WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Порядок створення та правові підстави для поширення офшорних зон у міжнародній сфері - Реферат

Порядок створення та правові підстави для поширення офшорних зон у міжнародній сфері - Реферат

аеропортів. У той же час реєстрацію підприємств офшорного типу здійснюють не тільки "карликові" юрисдикції, але й деякі цілком респектабельні держави (наприклад, Ірландія, Швейцарія) чи окремі території, що входять до їхнього складу.
Вибираючи місця розташування офшорної компанії, спочатку потрібно визначити характер її діяльності (виробничий, торговий, фінансовий та ін.) і лише потім порядок створення та її юридичну форму.
Законодавство зарубіжних країн надає право будь-яким особам, незалежно від їхньої національності та виду підприємницької діяльності, створювати офшорні компанії на території таких країн. Однак існують також деякі обмеження, що стосуються національної системи транспорту, зв'язку, теле- та радіомовлення, комунальних послуг, земельних ділянокі нерухомого майна, а також коли участь деяких іноземців у створенні або діяльності офшорних компаній є небажаною.
Країни, які надають певні податкові пільги офшорним компаніям, умовно можна поділити на такі групи:
- країни "податкові гавані", які повністю звільняють офшорні компанії від будь-яких видів податків за умови, якщо управління такими компаніями здійснюється із-за кордону і міститься на території країни реєстрації. Отже, для реєстрації офшорних компаній установлено мінімальні вимоги. Такі компанії не зобов'язані надавати будь-яку фінансово-господарську, бухгалтерську звітність, а також інформацію щодо власників чи директорів, тобто на умовах повної конфіденційності;
- країни, що надають відчутні податкові пільги компаніям, але які не вимагають фінансово-господарської, бухгалтерської звітності;
- країни, які надають податкові пільги під час здійснення певних видів діяльності або мають низькі податкові ставки.
Країни другої та третьої груп, як правило, мають численні угоди про уникнення подвійного оподаткування, які запобігають подвійному оподаткуванню прибутків офшорних компаній.
Вибір юрисдикції для реєстрації офшорної фірми є лише одним із аспектів офшорної схеми, однак у багатьох випадках він є вирішальним. Головна мета здебільшого пов'язана із прагненням скоротити податкові втрати. Однак у процесі планування офшорного бізнесу беруться до уваги і супутні цілі, а також інші характеристики майбутньої фірми - обсяг операцій, профіль бізнесу, роль власників у ділових зв'язках. Потрібно пам'ятати, що сучасні офшорні технології здатні вирішувати цілий спектр завдань [13, с. 21-23].
Таким чином, офшори становлять особливий клас вільних економічних зон. Їхня головна відмінність від вільних економічних зон полягає в тому, що зареєстровані в них підприємства не мають права здійснювати будь-яку виробничу діяльність.
Основними ознаками офшорної юриспруденції є:
- пільговий характер оподатковування. Податкові пільги компаній, зареєстрованих в офшорних зонах, дуже суттєві і, як правило, повністю звільняють від сплати всіх місцевих податків. Офшорні компанії зобов'язані сплатити лише разовий реєстраційний збір і оплачувати річний збір, ставки якого фіксовані і не залежать від комерційної діяльності офшорної компанії;
- заборона на комерційні операції на території країни реєстрації офшорної компанії. Пільговий режим в офшорних зонах визначається відсутністю валютних обмежень, вільним вивезенням прибутків, відсутністю мита і зборів для іноземних інвесторів, низьким рівнем статутного капіталу, екстериторіальністю тощо.
Важливими факторами привабливості офшору є:
- лояльність державного регулювання;
- анонімність реальних власників компанії, що забезпечена можливістю трастового керування акціями офшорних компаній за допомогою місцевих номінальних власників;
- високий рівень банківської і комерційної таємниці;
- стабільність режиму [14, с. 225].
Податок на прибуток в офшорних зонах відсутній або становить усього 1-2 відсотки. Максимально спрощена процедура реєстрації. Мінімальний розмір статутного капіталу, як правило, не встановлюється. Відсутні обмеження на вивезення валюти.
Аналіз вищезазначеної інформації свідчить про те, що використання офшорних зон українськими підприємцями з метою ухилення від сплати податків у цілому негативно впливає на розвиток економіки держави.
Таким чином, використання офшорних зон є засобом виведення коштів з реального сектора економіки і їхнього вивезення за межі України та сприяє криміналізації приватизаційних процесів, незаконному збагаченню окремих посадових осіб, що в кінцевому підсумку призводить до істотних втрат бюджету.
Література:
1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.
2. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 24 грудня 2002 року № 345-ІV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 5.
3. Про ратифікацію Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 17 грудня 1997 року № 738/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 16.
4. Арестархов О. Острова безопасности // Бизнес. - 2002. - № 48 (515). - С. 42-44.
5. Кабир Л.С. Организация офшорного бизнеса. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 131 с.
6. Сєдов К. Офшорні зони: що це таке та як з ними борються // Бухгалтерія. - 2002. - № 46/1-2. - С. 65-70.
7. Вершинин Н., Плескачева Л. Этот трудный оффшор // Бухгалтерія. - 1999. - № 51 (362). - С. 34-38.
8. Левченко З. Відмивання "брудних" грошей і боротьба з ним // Цінні папери України. - 2002. - № 39. - С. 228.
9. Уманців Ю.М., Швед Ю.А. Офшорне підприємництво у сучасній економіці: Монографія. - К.: Атіка, 2004. - 144 с.
10. Баюра Д., Чекалов С. Чьи оффшоры // Українська інвестиційна газета. - 2002. - № 38 (365). - С. 7-10.
11. Вовк С. Кому принадлежит Украина // Українська інвестиційна газета. - 2002. - № 48-52; 2003. - № 1-11.
12 Вовк С. Легализация капитала // Українська інвестиційна газета. - 2002. - № 39 (366). - С. 7-9.
13. Максутов С. Обережно - офшори // Бухгалтерія. - 2002. - №7/2.-С. 21-23.
14. Левченко З. Відмивання "брудних" грошей і боротьба з ним // Цінні папери України. - 2002. - № 39. - С. 225.
Loading...

 
 

Цікаве