WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові засади діяльності чергових частин органів внутрішніх справ у боротьбі з правопорушеннями - Реферат

Правові засади діяльності чергових частин органів внутрішніх справ у боротьбі з правопорушеннями - Реферат


Реферат на тему:
Правові засади діяльності чергових частин органів внутрішніх справ у боротьбі з правопорушеннями
У сучасних умовах формування правової держави підвищується потреба в забезпеченні охорони громадського порядку та громадської безпеки, оскільки саме за станом порядку на вулицях та в інших громадських місцях оцінюють стан правопорядку у регіоні і в країні в цілому, визначають результативність діяльності органів внутрішніх справ, яка, у свою чергу, багато в чому залежить від належної діяльності чергових частин міськрайлінорганів.
Щодобово в Україні несе службу близько 10 тис. працівників чергових частин, в оперативному управлінні яких перебуває понад 9 тис. різних службових нарядів. Саме чергові частини органів внутрішніх справ є тими підрозділами, які найчастіше першими отримують інформацію про вчинені злочини та інші правопорушення, вони ж першими вживають заходів реагування на такі повідомлення. Чергові частини органів внутрішніх справ приймають понад 90 % усіх заяв і повідомлень про злочини та інші правопорушення.
Зміни, які відбуваються останнім часом у нашій державі, обумовлюють необхідність пошуку нових підходів до удосконалення механізмів діяльності підрозділів і служб органів внутрішніх справ. У зв'язку з цим завдання і функції, які виконують чергові частини, визначають їх особливе становище у системі ОВС.
До чергових частин міськрайлінорганів внутрішніх справ звертається значна кількість громадян. Своєчасне і правильне реагування працівників органів внутрішніх справ на заяви, скарги та пропозиції гарантує надійну охорону прав і законних інтересів громадян, і одночасно сприяє забезпеченню громадського порядку та громадської безпеки.
Оскільки чергова частина є центром оперативного управління органів внутрішніх справ, центром використання їх сил і засобів у боротьбі зі злочинністю, у забезпеченні громадського порядку та громадської безпеки, особливого значення набуває розвиток і вдосконалення їх діяльності.
Ефективність діяльності чергових частин ОВС при виконанні завдань з розкриття та розслідування злочинів багато в чому визначається оптимальністю механізму правового регулювання. Досліджуючи його фактичний стан і використовуючи методологічні орієнтири необхідно керуватися наступними концептуальними положеннями.
По-перше, визнанням ролі права, як ефективного засобу забезпечення цілеспрямованості і впорядкованості будь-якого виду діяльності, що вимагає системного аналізу всієї сукупності правових актів і норм, що регулюють питання роботи відповідних суб'єктів правозастосування. По-друге, необхідністю врахування тієї особливості діяльності, яка відображає складність відносин його учасників і вимагає регулювання не якоюсь однією галуззю права, а системою норм різної галузевої належності. По-третє, дотриманням цільового призначення правового регулювання до:
а) закріплення й впорядкування панівних суспільних відносин на конкретному історичному етапі розвитку держави;
б) сприяння розвитку нових, прогресивних суспільних відносин.
Незважаючи на наявність елементів дискусійності у визначеннях і висновках окремих учених, висунуті ними положення складають надійну методологічну основу для нашого дослідження, тим більше, що вони мають законодавче закріплення. У ст. 4 Закону України "Про міліцію" визначено, що їх правову основу становлять Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
Виходячи із цих концептуальних положень, вважаємо, що доцільно результати сучасної правової моделі організації діяльності чергових частин слід викласти на відповідних рівнях правового регулювання.
Конституційний рівень правового регулювання охоплює такі правові інститути і норми, що становлять вихідні положення для усіх видів державної діяльності, у тому числі і для розглядуваних суб'єктів. Багато статей Конституції України [10] тією чи іншою мірою впливають на систему правової основи правоохоронної функції держави. Зупинимося на наступних найважливіших положеннях.
У ст. 1 Конституції, де проголошується Україна суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, тим самим закріплюється обґрунтований юридичною наукою принцип обов'язковості законодавчого регулювання будь-якої сфери соціальної практики; що поширюється і на сферу діяльності розглядуваних суб'єктів. Ст. 3 Конституції, закріплюючи визнання людини, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпеку її прав і свобод як найвищу цінність держави й обов'язки з їх захисту, тим самим затверджує нові пріоритети в соціальній і правовій політиці. Звідси випливає необхідність перегляду всієї системи правових відносин у правоохоронній сфері, що формувалася на інших соціальних пріоритетах.
У ст. 8 встановлено, що Конституція України має вищу юридичну чинність, пряму дію і застосовується на всій території України. Звідси випливає, що прийняті закони й інші правові акти не можуть суперечити Конституції і не можуть застосовуватися, якщо вони не опубліковані для загального зведення. Закріплення принципу прямої дії конституційних прав і свобод людини та громадянина (розділ І "Загальні засади") підтверджує їх пріоритетність над іншими (груповими, суспільними, державними) інтересами, реальну можливість їхнього застосування незалежно від наявності чи відсутності інших законодавчих актів, що регулюють відповідні сфери діяльності.
Ч. 2 ст. 22 Конституції України гарантує конституційні права і свободи, які не можуть бути скасовані, що забезпечує правову основу для організаційної і функціональної побудови правоохоронної системи держави. Визначені в другому розділі права на захист своїх інтересів усіма способами, не забороненими законом, створює реальні можливості активної участі громадян у реалізації функції з розкриття скоєних злочинів, а значить і необхідності взаємодії з правоохоронними органами.
Відповідно до ст. 116 Конституції визначаються функціональні завдання і, частково, компетенція інших суб'єктів. Зокрема, ця стаття покладає на виконавчу владу, в особі Уряду України, здійснення заходів щодо забезпечення законності, прав і свобод громадян, охорони власності і
Loading...

 
 

Цікаве