WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові підстави взаємовідносин між органами державного казначейства України та розпорядниками бюджетних коштів - Реферат

Правові підстави взаємовідносин між органами державного казначейства України та розпорядниками бюджетних коштів - Реферат


Реферат на тему:
Правові підстави взаємовідносин між органами державного казначейства України та розпорядниками бюджетних коштів
Державне казначейство України відповідно до Указу Президента України від 27.04.1995 р. № 335 створене в Україні з метою забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України, підвищення оперативності у здійсненні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті України і входить до органів виконавчої влади як особливий підрозділ Міністерства фінансів України, що займається виконанням Державного бюджету України.
В умовах переходу до ринкових відносин господарювання, дефіцитності Державного бюджету, частих затримок платежів, систематичного спотворення даних обліку і звітності виконання бюджету стан організаційної структури фінансової системи України не дозволив вирішувати проблеми, що виникали в процесі виконання Державного бюджету України. Створення Державного казначейства в Україні було зумовлене більшою мірою двома обставинами: 1) потребою в державному контролі за виконанням бюджету не тільки за принципом "скільки надійшло і на що витрачено", а й з погляду на те, наскільки раціонально витрачаються і як швидко бюджетні кошти потрапляють до їхніх одержувачів; 2) необхідністю оперативного маневрування обмеженими обсягами державних коштів [18, с. 15].
Сучасний статус та місце Державного казначейства України у фінансовій системі держави досліджуються ученими різних наук. Економісти цей статус вивчають як суб'єкт управління фінансами, фінансового контролю та суб'єкт казначейської системи виконання бюджетів [17, с. 212; 12, с. 74]; юристи-адміністративісти досліджують як суб'єкт державного управління [19, с. 152; 8, с. 479; 7, с. 13], а науковці з фінансового права - як один зі спеціальних органів фінансової діяльності держави, орган управління фінансами та суб'єкт фінансово-правових відносин [16, с. 35; 20, с. 29; 9, с. 10].
Необхідність дослідження статусу Державного казначейства України викликана не лише різними, часто не узгодженими поглядами на його роль і місце в фінансовій системі держави, а й тим, що казначейська система виконання Державного та місцевих бюджетів в Україні перебуває в стадії становлення, а завдання та функції Державного казначейства України постійно змінюються та доповнюються.
Однак системно, враховуючи центральне координуюче та регулятивне положення Державного казначейства України та його територіальних органів у системі організаційних взаємовідносин з виконання бюджетів щодо розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, статус Державного казначейства України потребує системних додаткових досліджень.
Державне казначейство виступає суб'єктом фінансової діяльності держави безпосередньо у бюджетних правовідносинах, що виникають у бюджетному процесі - у впорядкованому послідовному вступі в бюджетні правовідносини різних суб'єктів, що виступають учасниками цих відносин [16, с. 212]. Бюджетні ж правовідносини прийнято визначати, як урегульовані нормами бюджетного права суспільні відносини, які виникають щодо здійснення таких функцій фінансової діяльності держави, як мобілізація, розподіл і використання бюджетних фондів грошових коштів з метою виконання завдань, що стоять перед державою, учасники яких виступають носіями юридичних прав та обов'язків, що реалізують приписи даних правових норм.
Причому органи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями [1, ст. 20 п. 1], можуть виступати учасниками бюджетних правовідносин у тому разі, якщо вони є реальними учасниками даних правових відносин [15, с. 76]. Казначейське ж виконання державного бюджету слід розглядати як необхідний елемент структурної перебудови наявних у суспільстві відносин між суб'єктами фінансової діяльності держави та підпорядкованими учасниками бюджетних правовідносин.
Усі учасники бюджетних правовідносин, які об'єднані тим, що такими вони виступають під час реального здійснення бюджетного процесу та об'єднані участю у ньому в своєрідну соціальну систему. Будь-яка цілісна система володіє визначеною рисою, а саме самоуправлінням, що є визнанням того, що в даній системі здійснюється процес управління [11, с. 31]. Тому системну єдність учасників бюджетних правовідносин також можна характеризувати як елемент загальної системи управління державними фінансами в єдності її керуючої підсистеми - суб'єктів фінансової діяльності держави, які функціонують переваж-но як безпосередньо не підпорядковані державні органи, що наділяються законом про державний бюджет владного (управлінського) характеру повноваженнями в бюджетному процесі щодо здійснення виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду [1, ст. 2 п. 20], зокрема, контрольного характеру [1, розд. 5], та керованої підсистеми - чітко ієрархічно побудованої системи розпорядників (головних розпорядників бюджетних коштів, розпорядників нижчого рівня) та одержувачів коштів бюджетів, які одержують бюджетні повноваження на основі затверджених кошторисів [1, ст. 51 п. 2], кожен рівень яких виступає одночасно керуючим щодо нижчого. Зокрема, головні розпорядники отримують шляхом встановлення бюджетних призначень [1, ст. 2 п. 15] такі повноваження, як бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету [1, ст. 2 п. 7], бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування [1, ст. 2 п. 9], та наділені рядом інших владних повноважень, передбачених у Бюджетному кодексі України. Нижчі за рівнем розпорядники бюджетних коштів отримують шляхом встановлення бюджетних призначень такі повноваження, як бюджетні асигнування. Щодо Державного казначейства та його територіальних органів вони виступають керуючими лише у відносинах надання йому (його територіальним органам) доручень з перераховування коштів із їхніх реєстраційних рахунків на користь третіх осіб, які виконують роботи, надають послуги, товари на користь розпорядників тощо. У таких відносинах Державне казначейство України виступає як організація, що здійснює казначейське обслуговування розпорядників бюджетних коштів. Тобто, управлінського характеру бюджетними повноваженнями в бюджетному процесі наділені як головні та нижчі за рівнем розпорядники бюджетних коштів щодо Державного казначейства України, так і Державне казначейство України та його територіальні органи щодо них, але лише в межах їхньої встановленої законодавством компетенції.
До системи органів, наділених владними бюджетними повноваженнями, у бюджетному процесі також входять: законодавчі та виконавчі органи державної влади; органи фінансового, грошово-кредитного регулювання; органи державного (муніципального) контролю. З нихфінансово-кредитні органи виступають спеціалізованими органами управління фінансами держави, для яких фінансова діяльність держави є основною, тобто такою, що визначає зміст їхньої компетенції. Вони володіють повноваженнями надвідомчого характеру [20, с. 29].
Управління діяльністю розпорядників бюджетних коштів є проявом державного управління фінансами як міжгалузевої функції державного управління та процесом організації й погодження їхніх дій. Управління як цілеспрямована взаємодія між суб'єктом і об'єктом управління є елементом організації процесу задля досягнення мети [9, с. 64]. Причому на різних рівнях даної системи організаційні відносини управління можуть набувати структурного
Loading...

 
 

Цікаве