WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття митної політики: деякі аспекти генезису - Реферат

Поняття митної політики: деякі аспекти генезису - Реферат


Реферат на тему:
Поняття митної політики: деякі аспекти генезису
Глибокі та всеохоплюючі за своєю суттю політичні та соціальні процеси, що здійснюються в сучасній Україні, обумовлюють серйозні зміни в усвідомленні ролі та значення багатьох галузей діяльності та сфер управління, що слугують підґрунтям життя українського суспільства. До таких сфер, значення яких особливо в останні роки постійно зростає, належить і сфера правового регулювання суспільних відносин, пов'язаних із здійсненням митної діяльності. Цей фактор спонукає до активної діяльності, результати якої б дозволили підвищити якість правої регламентації у означеній сфері. У зв'язку з цим цілком доречним є дослідження питання еволюції усвідомлення терміна "митна політика" серед науковців, які займаються дослідженням у сфері митного права.
Стаття виконана у межах науково-дослідної роботи кафедри митного та адміністративного права Академії митної служби України "Адміністративно-правові проблеми реалізації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави" (номер державної реєстрації № 0104U003696).
Дослідженням митної політики присвячено ряд робіт монографічного характеру, наукових статей як вітчизняних, так і закордонних учених, зокрема: Б.М. Габрічідзе, П.В. Дзюбенко, С.В. Ківалова, Б.А. Кормича, К.К. Сандровського та ін., в яких з'ясовувалися поняття, мета, механізм формування митної політики та формувалася наукова база для подальших досліджень у цій сфері. Разом з тим майже не з'ясовувалося питання щодо генезису поняття "митна політика" на різних етапах розвитку наукової думки в сфері митно-правового регулювання.
Завданням роботи є аналіз питання еволюції правового усвідомлення терміна "митна політика" серед вітчизняних науковців та його використання в науковій літературі зарубіжних країн.
Визначення змісту поняття "митна політика" має принципове значення і пов'язане з значними труднощами. Від чіткості та повноти визначення цього терміна, мети, завдань, функцій та механізму її формування і реалізації залежить усвідомлення характеру та змісту митної діяльності в державі.
Митна політика як складова загальної державної політики є досить складною та багатогранною категорією, її аналіз - не новий предмет дослідження вчених різних галузей науки: політології, соціології, історії, економіки і, звичайно ж, юридичної науки. Розглянемо основні відомі нам визначення, інтерпретації та тлумачення митної політики, які містяться в науковій літературі, й спробуємо визначити їх сутність і зміст.
Не заглиблюючись у історіографію досліджень, пов'язаних із терміном "митна політика", наведемо лише найбільш поширені погляди минулого та сучасності.
З кінця ХІХ ст. й до 20-х років ХХ ст. домінуючою була думка щодо недоцільності виділення митної політики як самостійної складової політики держави. Так, відомі дослідники політологічної науки - Б.Н. Чичерін, П.В. Струве, М.Н. Соболєв, Н.Н. Шапошников та інші - створили наукові підходи у вивченні торгівельної та митної політики як складової внутрішньої та зовнішньої політики держави [1, с. 7]. Один з дослідників радянської зовнішньої торгівлі С.В. Сигрист писав: "Сукупність урядових заходів, що здійснюють прямий чи опосередкований вплив на зовнішню торгівлю, мають назву зовнішньої торгової політики", а інший автор того ж часу М.Г. Петров зазначав: "Коли мова йде про торгову політику, то в першу чергу мають на увазі митну політику". З цього можна зробити висновок, що в літературі того часу митна політика розглядалась як рівноцінна поняттю зовнішньоторгової політики [2, с. 48]. Хоча існували й інші думки. Так, у Енциклопедії держави і права під митною політикою малася на увазі сукупність заходів держави в галузі обкладення митом, спрямованих на регулювання товарообміну даної держави з іноземними державами. Митна політика являє собою частину торговельної політики в буржуазних державах, мабуть, чи не найбільш значну частину, оскільки в умовах вільної торгівлі висота обкладення митом є серйозним чинником, що стимулює або гальмує ввезення і вивезення товарів у дану країну і з неї [3, с. 12].
Не погоджуючись з позицією ототожнення зовнішньоторгової політики з митною, відомий вітчизняний фахівець митного права К.К. Сандровський разом з тим зазначав, що якщо перша має самостійне значення, то остання за певних умов може відігравати лише службову, допоміжну роль [2, с. 48].
Цю ситуацію можна пояснити такими факторами: по-перше, існування державної монополії на зовнішню торгівлю, за умови якої здійснення митного контролю було пов'язано з її охороною та захистом. В основному діяльність митних органів носила охоронний характер, оскільки метою митного огляду та інших форм митного контролю було встановлення законності переміщення товарів через кордон і лише у випадку встановлення факту порушення монопольного права держави на зовнішню торгівлю застосовувались заходи захисту монополії шляхом застосування до порушників санкцій; по-друге, інтереси зовнішньої торгівлі мали пріоритетне значення щодо інших видів зовнішньої діяльності; по-третє, діяльність митних органів традиційно розглядалася через призму здійснення торговельних операцій, і, як наслідок, відсутність самостійності у спеціалізованого державного органу у сфері митної справи, який завжди знаходився в чиємусь підпорядкуванні, що обмежувало вплив на формування і реалізацію загальнодержавної політики.
Проте саме К.К. Сандровський є одним з перших, хто сформулював науково обґрунтоване поняття митної політики, як системи заходів, спрямованих на забезпечення охорони державних кордонів і виконання зовнішньоекономічної програми держави в міжнародному спілкуванні через засоби митного регулювання, тобто державного впливу на сферу митних відносин [2, с. 47].
Прийняття в 1991 р. Верховною Радою СРСР Митного кодексу [4] та Закону "Про митний тариф" було обумовлено радикальними змінами в економіці держави, пов'язаними з переходом від планової, адміністративно-командної моделі управління народним господарством до ринкової, лібералізацією торгівлі і зовнішньої торгівлі зокрема. Усе це спонукало до формування нової ідеології формування та реалізації митної політики, яка б відповідала умовам того часу.
Розробка МК України, а фактично адаптація до нових реалій життя Митного кодексу СРСР в 1991 р., означала новий етап у дослідженнях, присвячених проблем державного регулювання в митній сфері. Прийняття галузевого кодексу у 1992 р. [5] і подальша робота над його удосконаленням привернула увагу та визначила як одного з пріоритетів дослідження поняття "митна політика". Це питання стало предметом неодноразового обговорення вченими та керівниками митної служби майже на усіх науково-практичних конференціях, що були присвячені проблемам митної справи (Бережняк І.Г., Гребельник О.П., Додін Є.В., Ківалов С.В., Кормич Б.А., Настюк В.Я., Сандровський К.К.). Однак особливої гостроти та дискусійності це питання набуло у наших північних сусідів-росіян (Габрічідзе Б.М.,
Loading...

 
 

Цікаве