WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття митної політики: деякі аспекти генезису - Реферат

Поняття митної політики: деякі аспекти генезису - Реферат

ГончаровП.К., Єршов А.Д., Козирін А.М., Тимошенко І.В.).
Серед визначень поняття митної справи, сформульованих вітчизняними науковцями останнім часом, варте на увагу визначення, подане в навчальному посібнику К.К. Сандровського "Митне право в Україні" [6, с. 3]. Автор намагається вивести поняття митної політики через поняття митної справи, а саме: митна справа - це сукупність різноманітних, що забезпечують економічну (перш за все) охорону кордонів будь-якої держави засобів запровадження в життя його митної політики. Остання являє собою систему заходів, що регулюють ввезення, вивезення та транзит переміщуваних через кордони даної держави товарів і інших предметів, їх митне обкладення, оформлення і контроль. Запропоноване визначення фактично ототожнює поняття митної політики і митної справи. Хоча майже одразу зазначає, що "митна політика не зводиться лише до техніки митної справи, до власне митних заходів на кордоні чи в зв'язку з його перетином (огляд і випуск вантажів, нарахування мита тощо). Це поняття більш ширше, що охоплює різні боки діяльності держави в сфері зовнішньоекономічних зв'язків [6, с. 4].
Подібну позицію поділяє і російський науковець у галузі митного права А.М. Козирін. На його думку, митна політика є цілеспрямованою діяльністю держави щодо регулювання зовнішньоторговельного обміну (обсягу, структури й умов експорту та імпорту) через встановлення відповідного митного режиму переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон [7, с. 24]. Окремо А.М. Козирін акцентує увагу на взаємозв'язку митної політики та митної справи, підкреслюючи, що разом різні напрями діяльності митних органів складають зміст митної політики, яка реалізується в державі [8. с. 34].
Концептуально іншого підходу дотримується інший російський дослідник Б.М. Габрічідзе. Очевидність того, що митна політика виходить за межі митної справи, він обґрунтовує метою митної політики, досягнення якої не можливе лише за допомогою здійснення митної справи [9, с. 9]. Ставить він під сумнів і рівнозначність таких категорій, як митна політика та засоби її реалізації. З урахуванням цього підходу він пропонує таке визначення митної політики: митна політика - це система політико-правових, економічних, організаційних та інших широкомасштабних заходів у сфері митної справи, спрямованих на реалізацію та захист внутрішньо- і зовнішньоекономічних інтересів з метою динамічного здійснення політичних та соціально-економічних перетворень в умовах формування ринкових відносин [9, с. 10]. У подальших своїх формулюваннях цієї дефініції Б.М. Габрічідзе вже не акцентує увагу на ролі митної політики в процесі розвитку та функціонування держави [10, с. 89-90].
Підтримує цю позицію і І.В. Тимошенко, який уточнює, що в поняття митної справи повинна входити не митна політика, а засоби її реалізації: порядок і умови переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, стягнення мита, митне оформлення тощо [11, с. 19].
Серед вітчизняних науковців особливих розбіжностей у поглядах щодо співвідношення цих понять не виникало, що не в останню чергу було обумовлено відсутністю законодавчо визначеного трактування митної політики.
Так, С.В. Ківалов і Б.А. Кормич у своєму підручнику "Митна політика України", зазначають, що митна політика - це складова внутрішньої та зовнішньої політики, яка визначає зміст діяльності держави та її компетентних органів у сфері регулювання зовнішньоекономічних відносин та організації митної системи і має на меті захист національних інтересів, національної безпеки і економічного суверенітету держави [12, с. 9].
З урахуванням тих чи інших несуттєвих ознак цю позицію підтримує більшість вітчизняних дослідників у галузі митно-правової діяльності [13, с. 50].
Як уже зазначалося, дослідження поняття митної політики, крім правників, здійснювалося й представниками інших наук. Серед них найбільш суттєвий доробок зробили політологи та економісти, які пропонують розглядати це поняття дещо з інших позицій.
Так, деякі політологи, зокрема П.К. Гончаров, вважають, що митну політику доцільно розглядати не як частину державної політики, але і як сферу громадського життя, і пропонують вирізняти широке і вузьке її значення. У широкому методологічному розумінні слова, митна політика - це частина політичної сфери життєдіяльності суспільства, пов'язана з діяльністю різних соціальних і політичних суб'єктів і, насамперед, держави щодо використання методів митного впливу з метою вирішення економічних, правоохоронних, соціальних та інших завдань. У вузькому, функціональному значенні слова митна політика - це сукупність цілей, завдань, принципів, форм і методів діяльності митних органів, закріплених у правових актах і нормативних документах [14, с. 27]. На думку дослідника, більш широкий погляд на сутність і зміст митної політики, зокрема на коло її суб'єктів і її соціальне призначення, не тільки ускладнює, але й, що набагато важливіше, дозволяє підвищити ефективність діяльності щодо її розробки і реалізації [14, с. 28].
Заслуговує на увагу позиція Є. Курасової, яка констатує факт ускладнення характеру і призначення митної політики, набуття нею чітко вираженого соціального характеру в умовах становлення демократичного суспільства [3, с. 14.]. Суть полягає в тому, що митна політика об'єктивно пов'язує державу, політичні інститути і структури, учасників зовнішньоекономічної діяльності, створює між ними відносини взаємодії та взаємозалежності. Характер цих відносин залежить від погодженості і досягнутого компромісу інтересів сторін, соціальних груп. Дослідник зазначає, що митна політика обумовлюється досягненням соціального партнерства держави, політичних інститутів суспільства, соціальних груп, учасників зовнішньоекономічної діяльності тощо. З урахуванням цього вона визначає митну політику як діяльність політичних інститутів суспільства щодо виявлення, узгодження і координації політичних, економічних, право охоронних, соціальних та інших інтересів за допомогою митної справи [3, с. 14.].
У цілому, погоджуючись з думкою Є. Курасової, необхідно уточнити, що досягнення бажаного результату суб'єктами митної політики можливе лише завдяки використанню інструментів реалізації митної політики і митна справа - це лише один із них.
Усі відомі інтерпретації митної політики, як пропонують деякі науковці [15, с. 33], залежно від підходу до цього поняття, можна об'єднати в чотири основні групи: владно-правовий, організаційно-інституціональний, економічний та психоетичний.
Владно-правовий підхід тлумачення митної політики орієнтується на висвітлення її основних положень через дії, спрямовані на здобуття, утримання та використання державної влади в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У межах цього підходу митна політика трактується як система або комплекс заходів, правил регулювання ЗЕД, перш за все адміністративно-владного характеру або ж як упорядкованість і регулятивність у цій сфері - за допомогою нормативно-правової
Loading...

 
 

Цікаве