WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття легалізації (відмивання) доходів і майна, одержаних злочинним шляхом, стан та види правового регулювання боротьби з нею - Реферат

Поняття легалізації (відмивання) доходів і майна, одержаних злочинним шляхом, стан та види правового регулювання боротьби з нею - Реферат

грн, що дорівнює половині всієї грошової маси, яка перебуває в обороті. Все це призвело до того, що Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей у грудні 2002 р. стосовно України запроваджено додаткові санкції, як до країни, що не співпрацює у сфері боротьби з відмиванням брудних коштів.
У зв'язку із введенням у 2002 р. санкцій, уряд та парламент України розпочали активну розробку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, головне місце в якій відводилося механізму правового регулювання правовідносин між правоохоронними і іншими контролюючими органами та підприємствами в процесі виявлення, попередження та розслідування легалізації (відмивання) останніми, коштів та майна, здобутого злочинним шляхом та типологічним дослідженням технологій "відмивання" вищевказаних доходів. Тому вже 6 лютого 2003 року вийшов Указ Президента України "Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією", що мав на меті розробити та впровадити в правоохоронних та ін. центральних органах виконавчої влади ефективні програми по боротьбі з службовими зловживаннями, хабарництвом та іншими корупційними проявами з боку посадових осіб даних органів.
Наступним кроком 26 квітня 2003 року стало затвердження Кабінетом Міністрів України порядку реєстрації фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу (Постанова № 644). Тоді ж був затверджений і порядок визначення Державним департаментом фінансового моніторингу країн, які не беруть участь у міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансуванні тероризму. Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05 серпня 2003 року № 25 затверджено Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, а Розпорядження № 26 від 05 серпня 2003 року - порядок проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Дані нормативні акти мали суттєве значення, тому що інтенсивність та якість виявлення схем відмивання на первинному етапі, багато в чому залежить від активної участі в процесі протидії безпосередньо суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу, а також компетентних органів інших країн, міжнародних організацій, адже часто лише вони мають можливість виявити операцію на самому її початку.
12 червня 2003 року було введено у дію Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (прийнятий 28.11.2002 р., № 249-IV). У ньому у статтях 1 та 2 дається визначення поняття "легалізація" (відмивання) доходів, а саме:
- ст. 1 - легалізація (відмивання) доходів - вчинення дій, визначених ст. 2 цього Закону, з метою надання правомірного вигляду володінню, користуванню або розпорядженню доходами або дій, спрямованих на приховування джерел походження таких доходів;
- ст. 2 - до легалізації (відмивання) доходів цим Законом відносяться дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були доходами. У цьому законі також визначено систему фінансового моніторингу та перелік суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу їх завдання, обов'язки, права та повноваження. Також визначені фінансові операції, які підлягають обов'язковому та внутрішньому фінансовому моніторингу. Проте суттєвим недоліком даного закону є те, що із введенням його у дію (з 12.06.2003 р.) злочини, передбачені статтями 207 (Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті) та 212 (Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів) КК України, не розглядаються як предикатні, і це при тому, що йдеться про отримання особою, шляхом ухилення від сплати податку, доходу у розмірі від 307 500 грн ( з 01.01.2004 р. за частиною третьою статті). За статистикою ДПА України у період 2002 рік - шість місяців 2003 року предикатні злочини за статтею 212 КК України становили близько 50 % від загальної кількості предикатних злочинів по кримінальних справах, порушених за статтею 209 КК України.
Кримінальне законодавство України визнає за злочин, кваліфікований за ст. 209 Кримінального кодексу України "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом", вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
Стаття 209 КК України як видно з її змісту спрямована на боротьбу з представниками тіньової економіки, які використовують розгалужену злочинну мережу, фіктивні фірми, банківські установи, займаються торгівлею зброї, гральним та порнобізнесом, отримують неконтрольовані державою надприбутки, внаслідок чого підривається економічна безпека країни. З метою виявлення протиправних дій, пов'язаних з "відмиванням" коштів, необхідно звертати увагу на галузі та сфери економіки, які є високорентабельними, де обертаються значні фінансові та товарні потоки (паливно-енергетичний комплекс, ринки: сільгосппродукції, нерухомості, підакцизних товарі, цінних паперів, сфери приватизації і зовнішньоекономічної діяльності), у яких існує реальна можливість виникнення прибутків, що привертає до себе увагу ділків-професіоналів і функціонерів організованої злочинності, які з метою ефективного розміщення (використання) протиправних доходів повинні надавати їм статусу легального (законного) походження. Як свідчать результати аналізу практики застосування ст. 209 КК України, за відсутності у складі предикатних злочинів ст. 212 та 207 Кримінального кодексу України, підрозділами по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, виявляються злочини які не мають "податкову" підстави, а саме:
- ст. 204 ч. 2, 3 КК України - незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів;
- ст. 364 ч. 2 КК України - зловживання владою або службовим становищем;
- ст. 191 ч. 3-5 КК України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (викриття фактів розкрадання бюджетних коштів через незаконне відшкодування податку на додану вартість згідно з ЗакономУкраїни від 03.04.97 № 168/97 "Про податок на додану вартість");
- ст. 205 ч. 2 КК України - фіктивне підприємництво;
- ст. 201 КК України
Loading...

 
 

Цікаве