WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Предмет доказування при протокольній формі досудової підготовки матеріалів про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (рефе - Реферат

Предмет доказування при протокольній формі досудової підготовки матеріалів про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (рефе - Реферат


Реферат на тему:
Предмет доказування при протокольній формі досудової підготовки матеріалів про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів
У березні 1985 року Указом Президії Верховної Ради УРСР до Кримінально-процесуального кодексу було введено протокольну форму досудової підготовки матеріалів - як різновид прискореної форми кримінального процесу. Прискорене провадження стало предметом жвавої дискусії юристів, практичних працівників органів розслідування і суду, що триває і на сьогодні. Тому питання здійснення процесу доказування, існування предмета доказування при вказаній формі розслідування, визначення відповідних понять, дефініцій набувають гостроти, потребують дослідження і тому є актуальними.
Метою даного дослідження є аналітичний огляд різних наукових і практичних позицій щодо протокольної форми досудової підготовки матеріалів при розслідуванні кримінальних справ про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів.
Завданням дослідження є, застосовуючи методологію наукового аналізу проблем теорії і практику визначення предмета доказування при протокольній формі досудової підготовки матеріалів, визначити доцільність, обґрунтувати можливість здійснення процесу доказування при вказаній формі досудового розслідування.
У кримінально-процесуальній літературі сутність протокольної форми досудової підготовки матеріалів трактується неоднозначно. Одні вчені вважають її порядком перевірки підстав до порушення кримінальної справи (В.Р. Жвалюк, Ю.М. Сухов), другі - різновидом дізнання (В.М. Тертишник), треті - адміністративною діяльністю (М.С. Строгович) і, нарешті, четверті - самостійним видом досудового розслідування (В.І. Дьяченко,
Л.К. Карнєєва).
Віддаючи належне позиції відомого професора М.С. Строговича, який рішуче виступав проти введення в кримінальний процес прискореного провадження, зазначаючи, що вказана діяльність має суто адміністративний характер, та проблемам забезпечення зазначеної форми кримінального судочинства процесуальними гарантіями, водночас не можна не врахувати фактор організаційного характеру, який є також важливим у боротьбі із злочинністю. Доцільно погодитися з позицією прибічників протокольної форми досудової підготовки матеріалів, яка свого часу була висловлена такою формулою: "для чого ускладнювати це провадження, якщо однієї й тієї ж самої мети - встановлення істини - можна досягти простішими засобами". Розглянувши аргументи "за" прискорену форму провадження у кримінальному процесі і "проти" неї, можна дійти висновку, що її існування в сучасному законодавстві зумовлено об'єктивно, насамперед, динамікою і структурою злочинності, що потребують введення згаданих проваджень з метою прискорення розслідування і вирішення справ із певних видів злочинів. Необхідність існування протокольної форми досудової підготовки матеріалів викликана також скороченням строку від моменту вчинення злочину до моменту прийняття рішення відповідно до закону, зменшенням навантаження на слідчі органи, підвищенням профілактичного впливу, в окремих випадках, більш швидким відшкодуванням спричиненої шкоди.
Найбільш доречним і вдалим є визначення протокольної форми досудової підготовки - як спрощеної процедури досудового діловодства, яка застосовується щодо очевидних злочинів, що не становлять складності у вирішенні питань доказування та не мають великої суспільної небезпеки, і яка покликана забезпечити оптимальну процесуальну економію та можливість судового розгляду у таких справах (В.М. Тертишник). На нашу думку, протокольна форма досудової підготовки матеріалів справи є однією з форм досудового розслідування певної категорії кримінальних справ про злочини, вчинені в умовах очевидності.
Особливості юридичної природи протокольної форми характеризуються такими рисами:
- вказана діяльність регламентується кримінально-процесуальним законом, тобто має процесуальний характер і чітко визначену процесуальну форму;
- протокольна форма є засобом реалізації норм кримінального права і забезпечується нормами кримінально-процесуального права;
- у процесі провадження протокольної форми її учасники вступають у процесуальні правовідносини і є суб'єктами кримінально-процесуальної діяльності.
Особливість порядку провадження у протокольній формі досудової підготовки матеріалів проявляється в:
- чітко визначеному переліку складів злочинів;
- підслідності злочинів;
- строках проведення;
- суб'єкті здійснення вказаної діяльності;
- неможливості проведення слідчих дій (за виключенням огляду місця події та накладен-ня арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію і її виїмку);
- неможливості участі під час провадження захисника;
- обмеженні прав правопорушника;
- своєрідному механізмі, засобах доказування;
- можливості проведення дізнання або досудового слідства, якщо виникне необхідність з'ясувати суттєві додаткові обставини, які не можуть бути встановлені в судовому засіданні.
Протокольна форма досудової підготовки матеріалів характеризуються спрощеною процесуальною процедурою встановлення обставин вчиненого злочину, але така процедура не поширюється на судові стадії, де реалізуються всі процесуальні гарантії, зокрема, принципи кримінального судочинства.
Виходячи із загальних положень теорії доказів, гносеологічної та процесуальної сутності предмета доказування у кримінальній справі, вимог законодавця щодо порядку проведення і оформлення протокольної форми досудової підготовки матеріалів, можна стверджувати, що для даної спрощеної процедури досудового діловодства характерне кримінально-процесуальне доказування.
Предмет доказування є єдиним для усіх видів досудового провадження і немає будь-яких винятків щодо протокольної форми, про що свідчить співставлення ст. 426 та ст. 64 КПК України. Хоча закон прямо не наголошує, які саме обставини предмета доказування підлягають встановленню, аналіз ст. 426 КПК України призводить до висновку, що в порядку протокольної форми досудової підготовки слід з'ясувати: місце і час вчинення злочину, його способи, мотиви, наслідки та інші обставини, вину правопорушника, дані про його особу.
Таким чином, як і під час досудового розслідування, тут повинні бути всебічно, повно та об'єктивно встановлені всі обставини, що входять у предмет доказування у справі.
Перелік злочинів, щодо яких проводиться досудова підготовка матеріалів у протокольній формі, визначений ст. 425 КПК України, є вичерпним. Одним із таких злочинів є і ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, яке призвело до
Loading...

 
 

Цікаве