WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання забезпечення енергетичної безпеки держави - Реферат

Правове регулювання забезпечення енергетичної безпеки держави - Реферат


Реферат на тему:
Правове регулювання забезпечення енергетичної безпеки держави
Перед Україною стоїть цілий ряд економічних проблем і проблем, пов'язаних з національною безпекою держави, які потребують негайного вирішення. На сучасному етапі становлення нашої держави проблема енергетичної безпеки є однією з найбільш актуальних, тому система заходів щодо її забезпечення повинна включати в себе як реалії сучасності, так і перспективи розвитку не тільки нашої країни, але й можливі зміни в зовніш-ньодержавних відносинах, так як загальне поняття енергетичної безпеки України дещо відрізняється від розуміння енергетичної безпеки західних держав.
У статті висвітлюються проблемні питання нормативно-правового та управлінсько-організаційного характеру в електроенергетичній галузі як складовій частині енергетичної безпеки держави. Адже саме ця галузь є базовою складовою паливно-енергетичного комплексу України, який забезпечує країну електроенергією, а частково і теплом.
При підготовці даної роботи використовувалися дослідження українських і російських вчених В. Ксьонзенко, В. Сергієнко, А. Чимерис, В. Мунтіяна, Г. Пастернак-Таранушенко, Б. Кваснюк, І. Карп, Н. Воропай, С. Клименко та інших, які вивчали питання енергетичної безпеки в різних аспектах.
Для більш повного висвітлення проблеми зробимо короткий економіко-статистичний аналіз електроенергетичної галузі.
Рівень розвитку електроенергетики має визначальний вплив на стан економіки будь-якої держави світу. На сьогодні Україна належить до енергодефіцитних держав, оскільки забезпечує потреби в енергоносіях за рахунок власної сировинної бази лише на 47 % , при цьому лише на 10-12 % у нафті та 20-23 % у природному газі, а ядерне паливо - 100 % купується за кордоном. Залежність економіки України від країн-імпортерів енергетичних ресурсів очевидна [5].
Аналізуючи електроенергетичну галузь України можна прийти і до позитивних висновків, адже це один із небагатьох комплексів, який виробляє продукцію з надлишком, тобто частина якої експортується. Порівняльну характеристику виробленої, спожитої та експортованої електроенергії подано в табл. 1 (млрд кВт/ год).
Таблиця 1
З табл. 1 видно, що обсяг виробленої електроенергії в 2000 році зменшився порівняно з 1990 на 43 %, а експорт електроенергії за межі України скоротився в 6,5 раза, при цьому виробництво електроенергії на атомних і гідроелектростанціях суттєво не змінилось. Основне падіння виробництва спостерігається на ТЕЦ - більше ніж у 2,5 раза.
Основу електроенергетики України складає Об'єднана електроенергетична система, за допомогою якої здійснюється енергопостачання до всіх споживачів у державі, а також підтримується зв'язок із сусідніми державами для імпорту та експорту електроенергії. До неї входять вісім регіональних електроенергетичних систем. Централізоване виробництво електроенергії здійснюється за рахунок 14 найбільш потужних теплових і 8 гідроелектростанцій, а також Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом".
Транспортування електроенергії від електрогенеруючих компаній до енергорозподільчих здійснюється по мережі, яка нараховує понад 1 млн км повітряних і кабельних ліній електропередач усіх класів напруги, а також близько 207 тисяч трансформаторів з різною напругою.
Електроенергетика - це базова галузь економіки, її ефективне функціонування повинне стабілізувати та забезпечувати структурні перетворення економіки, задовольнити потреби населення, держави. Від надійної і сталої роботи галузі значною мірою залежать темпи економічного зростання держави та її енергетична безпека.
Кризові явища в економіці держави не обминули і електроенергетику. Аналіз виробництва електроенергії в Україні свідчить про сталий спад (табл. 1) [3]. Як видно з таблиці, лише у 2001 році вдалося призупинити спад виробництва електроенергії і фактично вийти на рівень виробництва рівня 1973 року [1]. Проте залишається нерозв'язаною ключова проблема майже всієї електроенергетики, оскільки комплекс майже вичерпав технічний ресурс, електроенергетичне обладнання галузі вкрай зношене і використову-ється на межі технічних можливостей.
Вихід з існуючої кризи повинен бути забезпечений нормативно-правовою базою, хоча доречно зазначити, що значна кількість розрізнених нині існуючих нормативно-правових документів забезпечує функціонування галузі на неналежному рівні.
Державний вплив на процеси, які проходять у електроенергетичній галузі, забезпечується нормативним регулюванням. Правові та управлінсько-організаційні засади електроенергетичної галузі України визначаються в першу чергу Конституцією України, Законом України "Про електроенергетику", рішенням Конституційного Суду України, норма-тивними актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Національної комісії з регулювання електроенергетики України.
Відповідно до ст. 92 Конституції України засади організації та експлуатації енергосистем визначаються тільки законами України. Правовою основою функціонування електроенергетичної галузі є прийнятий 15 жовтня 1997 року Закон України "Про елек-троенергетику" № 575. Цей нормативний акт відіграє значущу роль у регулюванні відносин в електроенергетичній галузі, визначає загальні положення діяльності електроенергетичної галузі та закріплює статус його суб'єктів, визначає повноваження державних органів у цих відношеннях.
У 1997 році Верховною Радою України був схвалений документ "Концептуальні основи державної політики національної безпеки України", у якому зазначено, що енергетична безпека у класифікації економічної безпеки належить до групи питань, які стосуються безпечного функціонування реального сектора економіки [1].
Забезпечення стабільного функціонування електроенергетичної галузі - це одне з найважливіших завдань енергетичної безпеки держави, яка є частиною екосестейту - економічної безпеки держави. Як зазначав О. Гудима, забезпечення енергетичної безпеки є одним з ключових питань суверенітету України [7]. Визначення енергетичної безпеки подається у Законі України "Про електроенергетику" як стан електроенергетики, що гарантує технічно та економічно безпечне задоволення поточних і перспективних потреб споживачів в енергії та охорону навколишнього природного середовища. Це визначення, вжите в даному випадку в дуже вузькому значенні, можна застосувати лише до функціонування електроенергетики.
Розвиток економічних відносин у державі привів до необхідності прийняття 22 червня 2000 року Закону України "Про внесення змін і доповнень в Закон України "Про електроенергетику", в якому було визначено порядок розрахунків за спожиту електроенергію, встановивши виключність грошової форми розрахунків. Ці заходи позитивно вплинули на фінансовий стан галузі (таблиця 2).
Таблиця 2
Крім того, на покращання сплачуваності за спожиту електроенергію споживачами вплинув прийнятий 10 січня 2002 року Закон України

 
 

Цікаве

Загрузка...