WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання забезпечення енергетичної безпеки держави - Реферат

Правове регулювання забезпечення енергетичної безпеки держави - Реферат

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттямЗакону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні".
Ще й раніше приймались міри з регулювання сплачуваності за спожиту електроенергію, але вони носили тимчасовий характер і не забезпечували достатньою мірою виконання завдань. Одним із таких документів була постанова Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення системи розрахунків за спожиту електричну і теплову енергію" від 21 травня 1997 р. № 487.
Одним із важливих документів, що регламентують діяльність галузі, є договір між членами оптового ринку електричної енергії України (далі - Договір), підписаний 15 листопада 1996 року. У цьому Договорі визначено основні терміни, що використовуються в електроенергетиці, органи та загальні обов'язки членів оптового ринку електроенергетики, інфраструктуру ринку електроенергетики, закріплено порядок внесення змін до Договору. У Договорі є невід'ємні додатки, які визначають економічні та фінансові механізми функціонування ринку електроенергії. Основними додатками є:
- Правила енергоринку;
- Інструкція про порядок розрахунків;
- Інструкція про порядок використання коштів ринку електроенергії;
- Інструкція про порядок нарахування та облік витрат.
Відповідно до зазначеного Договору та Закону України "Про електроененргетику" можна визначити таких основних суб'єктів, які здійснюють свою діяльність в електроенергетичній галузі:
- виробники електроенергії;
- постачальники електроенергії;
- державне підприємство "Енергоринок";
- державне підприємство "Укренерго";
- державні органи, які здійснюють управління та контроль в електроенергетиці (Міністерство палива та енергетики України, Держкомітет з енергозбереження, НКРЕ та ін.).
Як свідчить проведений аналіз, Договір є специфічним, адже його структура та загальні завдання дещо відрізняються від загальної структури договору з цивільного законодавства України. Договір між членами оптового ринку електричної енергії України передбачає обов'язковість виконання його положень усіма учасника оптового ринку електроенергії, не-залежно від того, підписували вони цей договір чи ні. Ще одним підтвердженням специфіки Договору є те, що чинне законодавство імперативно передбачає виконання умов договору всіма учасниками ринку.
Постановою Верховної Ради України від 15 травня 1996 року № 191/96-ВР була затверджена Національна енергетична програма України до 2010 року. Хоча ця програма і не носить нормативно-правового характеру, вона все ж становить значний інтерес, оскільки визначає основні напрями подальшого розвитку енергетичного законодавства України, в тому числі й тієї його частини, що регулює відносини в галузі.
Крім того, правову основу функціонування та державного регулювання в електроенергетиці становить цілий ряд указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України. Серед найважливіших доцільно виділити такі групи:
1 Укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів, пов'язані з забезпеченням функціонування державних і контролюючих органів в електроенергетиці.
2. Укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів, пов'язані з державним регулюванням питань в електроенергетиці.
3. Укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів, пов'язані з державним контролем та оплатою за спожиту електроенергію.
Ці нормативні акти несуть у собі основне завдання - вирішення проблем у електроенергетичній галузі. Для цього необхідно вжити заходів управлінського та технічного ха-рактеру.
Технічні заходи вирішення проблем можна окреслити як реконструкцію обладнання галузі, забезпечення розробки та будівництва нових, сучасних об'єктів електроенергетики, матеріально-технічне забезпечення виконання програм енергозбереження, вирішення питань змен-шення виробничих втрат електроенергії та інші.
Управління процесами в енергетиці здійснюється за допомогою державних владних повноважень. Уряд визначає загальні політичні напрями діяльності всіх виконавчих органів. До основних регулятивно-управлінських функцій можна віднести такі: ліцензування, встановлення тарифів, встановлення умов доступу до мереж та правил експлуатації, врегулювання спорів між сторонами, моніторинг ринків електроенергії, контроль за дотриманням якості надання послуг, забезпечення споживачів достатньою інформацією, накладення санкцій.
Україна ще в 1994 році розпочала формування системи регулювання електроенергетики. Указом Президента України від 8.12. 94 р. № 738 створено Національну комісію з питань регулювання електроенергетики (НКРЕ). Ця комісія була створена як незалежний позавідомчий орган, однак насправді НКРЕ повністю підпорядковувалась Кабінету Міністрів та Адміністрації Президента України. Відповідно до Указу Президента від 15.12. 99 р. № 250 "Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади" незалежний статус НКРЕ був скасований, і вона перетворилась на центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом і підпорядкуванням Кабінету Міністрів України.
Однією з управлінських проблем, яка залишається, є проблема змін у структурі управління електроенергетичною системою, у зв'язку з її приватизацією [4]. Не вирішеною проблемою є значна заборгованість за використану електроенергію; так, заборгованість постачальників станом на січень 2003 року перед оптовим ринком електроенергії складала 15,2 млрд грн.[8].
Таким чином, вбачається необхідність більш якісної визначеності державної політики щодо управління та використання науково-технічного потенціалу, з метою впровадження результатів досліджень на основі високих технологій, ноу-хау та науково-технічних розробок [6]. Для забезпечення енергетичної безпеки в цілому в державі необхідно створити єдину енергетичну законодавчу базу країни, визначивши при цьому основні пер-спективи розвитку енергетики, шляхи подолання кризи та моделі управління галуззю.
Література:
1. Кваснюк Б.Е. Економічна безпека України // Науковий вісник УБЕТЗ. - 1998. - № 6. - С. 6-9.
2. Гудима О.М. Деякі пропозиції щодо формування основних положень енергетичної політики в Україні на межі тисячоліть. - www.necin.com.ua
3. Порівняльна характеристика роботи ПЕК України за 1990-2000 роки. - www.energo.net.ua
4. Карп І. Енергетика України: проблеми та шляхи її вирішення // Національна безпека і оборона. - 2001. - № 2. - С. 69.
5. Інтеграція енергетики України до енергетичного сектора Європейського союзу //Національна безпека і оборона. - 2001. - № 2. - С. 55.
6. Шидловський А. Внесок науки у вирішення проблеми української енергетики// Національна безпека і оборона. - 2001. - № 2. - С. 70
7. Гудина О.М. Реалії та перспективи ядерно-паливного циклу України // Зеркало недели. - 2001. - 10.02.
8. Енергетичні ресурси та потоки / За заг. редакцією А.К. Шидловського. - К.: УЕЗ, 2003. - 472 с.
Loading...

 
 

Цікаве