WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання ринку цінних паперів в Україні - Реферат

Правове регулювання ринку цінних паперів в Україні - Реферат

обмеження не існує, а ринок привілейованих акцій характеризується нижчою ціною привілейованих акцій порівняно з простими при рівній номінальній вартості ( у 2-10 разів залежно від емітента).
У результаті активізації вексельного обігу на фондовому ринку України явно визначилися прогалини у вітчизняному законодавстві, яке регулює порядок випуску та обігу векселів.
У першу чергу необхідна регламентація на законодавчому рівні умов та розмірів оподаткування операцій з векселями, встановлення відповідальності за правовпорушення, пов'язані з вексельним обігом, а також обмеження випуску векселів одним емітентом розміром його статутного фонду, резервного фонду або вартості чистих активів.
Дуже гостро на сьогодні постала проблема правового захисту прав векселедержателів. На сьогодні в Україні не здійснюється будь-яка державна реєстрація випущених векселів. Не існує також обмежень щодо випуску векселів одним суб'єктом підприємницької діяльності. Така ситуація може призвести до випуску в обіг нічим не гарантованих векселів. Щоб уникнути такої ситуації, на нашу думку, варто використати досвід Сполучених Штатів Америки, де ринок векселів не розвивався до початку 80-х років, поки не були зроблені важливі нововведення. По-перше, запроваджена процедура державної реєстрації певних категорій векселів, яка отримала назву "реєстрація на полиці". Вона передбачає реєстрацію кожного випуску векселів із терміном обігу більше 270 днів Комісією з цінних паперів, яка дозволяє за визначених умов реєструвати безперервні програми випусків векселів один раз. Із запровадженням такого порядку оформлення векселів, що випускаються безперервно, стало для емітента значно простішим. Крім того, в межах однієї програми випуску "реєстрація на полиці" забезпечує можливість випуску різних видів векселів. По-друге, впроваджена процедура встановлення кредитних рейтингів пропонованих випусків. Емітенти векселів при проведенні "реєстрації на полиці" звертаються до рейтингового агентства, яке надає відповідний рейтинг новому випуску векселів на визначену суму. Це дозволяє інвесторам постійно одержувати необхідну інформацію про рейтинг векселів, які вони бажають придбати. По-третє, здійснені заходи, спрямовані на створення ліквідного вторинного ринку векселів. Ліквідний вторинний ринок, на якому провадиться котирування цін на векселі, повинен існувати для того, щоб кожний інвестор знав: векселі, якими він володіє, можуть бути продані в будь-який час.
Існує думка про необхідність введення в Україні обов'язкового попереднього депонування емітентом чи акцептантом (у переказному векселі) коштів для подальшого погашення погашення випущених чи акцептованих векселів. З позицій захисту прав векселедержателів цей спосіб видається найбільш надійним. Проте такий спосіб захисту прав векселедержателів зводить нанівець функцію векселя як інструменту товарного кредитування. Тому доцільним було б розробити іншу систему захисту прав векселедержателів. Очевидно, що доцільно було б передбачити на законодавчому рівні систему обов'язкової реєстрації випуску простих векселів та акцептування переказних векселів з одночасною перевіркою дотримання ліміту максимального розміру номінальної вартості випущених (акцептованих) векселів емітентом.
Особливістю української моделі приватизації, яка може негативно позначитися на становленні фондового ринку, є функціонування фінансових посередників тільки як інституційних інвесторів, а не як брокерів. Комісійна торгівля, яка у більшості країн має назву брокерської діяльності, всіляко підтримується органами державного регулювання національних фондових ринків, у той час, як операції посередників за власний рахунок (так звана дилерська діяльність) дещо стримуються як такі, що збільшують ризики. В Україні спостерігається щодо цього диспропорція, яку необхідно якнайшвидше подолати з метою досягнення хоча б відносної рівноваги ринку. Комісійні операції мають стати вигідними, інакше інтереси дрібного інвестора захистити буде неможливо.
В Україні опціонні угоди, хоча вони й не передбачені законодавством, набувають все більшого поширення. За такими угодами здійснюється торгівля цінними паперами як на фондових біржах, так і на позабіржовому ринку. Аналіз ситуації, що склалася на ринку опціонів України, дозволяє зробити висновок про необхідність негайного законодавчого врегулювання цієї сфери фондового ринку, де торгівля похідними фондовими інструментами відбувається нині майже на аматорських засадах.
На сьогодні законодавство України не передбачає обігу похідних фондових інструментів на вітчизняному ринку цінних паперів, що відчутно гальмує розвиток ринку в цілому. Ці питання потребують оперативного законодавчого вирішення. Зокрема, в новій редакції Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" необхідно дати визначення понять похідних фондових інструментів і регламентувати особливості їх випуску та обігу.
Також залишається не до кінця урегульованими такі питання, як необхідність отримання ліцензії Національного банку України на придбання цінних паперів українських підприємств іноземними інвесторами; деяки аспекти реєстрації учасників ринку цінних паперів тощо.
Актуальним залишається питання нагальної необхідності прийняття в Україні спеціального Закону, який би врегулював існуючи проблеми створення і діяльності вітчизняних акціонериних товариств та базувався на загальноприйнятих відпрацьованих міжнародних принципах корпоративного управління.
Отже, зробимо висновок. Фондовий ринок як сегмент фінансового ринку стає потужним механізмом мобілізації, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів [6], які так потрібні для динамічного розвитку економіки та сприяють акумулюванню інвестиційних капіталів у виробничу та соціальну сфери. На сьогодні ринок цінних папреів регулює більше 100 законодавчо-нормативних актів, але, незважаючи на це, залишається суперечливими і не врегульованими багато аспектів належного функціонування ринку цінних паперів в Україні.
Якщо існуючі проблеми вирішити шляхом внесення змін до існуючих законодавчо-нормативних документів, прийняття нових законодавчих актів у сфері регулювання ринку цінних паперів, проведенням наукових досліджень з проблем законодавчого і нормативно-правового регулювання фондового ринку України, то це прискорить розвиток організованого фондового ринку в Україні, що в свою чергу позитивно вплине на масовий вплив довіри до українських цінних паперів, на їх ліквідність, капіталізацію ринку,сприятиме збільшенню доходів до бюджету, прискоренню приватизаційних процесів, виведенню із кризи економіки України.
Література:
1. Павлов В.І., Пилипенко І.І., Кривов'язнюк І.В. Цінні папери в Україні: Навчальний посібник. - 2-ге видання. - К., 2004. - 330 с.
2. Постанова Верховної Ради України від 22.09.1995 р. № 342/95.
3. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - С. 192.
4. Про державне регулювання ринку цінних паперів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 51. - Ст. 1.
5. Про цінні пепери та фондову біржу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 38. - Ст. 38.
6. Мозговий О.М. Фондовий ринок: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - С. 12.
Loading...

 
 

Цікаве