WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові аспекти міжнародного співробітництва у боротьбі з комп’ютерною злочинністю - Реферат

Правові аспекти міжнародного співробітництва у боротьбі з комп’ютерною злочинністю - Реферат


Реферат на тему:
Правові аспекти міжнародного співробітництва у боротьбі з комп'ютерною злочинністю
Науково-технічний прогрес суттєво впливає на характер злочинності, створюючи передумови для вчинення нових злочинів. З поступовим розвитком комп'ютерних мережевих технологій, підключенням до глобальних комп'ютерних мереж користувачів із все зростаючої кількості країн виникають сприятливі умови для використання їх із злочинною метою. Відповідно, проблема боротьби зі злочинами у сфері комп'ютерної інформації із внутрішньодержавної перейшла у міжнародну.
Світова практика боротьби з правопорушеннями, пов'язаними із застосуванням комп'ютерної техніки, доводить необхідність міждержавної співпраці у боротьбі з останніми [13, С. 4].
Діяльність світового співтовариства з формування і розвитку правових основ регулювання відносин, що виникають щодо комп'ютерної інформації, має багатоаспектний характер. Одним з її елементів є створення правових інститутів, що забезпечують міжнародне співробітництво у попередженні і припиненні найбільш тяжких протиправних діянь, до яких відносять і злочини у сфері комп'ютерної інформації.
Дана проблема є актуальною не тільки для України, але й для інших держав. Це підтверджується значною увагою, що приділяється їй у чинних міжнародно-правових документах і таких, що перебувають на стадії розробки.
"Із урахуванням міжнародних масштабів електронних мереж стає все менш можливим, що всі елементи кіберзлочинності будуть обмежені територією окремої держави. У процесі проведення розслідування правоохоронні органи різних держав повинні будуть співпрацювати між собою, ... надаючи потенційно корисну інформацію безпосередньо органам іншої держави. Залежно від відносин між зацікавленими державами, характеру відповідної інформації та інших факторів, може також виникнути потреба у розробці повноважень і процедур" у міжнародному договорі. Про це зазначається у Довідковому документі для семінару-практикуму по використанню комп'ютерної мережі (Десятий Конгрес Організації Об'єднаних Націй по попередженню злочинності і поводження з правопорушниками) [4, С. 45, 348].
"Держави - члени Ради Європи та інші держави, які підписали Конвенцію, вважаючи, що ефективна боротьба проти кіберзлочинності вимагає більшого, швидкого і ефективно функціонуючого міжнародного співробітництва у кримінальних питаннях...", визначили у Конвенції про кіберзлочинність важливі аспекти міжнародного співробітництва у боротьбі з відповідними злочинами [10, С. 200].
Цей висновок потребує детального розгляду питань дії щодо норм матеріального, процесуального права, спрямованих на охорону особи, суспільства і держави від комп'ютерних злочинів.
Аналізуючи положення міжнародно-правових документів, було проведено порівняння їх норм між собою і з нормами національного законодавства України, що дозволить успішно вирішувати завдання, поставлені перед органами державної влади і правоохоронними органами [12].
Комп'ютерну злочинність у вітчизняній науці докладно досліджував професор Р. Калюжний. Також значним є внесок у розроблення кримінально-правової, кримінолого-криміналістичної характеристики цих протиправних діянь, у т. ч. з урахуванням їх міжнародного характеру, таких науковців: П.Д. Біленчука, М.С. Вертузаєва, В.Д. Гавловського, В.О. Голубєва, М. Гуцалюка, О.І. Котляревського, Б.В. Романюка, В.С. Цимбалю-ка, О.М. Юрченка та інших [1, 2, 6-9], [11, С. 32].
Питаннями співпраці держав на міжнародному рівні у даному напрямі діяльності, у більшості випадків аналізом положень деяких міжнародно-правових документів займалися і зарубіжні вчені [3-5, С. 13].
У вітчизняній юридичній науці правові аспекти міжнародного співробітництва у сфері боротьби з комп'ютерними злочинами, особливості здійснення різних форм такої співпраці ще недостатньо розроблені і широко не висвітлені. Вчені у своїх роботах розглядають лише окремі питання такого міжнародного співробітництва.
Метою даного дослідження є визначення питань правового врегулювання міжнародного співробітництва у сфері боротьби з комп'ютерними злочинами, що передбачає виділення певних завдань:
