WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання бюджетних доходів - Реферат

Правове регулювання бюджетних доходів - Реферат

та Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", а також від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та інших визначених законодавством джерел, включаючи кошти від продажу активів, що належать державі або підприємствам, установам та організаціям, а також проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств; гранти і дарунки у вартісному обрахунку;
3) міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів.
Виходячи зі змісту цієї статті, доходи Державного бюджету України складає сукупність безповоротних надходжень, справляння яких передбачено чинним законодавством України, які використовуються для фінансування виконання державних функцій. Статтею 29 Бюджетного кодексу України деталізуються положення статті 9 "Класифікація доходів бюджету", де визначено чотири типи надходжень (податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти) [2]. Стаття 9 Бюджетного кодексу України закладає засади деталізації бюджетних доходів, яка закріплює відповідним розділом вичерпний перелік бюджетних доходів [2]. Ця стаття уточнюється статтею 29 Бюджетного кодексу України щодо Державного бюджету України. При визначенні складу доходів Державного бюджету України використовується логіка "від зворотного" - це всі доходи, що отримуються згідно з податковим законодавством тощо, за винятком надходжень до місцевих бюджетів. Останні визначаються статтями 64 "Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів", 66 "Склад доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів", 69 "Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів".
Можна виділити декілька особливостей доходів Державного бюджету, а саме: чітко виражений часовий характер (орієнтований на бюджетний період); вичерпний, закритий перелік (ст. 9 Бюджетного кодексу України). Конкретно види доходів закріплено: по доходах Державного бюджету України - ст. 29 Бюджетного кодексу України; по доходах місцевих бюджетів - статтями 64, 66, 69 Бюджетного кодексу України.
Доходи бюджетів формуються за допомогою чотирьох методів мобілізації грошових коштів:
1) пряме отримання доходів від підприємств, установ, організацій державного сектору;
2) отримання доходів від використання державних природних ресурсів, майна та послуг;
3) перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків;
4) залучення кредитів.
Певною специфікою характеризуються доходи місцевих бюджетів - вони не входять до складу державних доходів, оскільки власником цих коштів є територіальні громади. Саме з цих позицій їх формування та витрати є предметом публічного регулювання.
Особливість проблеми, що розглядається, полягає в тому, що ми торкаємося комплексного правового інституту. У цьому випадку нас, безумовно, більш цікавить фінансово-правовий аспект, але не можна досягти своєї мети без таких дисциплін, як, наприклад, конституційне право, що визначає основні принципи соціально-економічного устрою держави, порядку його відносин з інститутами суспільства, визначає систему органів державної влади; державне будівництво тощо.
Місцеві бюджети включають доходи, необхідні для виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Склад доходів, що закріплюються за місцевими бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, визначається статтями 64, 66, 69 Кодексу. Вони групуються у два блоки: 1) доходи, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів; 2) доходи, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. На базі цих надходжень і формуються підстави фінансування делегованих і власних повноважень.
Згідно із статтею 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел і закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів [3]. Доходи зараховуються до місцевих бюджетів відповідно до порядку, визначеного законами. У дохідній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання органами виконавчої влади власних повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення виконання ними делегованих законом повноважень.
Статтею 64 Бюджетного кодексу України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування [2]. За рахунок цих надходжень формується бюджет делегованих повноважень, тобто ті ресурси, що виділяє держава на виконання функцій та завдань держави на місцях.
Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):
1) податок з доходів фізичних осіб у частині, визначеній статтею 65 цього Кодексу;
2) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;
3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарськоїдіяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;
4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;
5) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад;
6) надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;
7) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам [2].
Потребує з'ясування той факт, чому законодавець включив у поняття "податки та збори" (обов'язкові платежі) плату за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад та надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад, і утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями. Поняття обов'язкового платежу є родовим, що охоплює всю сукупність податків і зборів. При цьому необхідно врахувати, що мова йде про обов'язкові платежі податкового характеру, оскільки штрафи та стягнення також мають обов'язковий, але ж неподатковий характер. У свою чергу податки та збори є видовими категоріями, являють собою форму обов'язкових платежів податкового характеру. У цілому податкові платежі включають: податки, збори, податкові плати.
Слід також додати, що податок - це перш за все форма примусового відчуження результатів діяльності суб'єктів, які реалізують свій податковий обов'язок у державну чи комунальну власність, який вноситься в бюджет відповідного рівня на підставі закону (або акта органа місцевого самоврядування) та виступає як обов'язковий, нецільовий, безумовний, безоплатний та безповоротний платіж.
Виходячи з цього, більш доцільним може бути вирівнювання певних відсильних норм і конструкцій між бюджетним і податковим законодавством. Здається, що в цьому випадку, логічним було б при закріпленні доходів місцевих бюджетів робити посилання на статті 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування", якими саме і закріплюються податкові надходження до місцевих бюджетів. Інші ж платежі, які за змістом не є податковими, доцільно виділити в окрему частину статті, що регулює склад доходів місцевих бюджетів.
Література:
1. Конституція України . - Харків: Консум, 1996. - 48 c.
2. Бюджетний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. - 2001. - № 37-38. - Ст.13.
3. Про місцеве самоврядування: Закон України від 21 травня 1997 р. № 280-97ВР // Відом. Верхов. Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 16.
4. Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 р. № 39 // Відом. Верхов. Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 14-15.
5. Бельский К.С. Финансовое право. - М.: Юрист, 1994. - 198 с.
6. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: Центр навч. літератури, 2003. - 608 с.
7. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учеб. пособие для студ. юрид. вузов и фак. - Харків: Легас, 2003. - 360 c.
Loading...

 
 

Цікаве