WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Представництво в галузі митної справи - Реферат

Представництво в галузі митної справи - Реферат

України, Асоціацією митних брокерів України, Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва тощо над удосконаленням митного законодавства, що визначає статус митних посередників, адже митні посередники здійснюють захист інтересів своїх клієнтів у межах митного законодавства. Без митних посередників сьогодні митне оформлення практично неможливо.
Отже, в сучасному митному законодавстві України та інших країн спостерігається стійка тенденція до визначення договірного характеру взаємовідносин між митними брокерами та їх клієнтами - господарюючими суб'єктами в сфері зовнішньоекономічної діяльності щодо представництва інтересів останніх. Детальна регламентація відносин, що виникають у процесі укладення договорів як підстав для комерційного представництва, запропонована в новому Цивільному кодексі України від 16 січня 2003 року.
Перед тим як перейти до розгляду специфіки представницьких правовідносин у сфері митної справи в контекстіположень нового митного та цивільного законодавств України, доцільно ще раз наголосити, що за ст. 177 Митного кодексу України взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення. Даний акцент на визначенні виду цивільно-правового договору є невипадковим, оскільки суть представницьких відносин за даним договором полягає в тому, що одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок іншої (довірителя) певні юридичні дії. А відповідно до п. 2.1 Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, а також відповідно до п. 1.10 Проекту ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера та митного перевізника передбачено, що ліцензіат здійснює посередницьку діяльність від власного імені за рахунок та за дорученням особи, яку представляє, а не від імені іншої особи (довірителя). Таким чином, необхідно усунути названі протиріччя в чинному митному законодавстві України, що суперечать фундаментальним положенням загальної частини цивільного права.
У статті 237 нового ЦК України представництво визначається як правовідношення, у якому одна сторона (представник) зобов'язана за по-вноваженням вчинити правочин від імені іншої, яку вона представляє. Характерною ознакою представницьких правовідносин є складний су-б'єктний склад, де беруть участь три суб'єкти: особа, яку представляють, представник і третя особа. Отже, представництво є системою, що включає правовідносини:
1) внутрішні правовідносини представництва (між тим, кого представляють, і представником);
2) зовнішні правовідносини представництва: між тим, кого представля-ють, і третьою особою; між представником і третьою особою.
Представницькі відносини в галузі митної справи мають такий вигляд. Внутрішні відносини представництва складаються між господарюючим суб'єктом - власником товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і митним брокером, який здійснюватиме декларування цих товарів, зумовлюючи виникнення у господарюючого су-б'єкта прав і обов'язків внаслідок діяльності митного брокера. Для цих відносин характерним є те, що вони, по-перше, спрямовані на упорядкування правових зв'язків між господарюючим суб'єктом у сфері зовнішньоекономічної діяльності і митними органами України, тобто мають характер організаційно-майнових правовідносин; по-друге, мають щодо цих зв'язків службовий (допоміжний) характер; по-третє, виникають і реалізуються не в інтересах митного брокера, а з метою здійснення інтересів власника товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Зовнішні відносини представництва бувають двох видів: відносини між митним брокером і митними органами України; правові відносини між господарюючим суб'єктом, кого представляють, і митними органами.
Взаємовідносини, що виникають між митним брокером (митним перевізником) та митними органами, полягають у наступному.
По-перше, митний орган, у регіоні діяльності якого здійснює діяльність митний брокер, з урахуванням специфіки своєї діяльності розробляє єдиний порядок здійснення митними брокерами операцій з митного оформлення, в тому числі і процедуру допуску митних брокерів до певних розділів інформаційної мережі митного органу для автоматичної обробки інформації та електронної передачі даних, необхідних при здійсненні митним брокером своєї діяльності, з урахуванням вимог по захисту інформації.
По-друге, митний брокер має право на отримання платних послуг, перелік яких затверджений постановою КМУ від 25 грудня 2002 року № 1952 ( зокрема, інформування та консультування митними органами з питань посередницької діяльності, з питань митного законодавства тощо).
По-третє, митний орган, у регіоні діяльності якого діє митний брокер, а також підвідомчі йому органи надають для доступного ознайомлення в місцях митних брокерів їх розташування перелік всіх діючих у даному регіоні митних брокерів.
По-четверте, безпосередній контроль за діяльністю митного брокера здійснює митний орган, у регіоні діяльності якого діє митний брокер, і митний орган, який видав ліцензію. Митний орган оформлює рішення про проведення перевірки діяльності митних брокерів відповідним наказом, а митний брокер зобов'язаний сприяти проведенню перевірки. За резу-льтатами перевірки повинен складатися акт відповідної форми.
По-п'яте, митний брокер має право вимагати від митного органу створення рівних умов здійснення підприємницької діяльності щодо декларування товарів і транспортних засобів для всіх митних посередників.
Таким чином, відносини, що виникають між митними брокерами та митними органами, можна визначити як організаційні та своєрідну форму реалізації регулятивної та контрольно-наглядової функції митних органів України.
Як показав аналіз чинного Митного кодексу, сфера застосування договору доручення досить широка. Істотне збільшення сфери застосування договору доручення в умовах ринкової економіки пояснюється тим, що цей договір є практично вигідною правовою формою надання послуг за участю брокерів, зокрема в діяльності фондових і валютних бірж і бірж нерухомості, в галузі митної справи.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності доручають іншим особам - митним брокерам, здійснити декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон. З метою захисту прав і законних інтересів господарюючі суб'єкти в сфері зовнішньоекономічної діяльності укладають договори доручення з митними брокерами, які можуть
Loading...

 
 

Цікаве