WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання здійснення митного контролю в Україні - Реферат

Правове регулювання здійснення митного контролю в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Правове регулювання здійснення митного контролю в Україні
Конституція України закріпила основні права та свободи громадян і чітко регламентувала правовий статус усіх гілок державної влади та їх взаємодію між собою на основі науково-обґрунтованої політико-правової бази організації та діяльності органів управління.
Ученими приділяється увага основному призначенню виконавчої влади, а саме - виконанню законів та інших правових актів державних органів [18].
Конституційні норми, будучи, як правило, нормами узагальнюючого характеру, деталізуються в адміністративному та поточному галузевому законодавстві, у тому числі і митному, що дозволяє створити ефективний механізм реалізації функцій Державної митної служби, особливо митного контролю, як захисту прав громадянина.
Адміністративне право, за визначенням В.Б. Авер'янова, є класичним зразком фундаментальної (профілюючої) галузі так званого окремого публічного права. Публічність адміністративного права означає, що воно регулює відносини, які забезпечують загальні, сукупні або, інакше кажучи, публічні інтереси в суспільстві [4].
Ю.О. Тихомиров вважає, що адміністративне право виконує роль фундаментальної опори, навколо якої концентрується вся співдружність галузей публічного права [17].
Норми адміністративного права (як публічної галузі), на думку О.В. Воронкова, більш за все визначають особливості відносно нових правових утворень: фінансового (у тому числі податкового і митного), екологічного, муніципального та деяких інших галузей права [9].
Отже, поряд з адміністративним до галузей публічного права традиційно належать конституційне, адміністративне процесуальне, кримінальне, кримінально-процесуальне, фінансове, податкове, митне, міжнародне публічне право та інші [11].
При цьому дослідники зазначають, що загалом сфера публічного права об'єднує публічні галузі права, публічні галузі законодавства, галузі законодавства публічної спрямованості, елементи публічного у сфері приватного права [19].
Надзвичайно важливе значення у функціонуванні будь-якого державного органу управління має правове визначення його статусу. Найбільш точно правовий статус структурований у доктрині адміністративного права. Згідно з визначенням Бакаєвої О.Ю., фінансово-правовий статус митних органів визначають: мета і завдання фінансової діяльності митних органів; функції митних органів у процесі здійснення фінансової діяльності; повноваження (права і обов'язки), що складають основний зміст фінансово-правового статусу митних органів; форми і методи фінансової діяльності митних органів; гарантії як елемент фінансово-правового статусу зазначених органів. Нею дається визначення, що фінансово-правовий статус митних органів являє собою компетенцію митних органів у процесі здійснення фінансової діяльності, форми і методи, через які вона реалізується, а також систему гарантій їх фінансової діяльності [7]. Реалізація повноважень митною службою здійснюється в основному через митний контроль, який зачіпає інтереси більшості громадян. Як відомо, у Конституції та чинному законодавстві знайшли втілення основоположні правові цінності права і свободи людини: верховенство права, безпека особи, рівність людей у гідності та правах.
Важливо, щоб це усвідомлювалося посадовими особами митних органів при проведенні митного контролю, здійснення якого пов'язано із ситуацією в соціально-економічній і політико-правовій сферах, з неодноразовим порушенням правових приписів.
Очевидно, що правовиховної роботи щодо становлення конституційної культури в митних органах недостатньо. Потрібно здійснити цілеспрямовану роботу щодо втілення в життя конституційних норм. Це стосується як нормотворчої, так і правоохоронної та правозастосовної діяльності митних органів. Викорінення правового нігілізму як явища, що суттєво поширилося в останні роки, потрібно починати із забезпечення системи заходів, спрямованих на підвищення престижу і авторитету законів як соціальної цінності.
Призначення митного контролю в сучасних умовах повинно визначатися на підставі поєднання завдань митних органів у сфері управління митною справою і запровадженням та регламентацією дійсно демократичних взаємовідносин між митними органами і громадянами.
Кожній людині потрібно гарантувати реальне додержання і охорону в сфері митної справи належних їй прав і свобод, а також ефективний захист цих прав і свобод у випадках їх порушення.
Нечітке регулювання відносин у сфері митної справи, особливо щодо регламентації митного контролю, створює досить складну соціально-політичну і психологічну ситуацію в суспільстві.
Сьогодні більшість питань у сфері митного контролю вирішується, як у минулі роки, не законами, а підзаконними нормативно-правовими актами Уряду або Державної митноїслужби України, що сприяє порушенням прав і свобод громадян митними органами, як на етапі прийняття індивідуальних адміністративних актів так і на рівні нормативної регламентації у підзаконних актах.
Основний закон закріплює ціннісні орієнтири Української держави в міжнародних зв'язках, визначає співвідношення внутрішнього і міжнародного законодавства, питання імплементації норм міжнародного права у внутрішнє законодавство держави. Це дуже важливо і з погляду входження до європейського та світового правового простору.
Україна стала членом Всесвітньої митної організації і, користуючись її напрацюваннями, які є узагальненням світового митного досвіду, намагається підвищити ефективність роботи власної митної системи, підвищити питому вагу законів, особливо тих, що стосуються прав і свобод громадян, у регулюванні митної справи.
Конституція України не тільки встановлює засади функціонування виконавчої влади, але і створює структурно-організаційне підґрунтя сфери державного управління [20].
З метою вдосконалення митної справи, покращання митного контролю та керуючись п. 15 статті 106 Конституції України 29 листопада 1996 року Президентом України видано Указ про створення Державної митної служби на базі Державного митного комітету України.
Статтею 11 Митного кодексу України зазначено, що органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів.
Аналіз зазначеного припису свідчить про відсутність чіткої регламентації повноважень конкретних посадових осіб органів державної влади в центрі та на місцях розташування митних органів. Немає також чіткого визначення прав Президента України щодо керівництва та контролю за діяльністю митних органів, що є суттєвим недоліком Митного кодексу України.
Проте повноваження Президента в цій статті відсутні, хоча на практиці Укази Президента України щодо регулювання митної справи, а саме: № 255 від 06.04.1996 "Про
Loading...

 
 

Цікаве