WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Основи теорії виникнення держави і права. - Реферат

Основи теорії виникнення держави і права. - Реферат

керівництва суспільством видатними особами.
Насильства (Є. Дюрінг) - пояснює походження держави і права процесом завоювання одного народу іншим. Завоювання, що є законом розвитку природи, потребує захоплення нових територій, а відтак і управління ними. Цю функцію може виконувати держава.
5. Поняття історичного типу держави і права.
Типологія держави і права призначена розподіляти держави та правові системи , які існували й існують нині , на певні групи , що дають змогу розкрити їх найсуттєвіші риси. Сутність держави і права полягає в їх здатності задовольняти життєво важливі потреби та інтереси певної спільноти ( класу, народу , соціальної групи ) . Ця соціальна сутність змінювалася з історичним розвитком держави і права. Саме тому їх типи називають історичними.
Історичний тип держави і права являє собою систему суттєвих рис, притаманних тим явищам соціальної дійсності, що виражають їх сутність та історичне призначення.
Історії відомі рабовласницький , феодальний , буржуазний і перехідний від буржуазного до соціально-демократичного (раніше останній називали соціалістичним ) типи держави і права. До основних причин зміни типів держави і права належать зміна виробничих відносин внаслідок розвитку продуктивних сил , зміна соціально-класової структури суспільства ; встановлення нового співвідношення соціальних сил, зміна панівної групи суспільства ; зміна соціальної суті держави і права внаслідок переходу державної влади до представників іншого класу чи групи .
Однак характеризуючи зміну одного типу держави і права іншим , треба враховувати і їхню відносну самостійність , а саме :
- відносну відокремленість від суспільства ;
- наявність внутрішньої будови;
- залежність від зовнішньополітичних умов і необхідність виконувати загальносоціальні функції .
Останній фактор зумовлює існування держав перехідного періоду, а також можливість не лише поступової зміни одного історичного типу іншим, а й революційного переходу.
Однак останнім часом у літературі формаційний підхід до типології держав піддається критиці. Натомість визначаються інші критерії типології держави і права. Так, з точки зору ставлення до поступового розвитку держави класифікують на прогресивні , консервативні та реакційні . За способом здійснення владних повноважень - демократичні та антидемократичні (авторитарні). Залежно від змісту зовнішньої політики розрізняють миролюбні та агресивні держави. За відношенням до права держави поділяють на правові і неправові.
6. Найголовніші риси держави і права різних соціально-економічних формацій
Кожній класовій суспільно-економічній формації відповідає певний історичний тип держави.
Першою в історії була рабовласницька держава, яка являла собою диктатуру класу рабовласників. Виникнення рабовласницьких держав сягає IV - III тисячоліть до н. е. У межах цього типу держави вирізняють держави Старо-давнього Сходу ( Єгипет , Вавилон , Ассирія ) , в яких зберігалися пережитки первісного ладу. Особливості розвитку виробничих відносин зумовили значну економічну роль держави в цих країнах , де характерною формою правління була деспотія. Найбільшого розвитку система рабовласницьких держав досягла в античних державах Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. У рабовласницьких державах існували різні форми правління: монархія , аристократична й демократична республіки. Найтиповішою формою державного устрою була імперія, а політичного режиму - авторитарна (деспотична). Право за своїм змістом мало суто рабо-власницький характер: раби не були суб'єктом права і прирівнювалися до неживих предметів . Водночас до скарбниці світової правової культури увійшли демократичні норми дер-жавного права Греції, класичне приватне (майнове) право Риму тощо.
Феодальна держава виникла у зв'язку із зародженням феодальних виробничих відносин. Основу суспільства становила власність феодала на землю, а держава і право стали інструментами диктатури класу феодалів. Основною формою правління була монархія в різних варіантах (ранньо-феодальна, централізована, станово-представницька). Оскільки центральна влада феодальної держави підтримувалася багатими станами міст, виникли органи станового представництва (земські собори, парламент). Розшарування суспільства вимагало правового закріплення не лише нерівності різних груп, а й ієрархії їх відносин. Феодальне право - жорстке, відверто класове, неузгоджене і розпорошене. Значний вплив тут мали релігійно-правові норми.
Буржуазна держава й буржуазне право виникли внаслідок буржуазних революцій, спрямованих проти феодально-абсолютистської монархії та феодальних відносин. Для них характерні такі риси:
- формальне закріплення рівноправ'я, законності, непорушності прав людини, свободи приватної власності і договорів, невтручання держави в суспільне життя;
- цензовий характер, тобто відсторонення за допомогою майнових та інших цензів більшості населення від участі у формуванні органів влади;
- зосередження основних зусиль держави в основному на політичних функціях;
- збереження в механізмі держави значних позицій дворянсько-поміщицьких сил;
- поступове пристосування старого державного механізму до потреб капіталістичної системи;
- множинність форм правління (конституційна монархія в країнах, де буржуазія йшла на компроміс із дворянством; демократична республіка в країнах, де буржуазія досягла повного панування);
- зростання апарату держави, розширення сфери впливу та функцій держави;
- процес зрощення фінансових монополій з державним апаратом;
- зростання ролі права в регулюванні суспільних відносин ;
- підвищення ролі зовнішніх функцій держави, що часто мають експансивний характер.
І нарешті, держави перехідного від буржуазного до соціально-демократичного періоду з'явилися в процесі поступового чи революційного розвитку суспільства.
Соціальна демократія може існувати лише в такому суспільстві, де ліквідовано відчуження працівників, трудящих від засобів і результатів їхньої виробничої діяльності. Це таке суспільство, де всі трудящі є (тією чи іншою мірою) власниками або співвласниками засобів і результатів праці. Отже, суспільство соціальної демократії -це, хоч би як там було, післябуржуазне (постбуржуазне) суспільство. А держава в такому суспільстві має бути за її сутністю державою трудящих-власників. Одним із варіантів держави такого перехідного періодустала радянська соціалістична держава, але попри безперечні здобутки вона все ж не виправдала тих надій, які на неї покладалися. Такі характеристики соціалістичної держави, як її антиексплуататорська спрямованість, демократизм, поєднання законності й дисципліни, вдосконалення напрямів і методів діяльності держави, лишилися лише теоретичними постулатами. Декларативність основних конституційних прав і свобод людини, відсутність механізму реалізації нормативних актів і відповідальності держави передгромадянином були
Loading...

 
 

Цікаве