WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові проблеми фіктивного підприємництва та його різновиди - Реферат

Правові проблеми фіктивного підприємництва та його різновиди - Реферат

головну роль із заволодіння товарно-матеріальними цінностями (ТМЦ) або грошовими коштами, оскільки на них покладається основне завдання отримання неконтрольованого прибутку. Головні фіктивні фірми за своїм цільовим призначенням, структурною побудовою, терміном існування поділяються на два різновиди фіктивних СПД одноразового і багаторазового використання.
Головні фіктивні підприємства одноразового використання - це прості за організаційною структурою суб'єкти підприємницької діяльності, які спеціально створюються для здійснення конкретних цільових товарних операцій і отримання разового злочинного результату або використовуються з неповним циклом як конвертаційні центри. Такігрупи фіктивних фірм отримали назви - "одноразові", "цільові", "конкретні", "чорні". Одноразові підприємства існують недовго - від кількох днів до 3-6 місяців, найдовше до 1,5 років [5, c. 20-21] (часто один податковий період). Їх ще називають "фірми-одноденки", "одноразові", "квартальні", "проліски", "фірми-метелики" "привиди", "фантоми", "ями", "смітники" та інше. Для здійснення злочинного задуму основні одноразові фіктивні фірми можуть використовуватися самостійно або використовувати незначну кількість допоміжних фіктивних фірм. Вони мають порівняно невеликий обсяг коштів на своїх рахунках, можуть перебувати або не перебувати на податковому обліку в ДПА, не звітують за податковими зобов'язаннями, не ведуть бухгалтерського і податкового обліку. Якщо вони використовуються як конвертаційні центри, то беруть невисокі послуги за переведення безготівкових коштів у готівку і укриття злочинної діяльності.
Основна мета використання одноразових фіктивних підприємств може бути багатоцільова - це приховування від сплати податків у випадках контрабандного ввозу товарів або несплати митних платежів на рахунок держбюджету при проведені "фіктивного" експорту; укладання "фіктивних" угод з реальними СПД; ухилення від сплати податків шляхом переведення безготівкових коштів у готівку, розкрадань ТМЦ при роздержавленні власності; здійснення шахрайських дій по заволодінню ТМЦ і грошових коштів інших СПД, держави, банку чи грошових коштів громадян, здійснюючи при цьому інші протизаконні дії; приховування фактів заняття забороненими видами господарської діяльності, (виготовлення наркотичних речовин, зброї та інше).
Одноразовими фірмами можуть укладатися фіктивні угоди на великі суми з легальними (законослухняними) підприємствами про поставку товарів або виконання послуг, приховуючи справжній характер угоди. Несплата податків за укладені угоди фірмою "фантомом" призводить до того, що така фіктивна фірма легко виявляється правоохоронними органами. У випадках, якщо Господарський суд визнає такі угоди недійсними, представники фіктивної фірми, отримавши попередню оплату за товари і послуги, зникають (переховуються), а вся відповідальність за укладеними угодами, по податкових зобов'язаннях, припадає на легальну фірму, яка контактувала з фіктивною фірмою.
Існують інші схеми заволодіння товарно-матеріальними і грошовими коштами одноразовими фіктивними фірмами.
Головні фіктивні підприємства багаторазового використання - це складні за організаційною структурою і широким спектром послуг суб'єкти підприємницької діяльності, з повним циклом використання, які за своїм територіальним охопленням отримали назви "масштабні", "розгорнуті", "багаторазові", офіційно мають назви - "конвертаційні центри", "конвертори" або "конверти".
Такі фіктивні підприємства часто об'єднані в ряд фірм - конвертантів, які створюються, як правило, при деяких банках. В одних випадках банки можуть виступати організаторами схем, в інших - зв'язаним кільцем злочинної схеми, яка побудована на використанні декількох фіктивних підприємств і ковертаційного центру з метою проведення незаконної конвертації та вчинення інших корисливих злочинів.
Внутрішня організаційна структура конвертаційного центру складна і багатоступінчаста. Вона формується з стійкого організованого злочинного угруповання з чітким розмежуванням обов'язків його учасників. Конвертаційний центр складається з керівної верхівки (організатора), координатора (ділерів), низових ланок (диспетчера, касира, посильного) та мережі постійних клієнтів. Очолюють таку діяльність, як правило, добре підготовлені економічно, юридично та організаційно ділки, які мають корупційні зв'язки з владними структурами і банківськими установами або є їх представниками. Вони забезпечують через спеціально відібраних осіб реєстрацію фіктивного СПД і відкриття розрахункових рахунків на підставних осіб і здійснюють їх прикриття від правоохоронних органів діяльності, яка пов'язана з незаконною конвертацією.
Небезпечність незаконної конвертації характеризується тим, що вона є базисом, а також передумовою для існування інших способів, за допомогою яких здійснюються інші злочини перш за все ухилення від сплати податків іншими легальними СПД. З цією метою, в одному банку (або в кількох) може створюватися сітка розрахункових рахунків відкритих, як правило, на підставних осіб, які пов'язані у довготривалу діючу мережу фіктивних фірм і банківських установ. Крім того, можуть створюватися декілька фіктивних (офшорних, коралових) фірм з відкриттям розрахункових рахунків в офшорних зонах за кордоном (для розміщення безтоварної іноземної валюти за межами України, для подальшого переводу в готівкову вільноконвертовану валюту). З цією метою підготовляються і відкриваються так звані "вікна" на кордоні (для ввозу (чи вивозу) контрабандним шляхом готівкової валюти), це розширює коло постійних "клієнтів". Така діяльність забезпечуються широкою дилерською мережею в різних регіонах України. Для таких фірм незаконна конвертація - основний спосіб одержання прибутку.
Заінтересованість банківських установ у відкритті розрахункових рахунків фіктивних фірм обумовлена тим, що за проведення операцій з вилучення грошей із рахунків клієнтів здійснюється легально. Банки можуть внаслідок цього отримати значну винагороду, розмір якої прямо пропорціональний обсягу операцій по їх рахунках. Фіктивне підприємство за короткий період свого існування може провести через свої банківські рахунки в середньому від 3 до 5 млн гривень [6, c. 7-20].
Крім того, відкриття фіктивним підприємством рахунків у банку створює для останнього джерело
Loading...

 
 

Цікаве