WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Предмет доказування при протокольній формі досудової підготовки матеріалів про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (рефе - Реферат

Предмет доказування при протокольній формі досудової підготовки матеріалів про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (рефе - Реферат

ненадходження в бюджет держави або інших цільових фондів коштів у значних розмірах (від тисячі до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян) - ч. 1 ст. 212 КК України. Як показує практика, найбільш специфічним провадженням є протокольна форма досудової підготовки саме з вказаної категорії кримінальних справ. Це викликано, перш за все, збиранням первинних матеріалів іскладнощами в доказуванні вчиненого діяння, специфікою даних, що можуть бути доказами у справі. Негативно впливає і відсутність методичних рекомендацій щодо переліку матеріалів і змісту справ, недостатній досвід співробітників податкової міліції у діяльності зі збирання необхідних матеріалів у порядку протокольної форми.
Оскільки протокольна форма досудової підготовки матеріалів справи про ухилення від сплати податків визначена кримінально-процесуальним законом, існує практика її застосування (до речі, кількість кримінальних справ про ухилення від сплати податків, розслідування яких проведено в порядку протокольної форми, підвищилась у 2006 році в 0,5 раз порівняно з 2004 роком), потрібно проведення узагальнення, аналізу діяльності податкової міліції, теоретичного обґрунтування і розробки практичних рекомендацій з метою підвищення ефективності їх використання в навчальній та практичній роботі. Вирішення вказаних питань з розкриттям соціально-правових основ застосування прото- кольної форми досудової підготовки у справах про ухилення від сплати податків і розкриттям змісту діяльності податкової міліції під час її застосування обумовлюються специфікою встановлення обставин предмета доказування.
Оскільки ч. 3 ст. 426 КПК України зазначає, що в протоколі про обставини вчиненого злочину повинні зазначатися фактичні дані, що підтверджують наявність злочину і вину правопорушника, цікавим, як для теорії так і для практики, є питання про докази та їх джерела. Існують різні думки щодо джерел доказів. Так, В.М. Тертишник небезпідставно вважає, що ч. 2 ст. 65 КПК України містить не перелік джерел доказів, а перелік засобів доказування. Джерело будь-якого явища, в тому числі і доказу, не може бути одночасно і його формою, воно повинно перебувати поза цим явищем. Доказ являє собою єдність фактичних даних і процесуального носія. Джерело - це те, що дає початок будь-якому явищу, носій - те, що може слугувати засобом відображення, фіксації, збереження. Таким чином, джерелом фактичних даних слід вважати такі не заборонені законом джерела інформації, від яких може надходити доказова інформація. Тобто, щоб не було тавтології - "джерело доказу є речовий доказ", - всі передбачені в ч. 2 ст. 65 КПК України засоби доказування слід вважати видами доказів, тоді не буде виникати питання про розширене тлумачення джерел доказів і про можливість джерелом вважати пояснення, отримані під час проведення досудової підготовки матеріалів справи в протокольній формі.
Неоднозначним є підхід до поняття правопорушника як учасника протокольного провадження, оскільки закон не містить чіткого роз'яснення щодо процесуального статусу такого суб'єкта. Деякі процесуалісти вважають, що правопорушником є особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, включене до переліку ст. 425 КПК України (Шиян А.Г., Черненко А.П.), інші визначають правопорушника як особу, щодо якої готується протокольна форма досудової підготовки матеріалів зі своїми правами й обов'язками (Баулін О.В., Поповченко О.І.), існує думка, що правопорушник - це особа, щодо злочинних дій якої проводиться досудова підготовка матеріалів (Тертишник В.М.).
Найбільш прийнятною, на нашу думку, є позиція, що правопорушником визнається особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, яке розслідується в порядку протокольної форми досудової підготовки матеріалів і яка має певні права й обов'язки, і особа якої встановлюється як елемент предмета доказування у кримінальній справі (ст.ст.19, 66, 110, 426 КПК України).
Специфіка отримання доказової інформації при розслідуванні злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, полягає в механізмі та засобах її отримання. У даному випадку значно обмеженими є джерела доказів. Основні з них - документи. Провадження слідчих дій до порушення кримінальної справи не допускається, крім огляду місця події, що практично неможливо при розслідуванні ухилень від сплати податків, оскільки як такого місця вчинення даного злочину немає; та накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію і її виїмка. Фактичні дані, що підтверджують наявність злочину і вину правопорушника, можуть бути отримані як за допомогою витребуваних документів, так і відібраних пояснень.
Основними джерелами фактичних даних є: показання правопорушника, показання очевидців, речові докази, дані, що містяться в актах документальної перевірки (хоча КПК України не виділяє окремо такі дані, як джерело доказів, а відносить їх до інших документів поряд з актом ревізії. Але, на нашу думку, слід в законі закріпити вказані документи як самостійні джерела доказів), інші документи.
Речові докази і документи можуть бути отримані шляхом їх витребування без провадження виїмки, а також можуть бути надані чи правопорушником, чи очевидцями, підприємствами, установами, організаціями або окремими громадянами, представником ДПІ тощо (ст.11 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну податкову службу України").
За протокольною формою досудової підготовки матеріалів неприпустимі будь-які заходи процесуального примусу, зокрема, привід очевидця або правопорушника для дачі пояснень. Однак Законом України "Про державну податкову службу України" врегульовані питання виклику посадових осіб і громадян для отримання пояснень у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності, нарахуванням, сплатою податків, зборів, інших обов'язкових платежів.
Не передбачено проведення при протокольній формі ні затримання, ні проведення експертизи, яка є конче необхідною при дослідженні речових доказів і документів з метою встановлення обставин предмета доказування. Якщо необхідно провести такі дослідження, то вони проводяться як попередні позаекспертні дослідження. Довідка ж про результати має значення доказу як документа. Позаекспертні дослідження речових доказів і документів, вилучених під час планових і непланових документальних перевірок, дозволяють значною мірою усунути інформаційну невпевненість працівників податкової міліції з різноманітних обставин, що входять у предмет доказування в ситуації гострого дефіциту інформації зі справи в умовах протокольного провадження, своєчасно визначити відношення виявлених слідів до справи, а тим самим
Loading...

 
 

Цікаве