- визначення поняття і виділення форм міжнародного співробітництва, зокрема з досліджуваної проблематики згідно з нормами основних міжнародно-правових документів;
- визначення важливих міжнародно-правових документів у даному напрямі міждержавної співпраці;
- аналіз положень основних міжнародно-правових документів, а особливо Європейської конвенції про кіберзлочинність.
Сьогодні міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю певною мірою являє собою узгоджену діяльність різних держав, що регулюється нормами міжнародного і національного права, з захисту інтересів особи, суспільства, держави і світового співтовариства, а також з прийняття суб'єктами цієї діяльності обумовлених національним криміналь-ним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення національного кримінального процесу і здійснення правосуддя їх судами у справах про злочини, які посягають на внутрідержавний порядок [4, С. 7].
Основними елементами міждержавної співпраці у сфері боротьби з комп'ютерною злочинністю виділяють питання юрисдикції, розслідування комп'ютерних правопорушень, передачу кримінального правосуддя і екстрадиція, питання уніфікації кримінального законодавства [13].
Видів злочинів, що вчиняються з використанням комп'ютерів, дуже багато. У зв'язку з цим у науці кримінального права і кримінальному законодавстві різних держав поки що не вироблено єдиного поняття таких злочинів. Кожен автор по-своєму дає визначення цього виду злочинів [4; 6].
Якщо виходити з аналізу положень міжнародних документів, то дане поняття визначається не конкретним формулюванням, а через перелік дій, які, на думку авторів-розробників, дають загальне уявлення про такі злочини [4, С. 86, 133]. Тому використання у даному дослідженні узагальненого поняття "комп'ютерний" злочин вважаємо допустимим.
Найбільш значною у сфері розробки кримінально-правових і процесуальних аспектів боротьби із вказаною категорією злочинів є діяльність Організації Об'єднаних Націй, Організації економічного співробітництва і розвитку, Європейського Союзу, Ради Європи, Співдружності Незалежних Держав. Необхідно зазначити, що неабияку роль у боротьбі зі злочинами, пов'язаними з комп'ютерами, відіграють Інтерпол, країни "Великої Вісімки" ("G-8") [4; 13] та деякі інші [11, С. 43].
Визначними міжнародно-правовими документами у питанні правового регулювання міжнародних відносин у даній сфері є Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності (ст. 20), Віденська декларація про злочинність і правосуддя: відповіді на виклики ХХІ століття (ООН), Конвенція Європейського Союзу про взаємну правову допомогу з кримінальних справ 2000 р. (глава 3); Європейська Конвенція про кіберзлочинність, Договір про співробітництво держав-учасниць СНД у боротьбі зі злочинами у сфері комп'ютерної інформації(підписаний учасниками у 2001 році); та ряд інших документів, зокрема рекомендацій Ради Європи, що застосовуються разом із прийнятими конвенціями. Застосуванню підлягають і положення інших правових документів, напри-клад, Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах (держав-учасниць СНД), Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах та ін. [14, С. 24; 15, С. 1049].
Зупинимося на аналізі положень Конвенції про кіберзлочинність, оскільки її прийняття стало прогресивним кроком у справі боротьби з транснаціональною комп'ютерною злочинністю [4; 9; 10].
Конвенція являє собою комплексний документ, що містить норми, які при їх застосовуванні здатні впливати на правовідносини різних галузей права (кримінальне, кримінально-процесуальне, авторське, цивільне, інформаційне тощо). Вона базується на основних принципах міжнародного права: поваги прав людини, співробітництва і добросовісного виконання обов'язків [4, С. 135].
Норми Конвенції спрямовані на регулювання 3 основних груп питань, які передбачають: 1) зближення кримінально-правової оцінки злочинів у сфері комп'ютерної інформації (ст.ст. 2-13); 2) зближення національних кримінально-процесуальних заходів, спрямованих на розслідування таких злочинів (ст.ст. 14-22); 3) принципи і форми міжнародного співробітництва по кримінально-процесуальній діяльності, спрямованій на збирання доказів вчинення таких злочинів за кордоном (ст.ст. 23-35).
Однією з її особливостей є те, що в Конвенції пропонується виходити з того положення, що
Loading...

 
 

Цікаве