WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Принципи правового регулювання ринків цінних паперів у європейському союзі та в Україні - Реферат

Принципи правового регулювання ринків цінних паперів у європейському союзі та в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Принципи правового регулювання ринків цінних паперів у європейському союзі та в Україні
У країнах з розвиненою ринковою економікою фондовий ринок виступає найпотужнішим інструментом залучення і розподілу інвестицій у галузі народного господарства. Оскільки Україна прагне в майбутньому досягнути високого рівня економічного розвитку та увійти до Європейського Союзу, то важливо, щоб національне законодавство узгоджувалося та відповідало основним принципам, на яких базується правове регулювання обігу цінних паперів у межах Європейського Союзу.
Отже, метою даної статті є аналіз умов і принципів створення та розвитку міжнародних фондових ринків і дослідження співвідношення у еволюції реформування ринків цінних паперів країн ЄС та України.
У будь-якій країні, де існують ринки цінних паперів, правове впорядкування ринкових відносин здійснюється за допомогою трьох типів правових норм і принципів: міжнародно-правових, національних державно-правових, а також інституційно-правових.
Міжнародно-правове регулювання ринку цінних паперів здійснюється в основному двома способами: у межах окремих міжнародних договорів і в межах міжнародних організацій. У першому випадку дві або декілька держав домовляються про режим допуску та обігу цінних паперів одна одної на обох територіях шляхом укладення окремих договорів між ними. У другому випадку міжнародно-правового регулювання поведінки здійснюється в межах окремої міжнародної організації. У практиці міжнародно-правового регулювання зустрічаються також випадки, коли існують окремі відносини на ринку цінних паперів, які регулюються договорами, однією стороною у яких виступають держави, а іншою - організації.
Серед усіх типів міжнародно-правового регулювання ринків цінних паперів найбільший інтерес викликає регулювання, здійснюване в межах Європейського Союзу /European/ та Міжнародної організації Комісії по цінних паперах /International Organization of Securities Comission - IOSCO/.
На сьогодні як такого єдиного ринку цінних паперів у межах Європейського Союзу не існує; у кожній країні-учасниці є національний ринок і регулюється він, головним чином, національним законодавством. Згідно з умовами участі в даній міжнародній організації, нормативно-правові акти керівних органів ЄС і, зокрема Ради ЄС, для того, щоб бути обов'язковими на території держави-учасниці, підлягають імплементації цією державою.
Головними правовими документами даної міжнародної організації, які регулюють взаємодію у сфері цінних паперів, є директиви Ради ЄС /Counsul Directivies/.
Основними директивами Ради ЄС, що визначають фундаментальні умови та принципи створення, розвитку та функціонування ринку цінних паперів, є:
- директива № 79/279, яка встановлює, що створюються мінімальні вимоги до цінних паперів при допуску їх до обігу на національних фондових біржах, а також визначає обов'язки емітентів публікувати щорічні звіти про результати господарської діяльності та фінансовий стан емітента;
- директива № 80/390, яка регулює порядок подання емітентами проспектів про випуск цінних паперів при допуску їх до котирування на фондових біржах країн-учасниць;
- директива № 85/611, яка регулює порядок створення діяльності підприємств колективного інвестування /інвестиційних фондів та інвестиційних компаній/;
- директива № 88/627, що встановлює обов'зок інвесторів та емітентів повідомляти про зміни у володінні істотними та контрольними пакетами цінних паперів, які дають право голосу;
- директива № 89/592, про заборону торгівлі цінними паперами особам, наділеним інсайдерською інформацією, тобто інформацією, не опублікованою для всіх інших інвесторів;
- директива № 89/298, що вимагає, щоб емітенти, цінні папери яких випускаються у вільний обіг, публікували проспекти про випуск цінних паперів;
- директива № 90/211, яка встановлює, що проспекти про випуск цінних паперів, де б вони не оберталися - на біржовому чи позабіржовому ринку, зареєстровані компетентним державним органом однієї країни, повинні визнаватись в інших країнах за умови, що минуло не більше трьох місяців з дня їх опублікування у своїй країні;
- директива № 93/22, якою врегульовується порядок здійснення інвестиційної діяльності у сфері цінних паперів.
Аналіз змісту вищезгаданих директив показує, що еволюційний розвиток співпраці в межах Європейського Співтовариства відбувався у напрямі від поступового зміцнення окремих взаємозв'язків до інтеграції взаємодії у цілому на ринку цінних паперів. Це виразно можна бачити на прикладі еволюції принципів міжнародно-правового регулювання, закріплених у текстах директив. Основними з них є: принцип гармонізації мінімальних стандартів, принцип координації національних комісій у цінних паперах.
Принцип гармонізації мінімальних стандартів уперше був закріплений у директиві № 79/279, яка регулює окремі найбільш важливі аспекти допуску цінних паперів до котирування на фондових біржах, діючи у ЄС. Даний нормативно-правовий акт встановлює мінімальні вимоги, яким повинні відповідати акції та боргові цінні папери, що допускаються до обігу на фондовій біржі.
Крім вимог, що стосуються допуску цінних паперів до котирування на фондових біржах, директива також закріплює вимоги до щорічних звітів емітентів про господарську діяльність і фінансовий стан. Виникали нові відносини міждержавного взаємозв'язку, які ставали тіснішими, а тому виникла необхідність розробки, закріплення принципів визнання та уніфікації стандартів. Цей принцип був закріплений у директиві № 87/345. Його суть полягає у тому, що проспекти випусків цінних паперів, опубліковані у зв'язку з допуском їх до обігу на фондовій біржі в одній країні, якщо вони зареєстровані в уповноваженому органі цієї країни, підлягають визнанню і в інших країнах-учасницях. Тобто емітенти можуть використовувати один і той же проспект в інших країнах-учасницях при подачі заяви про допуск цінних паперів до обігу на фондових біржах цих країн. Вказане може мати місце за умови, що між допуском цінних паперів на вітчизняну біржу та допуском їх на зарубіжні біржі, минула незначна кількість часу, а проспекти, які використовуються, підлягають перекладу офіційною мовою іншої країни-учасниці.
Таким чином, даний принцип, по суті, означає згоду фондових бірж і комісій з цінних паперів країн-учасниць визнавати реєструючі дії одна одної.
Принцип уніфікації стандартів, закріплений у директиві № 85/611, який регулює порядок створення і функціонування підприємств з колективного інвестування. Зокрема, преамбула даного міжнародно-правового документа проголошує, що оскільки національні законодавчі акти регулюють діяльність інвестиційних компаній у різних країнах-учасницях по-різному, то в інтересах захисту прав інвесторів було б доцільно ввести однакові стандарти державно-правового регулювання.
У зв'язку з цим однією з цілей Директиви є введення загальних основних правил, що стосуються реєстрації, нагляду, структури йдіяльності підприємств з колективного інвестування в державах-учасницях, а також інформації, яку вони повинні публікувати. Введення єдиних стандартів розглядається країнами-учасницями, як гарантія того, що певні стосунки на ринку цінних паперів будуть регулюватися однаково у всіх країнах і що до учасників цих стосунків не будуть пред'являтися в інших країнах вимоги, інші, ніж ті, які пред'являються до них у їх власній країні.
Принцип уніфікації стандартів також міститься у директиві № 88/527, яка регулює порядок публікації інформації про зміни в правах власності на значні пакети акцій, що котируються на фондових біржах. У преамбулі даної директиви зазначається, що належна інформованість
Loading...

 
 

Цікаве