністю, але взаємообумовлені і взаємопов'язані.
Дотримання принципу професіоналізму і компетентності зобов'язує посадових осіб Державної виконавчої служби:
- бути постійно готовими до здійснення посадових повноважень;
- добре знати предмет власної державно-службової діяльності;
- знати свої обов'язки і права, повною мірою і якісно здійснювати функції і повноваження, передбачені законодавством і посадовими положеннями та інструкціями;
- володіти правилами і процедурами діяльності в органах Державної виконавчої служби;
- мати загальну і спеціальну професійну підготовку;
- знати юридичні і морально-етичні норми у сфері державної служби і виконавчого провадження зокрема.
Принцип персональної відповідальності посадових осіб Державної виконавчої служби займає особливе місце у системі принципів і відіграє важливу роль у практичній реалізації завдань і функцій Державної виконавчої служби. Даний принцип закріплює саме юридичну відповідальність: кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, цивільно-правову. У першу чергу посадова особа органів Державної виконавчої служби несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків.
Для практичної реалізації цього принципу важливе значення має порядок оскарження дій посадової особи Державної виконавчої служби. Виходячи зі змісту положень Закону України "Про виконавче провадження" [9] можна виділити два види оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб Державної виконавчої служби: адміністративний та судовий порядок оскарження.
У статті 85 Закону України "Про виконавче провадження" [9, ст. 85] зазначено, що у виконавчому провадженні можна оскаржити рішення, дії чи бездіяльність не лише державного виконавця, але й інших посадових осіб Державної виконавчої служби, які працюють у вищестоящих порівняно з районними, міськими, районними у містах відділами Державної виконавчої служби.
Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" дає можливість стверджувати, що немає значення, яким розпорядчим документом оформлені дії державного виконавця чи іншої посадової особи органів Державної виконавчої служби: постановою, актом, резолюцією на заяві заінтересованої особи, листом чи в іншій формі чи не оформлені, всі вони можуть бути оскаржені заінтересованими особами.
Суб'єктами оскарження є учасники виконавчого провадження, але фактично туди включені й особи, які залучаються до проведення виконавчих дій (експерт,спеціаліст, перекладач).
Скарги на дії державного виконавця або іншої посадової особи органів Державної виконавчої служби подаються до начальника відповідного відділу Державної виконавчої служби або безпосередньо до місцевого загального суду за місцем знаходження відповідного відділу Державної виконавчої служби або до іншого суду згідно з вимогами закону. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ Державної виконавчої служби не пізніше ніж наступного дня після прийняття її судом. Господарському суду підвідомчі скарги на дії державного виконавця, якщо виконується рішення господарського суду за місцем знаходження відповідного відділу Державної виконавчої служби.
Доречно вказати, що Законом України "Про виконавче провадження" [9] визначена лише можливість адміністративного оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу Державної виконавчої служби. Крім того, в статті 5 Закону України " Про державну виконавчу службу"[10, ст. 5] надано повноваження розглядати скарги на дії посадових осіб Державної виконавчої служби і Департаменту Державної
Loading...

 
 

Цікаве