WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Представництво в галузі митної справи - Реферат

Представництво в галузі митної справи - Реферат

340 було затверджено нове Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, та скасовано дію попереднього (наказ ДМКУ від 04.08.92 № 173), що регламентувало діяльність митних брокерів. Затвердження нового положення мало на меті узгодження чинного законо-давства з питань визначення статусу суб'єктів декларування з чинним на той момент Митним кодексом України. У наказі від 22.07.97 року № 340 відсутній термін "митний брокер" (так само як і в кодексі),йдеться про підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, виконує обов'язки і несе відповідальність у повному обсязі як власник (володілець), який самостійно переміщує товари чи інші предмети через митний кордон України. Пунктом 2.6 Положення передбачено, що взаємовідносини підприємства, яке здійснює декларування на підставі договору з власником вантажу (володільцем), базуються на договірній основі.
Чинний Митний кодекс України знову офіційно повернув термін "митний брокер". Відповідно до ст. 176 Митного кодексу, митний брокер (посередник) - це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на здійснення митної брокерської діяльності, видану уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митні брокери здійснюють свою діяльність відповідно до норм Митного кодексу України та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцен-зування.
На жаль, ліцензійні умови провадження митної брокерської діяльності ще не затверджені, а в пресі, на телебаченні, в Інтернеті можна знайти обговорення запропонованих проектів ліцензійних умов. Авторами такого проекту є Державна митна служба України та Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, а також був запропонований альтернативний проект Асоціацією митних брокерів України.
У названих проектах ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера та митного перевізника одностайно було визначено, що взаємовідносини ліцензіата (суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження посередницької діяльності митного брокера та (або) митного перевізника) з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.
Якщо провести порівняльну характеристику митного законодавства України з митним законодавством Російської Федерації щодо регламентації взаємовідносин митних посередників та суб'єктів господарювання, то відповідно до наказу Державного митного комітету РФ "Про порядок ліцензування та здійснення контролю за діяльністю митного брокера з боку митних органів" від 15. 06. 98 року № 392 взаємовідносини митного брокера та особи, яку він представляє, будуються на основі укладання публічного письмового нотаріально посвідченого договору. Хоча вид договору не названий чітко, але суть залишається тією ж - підставою виникнення відносин між митним брокером та його клієнтом є цивільно-правовий договір.
Якщо розглядати дану проблему в контексті положень Європейського Митного кодексу, то відповідно до ст. 5 передбачені наступні схеми взаємодії митних брокерів і митних органів. По-перше, пряме представництво передбачає відповідальність митного брокера перед митними органами тільки з питань своєї кваліфікації, професіоналізму та компетентності. Тобто за цією схемою митний брокер не несе фінансової відповідальності за клієнта, а межі відповідальності передбачені законодавством та угодою між митним агентом та його клієнтом. По-друге, побічне представництво, за яким брокер несе повну відповідальність за свого клієнта, в тому числі і фінансову, хоча підставою виникнення відносин між посередником та його клієнтом знову ж таки залишається договір.
Таким чином, кожна країна Європейського Союзу може обрати для себе ту чи іншу (але тільки одну) схему представництва митних брокерів для застосування в своїй країні.
Проаналізуємо вирішення даного питання в українському законодавстві. За ст. 179 чинного Митного кодексу України, митний брокер виконує обов'язки і несе відповідальність, встановлену законом. Отже, в Кодексі так і не визначено чітко, за яким варіантом представництва працюють митні брокери в Україні. Аналіз всього митного законодавства, що регламентує та регламентувало діяльність митних брокерів в Україні, дає підстави говорити про те, що в нашій країні переважають ознаки побічного представництва, оскільки весь час, до набрання чинності Митного кодексу йшлося про те, що такі посередники (чи то брокери чи підприємства, що здійснюють декларування на підставі договору) виконують обов'язки і не-суть відповідальність у повному обсязі як власники (володільці), які самостійно переміщують товари чи інші предмети через митний кордон України. Можливо, така динаміка розвитку митного законодавства цього напряму буде змінена прийнятими ліцензійними умовами провадження посередницької діяльності митних брокерів та митних перевізників. Проектом ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера та митного перевізника передбачено, що митний брокер виконує всі обов'язки і несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, у межах своєї компетенції. Таким чином, можливо, в майбутньому ми перейдемо до прямої схеми посередництва митних брокерів, яку, до речі, обрало більшість країн Європейського Союзу, де межі відповідальності визначаються угодою між господарюючим суб'єктом і митним посередником. Цілком зрозуміло, що обрання такої схеми взаємодії між митними посередниками та митними органами вимагає негайної розробки та впровадження механізмів фінансових гарантій та страхування діяльності митних брокерів, можливостей відстрочки повернення фінансових платежів протягом певного часу. Спроби запровадити подібні положення у вітчизняне митне законодавство вже є. У згаданому раніше проекті ліцензійних умов, зокрема, передбачено обов'язок ліцензіата застрахувати власну діяльність на суму не менше як 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для порівняння, в митному законодавстві Російської Федерації передбачено страхування діяльності митних брокерів на суму не менше 10 000 розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати, а також ретельно розроблений механізм забезпечення виконання зобов'язань митними брокерами гарантіями банку. Тому доцільно буде нашим законодавцям не зупинятись на досягнутому - прийняття нового Митного кодексу, а працювати далі спільно з Державною митною службою
Loading...

 
 

Цікаве