WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття бюджетного правопорушення за законодавством України: науково-практичний коментар - Реферат

Поняття бюджетного правопорушення за законодавством України: науково-практичний коментар - Реферат

граничних розмірів дефіцитів бюджетів, державного боргу і витрат на обслуговування державного боргу, установлених БК.
Таким чином, законодавством передбачена відповідальність в основному за недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку виконання бюджету чи звітування про виконання бюджету. Фактично відсутні норми про відповідальність за недотримання учасником бюджетного процесу порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін до бюджету.
Чинному законодавству відомі такі види відповідальності фізичних осіб за бюджеті правопорушення:
- дисциплінарна, передбачена Кодексом про працю, Законом України про державну службу та іншими нормативними актами;
- цивільно-правова відповідальність (ч. 3 ст. 121 БК);
- адміністративна (ст. 16412 КАП);
- кримінальна (ст.210 і 211 КК).
До юридичних осіб застосовуються такі санкції за бюджетні правопорушення:
- призупинення бюджетних асигнувань (ст. 117 БК);
- зупинення операцій з бюджетними коштами (п. 2 ч. 1 ст. 118 і ст. 120 БК), зокрема припинення перерахування коштів з бюджетів та (або) оплати рахунків (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності") [7 ];
- зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням (ч.1 ст.119 БК);
- обов'язкове повернення до відповідного бюджету коштів, отриманих у вигляді субвенції (ч. 2 ст. 119 БК);
- призупинення дії рішення органів місцевого самоврядування про місцевий бюджет з одночасним зверненням до суду (ст. 122 БК);
Органами, що мають право накладати відповідні санкції, є:
- Кабінет Міністрів України (ч. 1 ст. 122 БК);
- міністр фінансів України (ч. 1 ст. 117 і ст. 124 БК);
- керівник органу Державного казначейства України (ч. 1 ст. 117 і ст. 124 БК);
- керівник органу Державної контрольно-ревізійної служби України (ч.1 ст. 117 і ст. 124 БК);
- міністр фінансів Автономної Республіки Крим (ст. 124 БК);
- керівник місцевого фінансового органу (ч. 1 ст. 117 і ст. 124 БК);
- голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим (ч.2 ст. 122 БК);
- голови обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (ч. 2 ст. 122 БК);
- голови районної державної адміністрації, голова виконавчого органу міської (міста республіканського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) ради (ч. 3 ст. 122 БК);
- голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад (ч. 1 ст. 117 БК);
- головні розпорядники бюджетних коштів (ч. 1 ст. 117 БК);
- судді районних (міських) судів щодо порушень, передбачених ст. 16412 КАП
(ст. 221 КАП);
- суди першої інстанції щодо порушень, передбачених ст. 210 і 211 КК (Закон України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 р.) [8 ].
Виявлення бюджетних правопорушень покладено на:
- Рахункову палату (див.: ст.110 Бюджетного кодексу; Закон України від 11 липня 1996 р. (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Конституційного Суду України від 23 грудня 1997 року № 7-зп) "Про Рахункову палату" [9 ]; Інструкцію про порядок проведення перевірок, ревізій Рахунковою палатою, затверджено постановою Колегії Рахункової палати України від 3 грудня 1999 р. № 25-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 891/4184) [10 ];
- Міністерство фінансів України (див.: ст.111 Бюджетного кодексу; Положення про Міністерство фінансів України, затверджено Указом Президента України від 26 серпня 1999 року № 1081/99) [11 ];
- Державне казначейство (див. ст.112 Бюджетного кодексу; Положення про Державне казначейство, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. № 590) [12 ];
- Державну контрольно-ревізійну службу (див.: ст. 113 Бюджетного кодексу; Закон України від 26 січня 1993 р. (з наступними змінами і доповненнями) "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" [13 ], а також Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України, затверджене Указом Президента України від 28 листопада 2000 р. № 1265/2000 [14 ] та Інструкцію про організацію проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненнями правоохоронних органів, затверджено наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 26 листопада 1999 р. № 107, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 1999 р. за № 906/4199) [15 ];
- правоохоронні органи - органи державної податкової служби України, Службу безпеки України, Державну митну службу, органи внутрішніх справ.
Необхідно враховувати, що при здійснені своїх повноважень службові особи відповідних органів повинні також попереджувати та виявляти правопорушення, що, як правило, супроводжують бюджетні правопорушення:
- зловживання владою або службовим становищем;
- використання свого службового становища з корисливою метою, а також дії, які відповідно до законодавства вважаються корупційними;
- перевищення влади або службових повноважень;
- упередженість або прихильність до будь-якого суб'єкта господарювання чи конкретної особи;
- службове підроблення;
- службова недбалість;
- одержання, давання та провокація хабара;
- безпідставна відмова фізичним та юридичнимособам в інформації, надання якої передбачено законодавством, умисне затримування її, надання недостовірної інформації, необґрунтоване обмеження доступу до такої інформації;
- розголошення державної та/ або службової таємниці або інформації, що не підлягає розголошенню. (див.: Стандарт державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна - 7; Попередження правопорушень з боку суб'єктів державного фінансового контролю та їх службових осіб, Затверджено наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 9 серпня 2002 р. № 168, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2002 р. за № 762/7050) [16 ].
Отже, наведений коментар можна розглядати як початок роботи з наукового осмислення норм про відповідальність за бюджетні правопорушення. Не зважаючи на значну поширеність зазначених правопорушень (при високому рівні латентності) та велику їх суспільну небезпеку, цьому питанню в юридичній літературі не приділялося необхідної уваги.
Перспективами подальших розвідок у даному напрямі слід вважати дослідження таких питань, як особливості складів найбільш поширених бюджетних правопорушень - нецільове використання бюджетних коштів, несвоєчасне і неповне подання звітності про виконання бюджету, невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів, подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету тощо. Окремого розгляду заслуговує процесуальний механізм застосування санкцій за фінансові правопорушення, зокрема таких санкцій, як призупинення бюджетних асигнувань, зупинення операцій з бюджетними коштами тощо.
Література:
1. Відомості Верховної Ради України. - 21.09.2001. - № 37. - Ст. 189.
2. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учеб. пособие для студ. юрид. вузов и ф-тов. - Х.: Легас, 2003. - 359 с.
3. Кузьменко О.А. Контроль за виконанням Державного бюджету України як функція управління: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2002. - 21с.
4. Бюджетный кодекс Российской Федерации: Постатейный научно-практический комментарий. - Агентство (ЗАО) "Библиотечка "Российской газеты". - 2001. - С. 260-277.
5. Відомості Верховної Ради України - 1992. - № 33. - Ст. 471.
6. Офіційний вісник України. - 2002. - № 13. - Ст. 669.
7. Офіційний вісник України. - 2000. - № 9. - Ст. 344.
8. Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 27. - Ст. 180.
9. Відомості Верховної Ради України. -1998. - № 24. - Ст. 137.
10. Офіційний вісник України. - 2000. - № 51. - Ст. 347.
11. Офіційний вісник України. -1999. - № 35. - Ст. 1.
12. Офіційний вісник України. - 1999. - № 7. - Ст. 152.
13. Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 13. - Ст. 110.
14. Офіційний вісник України. - 2000. - № 48. - Ст.10.
15. Офіційний вісник України. - 2000. - № 51. - Ст. 439.
16. Офіційний вісник України. - 2002. - № 38. - Ст. 1803.
Loading...

 
 

Цікаве