WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання здійснення митного контролю в Україні - Реферат

Правове регулювання здійснення митного контролю в Україні - Реферат

повсякденної діяльності державних органів вона знаходить своє зовнішнє відображення в припиненні порушень законів і дисципліни [10].
Завдання, функції і повноваження щодо здійснення контролю займають значне місце в діяльності митних органів. Тому питаннявизначення компетенції в цій діяльності - досить важливе.
У Митному кодексі України [2] чітко окреслено тільки завдання митних органів, але відсутні норми, що конкретизують їхні функції та права.
Тому правове регулювання питань потребує термінового вирішення на законодавчому рівні.
Г.В. Атаманчук вважає, що зміст державного управління диференціюється, розпадається, втілюється в життя у змісті управляючих впливів органів державного управління, які встановлені для кожного з них через їхню компетенцію. Б.М. Лазарєв наголошує, щовизначити компетенцію - це вказати, чим конкретно повинен займатися той чи інший орган, у яких межах повинна розгортатися його діяльність, за що він відповідає [14].
У юридичній літературі немає єдиного підходу до визначення поняття "компетенція". За тлумачним словником, компетенція - це "коло повноважень будь-якої організації, установи або особи" [15].
У науковій літературі під компетенцією державного органу розуміють закріплене за ним коло завдань державного керівництва, виконання яких складає обов'язки органу, і ряд власних прав, необхідних для здійснення покладених на нього завдань, а також і юридичний вираз сукупності функцій і повноважень органу у відповідній сфері суспільного життя.
В.Б. Авер'янов компетенцію органів управління визначає як юридичну форму закріплення її місця в суспільному розподілі управлінської праці, яка віддзеркалюється у структурній побудові апарату управління [16].
Визначаючи компетенцію органів управління, держава надає їм право застосовувати ті чи інші форми управлінської діяльності у процесі виконання управлінських функцій. У результаті виникає такий елемент компетенції органів, як певні повноваження.
При цьому Б.М. Лазарєв звертає увагу на те, що необхідна відповідність між функціями органу, які спрямовані на ті чи інші об'єкти, та конкретними його повноваженнями. В іншому разі, загальне формулювання про те, що така-то функція управління покладається на такий-то орган, може виявитися нереальною [17].
Виходячи із вищезазначеного, компетенцію митних органів можна визначити як сукупність завдань, функцій і владних повноважень, покладених на них державою, що мають юридичну форму закріплення в нормативно-правових актах відповідного рівня.
Необхідно визначити такі правові терміни, як завдання, функції та повноваження. У новому тлумачному словнику української мови подано такі дефініції термінів:
- завдання (визначений, запланований для виконання обсяг роботи або мета, замисел);
- функція (явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін або робота кого, чого-небудь, обов'язок, коло діяльності когось, чогось, повинність, місія);
- повноваження (право, надане будь-кому для здійснення чогось, компетенція, доручення.
Отже, такі категорії, як "завдання", "функції" і "повноваження", не є тотожними. А оскільки завдання - тільки запланований для виконання обсяг роботи, замисел, який не є роботою, обов'язком чи колом діяльності, то відсутність хоча б однієї із зазначених складових компетенції державного органу може значно обмежити їхнє повноваження і компетенцію у процесі практичної реалізації завдань, які поклав на них законодавець. Такий стан справ здатний потягти за собою будь-які непорозуміння у правовідносинах митних органів з іншими державними органами, а також з підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що переміщують через митний кордон України товари, транспортні засоби й інші предмети.
А.О. Селіванов зазначає, що органи виконавчої влади, управлінська посадова особа або суд як учасник адміністративного процесу здійснюють державно-владні повноваження і вимагають належної поведінки від іншої сторони і, нарешті, здатні застосовувати, якщо передбачено законом, адміністративний примус.
Метою контрольної діяльності митних органів є не тільки попередження протиправних дій, усунення причин та умов, які сприяють правопорушенням, а й вжиття заходів адміністративного примусу та адміністративної відповідальності в разі виявлення порушень загальнообов'язкових правил у сфері діяльності, що підконтрольна митним органам. Так, гл. 58 МК України передбачено порядок впровадження у справах про порушення митних правил, а гл. 60 - процесуальні дії у справі про порушення митних правил і порядок їх проведення. Статтею 375 до процесуальних дій віднесено:
- складання протоколу про порушення митних правил;
- витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил;
- вилучення товарів, транспортних засобів і документів;
- митне обстеження;
- пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання;
- призначення експертизи;
- взяття проб і зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
Стосовно конкретних адміністративних деліктів, А.О. Селіванов також зазначає, що адміністративне провадження здійснюється шляхом розгляду і вирішення тих чи інших індивідуальних справ і охоплює ряд обов'язкових (із позицій закону) стадій [15].
У загальних рисах стадіями контрольної діяльності можна назвати збір, обробку та використання інформації, що стосується об'єктів контролю.
У теорії адміністративного права визнано, що процес контрольної діяльності має деяку послідовність і включає в себе такі стадії: 1) вибір об'єкта контролю, встановлення мети та засобів його здійснення; 2) перевірка, ревізія або спостереження, які дозволяють виявляти фактичний стан справ; 3) аналіз, що виявляється у зіставленні фактичного становища з рішеннями, оцінка результатів; 4) прийняття рішення за підсумками контролю, інформації відповідних органів, скерування їм пропозицій та рекомендацій; 5) виконання рішення, яке прийняте за результатами контролю [12].
У розділі 8 Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 31.12.96 № 592, передбачено такі адміністративні заходи, як призупинення (на 3 місяці) та анулювання ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу (МЛС). При цьому призупинення дії ліцензії може застосовуватися у випадках: а) нефункціонування МЛС протягом 2-х місяців; б) неодноразового прийняття (як і не прийняття) рішень (дій) власником складу (керуючим складом або уповноваженими на доступ до складу особами) щодо діяльності митного ліцензійного складу, які можуть призвести до порушення вимог цього положення та чинного митного законодавства; в) порушення митних правил; г) якщо за повідомленням від державних служб та уповноважених органів
Loading...

 
 

Цікаве