WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правовий статус державної податкової служби України як контролюючого суб’єкта - Реферат

Правовий статус державної податкової служби України як контролюючого суб’єкта - Реферат


Реферат на тему:
Правовий статус державної податкової служби України як контролюючого суб'єкта
Державна податкова служба України пройшла складний шлях становлення і розвитку: від управління по контролю за надходженням податкових платежів у складі Міністерства фінансів України до центрального органу виконавчої влади держави зі спеціальним статусом для здійснення державного управління у сфері податкових правовідносин.
У юридичній літературі достатньо проаналізовано поняття правового статусу, який визначається як категорія, що має сукупність певних ознак, які складають його системну характеристику [13, c. 48]. У перекладі з латинської мови "status" означає становище, положення. "Статус" - сукупність прав і обов'язків громадянина чи юридичної особи [5, с. 1191]; правове положення, [14, с. 762]. Багато авторів визначають правовий статус державних органів як її правове положення, правове становище.
У своїх роботах питання правового статусу розглядали Авер'янов В.Б., Бачило І.Л., Бахрах Д.М., Вінницький Д.В., Габричідзе Б.М., Корнієнко М.І., Молдован В.В., Ніколов П.Є., Лазарєв Б.М., Мелащенко В.Ф., Устинова І.П., Гумерова Л.Ш., Борденюк В.І., Цабрія Д.Д. та ін.
На нашу думку, правовий статус має складну структуру, що обумовлює необхідність визначення загальної системи його елементів. Визначити їх можна шляхом аналізу ознак органу як суб'єкта управління, беручи ці ознаки як об'єктивну передумову правового статусу [16, с.126]. В.Б. Авер'янов, поряд з найстабільнішими характеристиками правового статусу (вид керуючого суб'єкта, його підлеглість, генеральні цілі, повноваження тощо), виділяє і "гнучкіші" компоненти статусу (окремі завдання, конкретні права та обов'язки, зв'язки з іншими структурними одиницями тощо) [1, с. 103].
До елементів правового статусу В.В. Молдован і В.Ф. Мелащенко [12, с. 227] відносять форми і методи діяльності державного органу, правові підстави їх виникнення та функціонування.
На думку Б.М. Лазарєва [11, с. 40, 60-63, 124], функції, права та обов'язки є самостійними елементами правового статусу. Не можна не погодитися з твердженням автора, що правовий статус передбачає відповіді на такі питання: а) органом якого рівня він є? б) до якого виду органів належить за змістом своєї діяльності? в) хто його утворює, формує особовий склад? г) кому він підпорядкований, підзвітний, підконтрольний? д) яка компетенція органу? е) хто йому підпорядкований, підзвітний, підконтрольний? є) яка юридична сила актів даного органу? ж) які джерела фінансування? з) чи володіє він (орган) правами юридичної особи?
У свою чергу Б.Н. Габричідзе [6, с. 7] виділяє таке поняття, як "конституційний статус", який характеризується нормами конституційного законодавства. Методологічний підхід до конституційного статусу є першоосновою статусу державних органів, який забезпечує стабільність державного апарату, зміцнення законності в його діяльності і включає у себе державно-правову характеристику органу держави, визначення його місця в загальнодержавній системі видів органів, а також їхні співвідношення та взаємовідносини між собою, закріплення важливіших принципів організації і діяльності.
Як видно із викладеного, питання правого статусу розглядали вчені у своїх роботах, у той час як правовий статус державної податкової служби як контролюючого суб'єкта залишився поза їх увагою. Оскільки державна податкова служба здійснює важливе державне завдання - забезпечує виконання дохідної частини бюджету, то теоритичні розробки щодо визначення її правового статусу, виявлення недоліків діючого законодавства, обгрунтування певних висновків у цьому напрямі має важливе значення. Саме ці завдання і ставить перед собою автор статті. Крім того, це дозволить проводити дослідження різних функцій державної податкової служби.
До правового статусу державної податкової служби потрібно віднести конкретне призначення, місце та роль місцевих органів податкової служби у системі державних органів, оскільки саме ці ознаки розкривають державно-правову і конституційну природу цих органів [9, с. 141].
Держава, як суб'єкт податкових правовідносин, бере участь у них опосередковано, через спеціальні державні органи, створені нею для здійснення контролю за виконанням обов'язку щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Податки в Україні, як і в інших країнах, є однією з ознак держави, і вони по праву дістали конституційне закріплення.
На жаль, основний Закон України - Конституція - не дає розгорнутого тлумачення про податки та діяльність податкових органів. Однак стаття 67 Конституції стверджує: "Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік, у порядку, встановленому законом".
Частина перша цієї статті безпосередньо законодавчо закріплена відповідними Законами України і вже сьогодні діє на практиці. До таких законів можна віднести Закони України "Про систему оподаткування", "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", декрети Кабінету Міністрів "Про прибутковий податок", "Про податок на промисел" та ряд інших. Ці законодавчі акти визначають перелік податків, які необхідно сплачувати, їх розміри, термін сплати тощо. Закріплюють вони і обов'язок щодо сплати податків як за громадянами безпосередньо, так і за підприємствами, створеними цими громадянами.
Стосовно ж другої частини цієї статті необхідно зазначити, що на сьогодні вона виконується лише частково. Чинне законодавство зобов'язує щорічно подавати декларації лише тих громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та осіб, які отримують доходи поза межами основної роботи. Таким чином, ми можемо констатувати, що для виконання цієї норми необхідно приймати відповідний закон.
У Конституції лише одна стаття присвячена податкам. Але 85, 92 ,95, 96, 97, 98 статті Конституції передбачають функціонування бюджетної системи та Державного бюджету України, тобто опосередковано регулюють діяльність податкових органів, так як наповнення бюджетів усіх рівнів здійснюється в основному за рахунок податків, які сплачує населення, а виконанням цієї державної функції займається спеціальний орган - ДПС України.
Статті 115 і 116 Конституції визначають, що Кабінет Міністрів України через створення відповідних центральних органів виконавчої влади забезпечує проведення податкової політики та виконання Державного бюджету України.
Таким чином, можна стверджувати, що саме Конституція України є основним джерелом, яке передбачає створення та забезпечення діяльності органів державної податкової служби України. Вважаємо, що Конституція створює умови, основи, але вона не може регулювати всі аспекти статусу державного органу. Не можна не погодитися з позицією М.І. Корнієнка [9, с. 141], який стверджує, що з'ясування правового становища необхідно проводити як наоснові Конституції, так і інших законодавчих актів.
Діяльність державної податкової служби України регламентується значною кількістю нормативно-правових актів, що регулюють як суто організаційну роботу служби (правовий статус, оплату праці, проходження служби в податкових органах та ін.), так і
Loading...

 
 

Цікаве