WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття, історичний розвиток та правові засади акцизного збору - Реферат

Поняття, історичний розвиток та правові засади акцизного збору - Реферат

доповнилася корабельним, "очажним" збором, хоча перший акциз, дозволений Парламентом, мав значення тимчасового збору і встановлювався тільки на один рік. Значно зміцнилися мита, що мали протекціоністський характер. У результаті цього непрямі податки в загальній сумі прибутків значно перевершили частку прямих [11].
У Пруссії у XIX ст. стрімко зросло число акцизів і непрямих податків, з 1810 р. зникає відмінність в обкладенніакцизним збором для різних провінцій, і акциз із винятково міського податку перетворюється в загальнодержавний. При цьому дещо змінюється система податків, оскільки сполучення між провінціями були цілком вільними, зовнішня ж торгівля втратила яскраво виражений меркантилістичний характер [12].
У XVIII ст. в Росії був прийнятий ряд акцизних статутів, серед яких був статут про акциз із тютюну, що поширювався на всі частини Імперії, за винятком Туркестанського краю. Відповідно до ст. 5 Статуту, тютюновий прибуток, що надходить на користь скарбниці, складав:
1) акциз із виготовленого тютюну, стягнутий за допомогою обкладення бандеролями тютюнових виробів;
2) збір за патент на утримання тютюнових фабрик і закладів для продажу листового тютюну та тютюнових виробів;
3) мито з привізного тютюну, листового та виготовленого.
Місцеве управління тютюновим прибутком у губерніях і областях покладається на Губернські акцизні управління. Безпосереднє спостереження за тютюновою промисловістю й торговлею покладається на окружних акцизних наглядачів, їх помічників та дільничних наглядачів. Відповідно до Статуту про постачання тютюну, на той час також висувались вимоги більш жорсткі, ніж до постачань інших товарів. Іноземний листовий тютюн міг бути виписаним через кордон та одержуватись з митниць лише тютюновими фабрикантами і тими з оптових торгівців, що мають право на торгівлю тютюном іноземним і тубільним. Перевезення тютюну (тубільного й іноземного) провадилося тільки за встановленими для цього особливими документам (ярликами або провізним "свідченням") [13].
Серед переваг непрямих податків, порівняно з прямими, А.Н. Гур'єв виділяє бюджетну сторону, "оскільки непрямі податки збільшують прибутки держави за рахунок росту населення або його добробуту і тому більш вигідні для країн, що прогресують в економічному відношенні". Це призводить до їхньої більшої частки в податкових надходженнях [14].
Таблиця 1
Порівняння надходжень від прямих та непрямих податків
Ставки мит, що існували на початку ХХ століття, були зазначені в Загальному митному тарифі по Європейській торгівлі у рублях і копійках, а також існувало зазначене в тому ж тарифі додаткове мито на підставі Йменного найвищого указу 21 липня 1900 р., що установлювалося в більшості випадків у процентному співвідношенні, але не на всі види товарів, а тільки на деякі, судячи з переліку найбільш ліквідні [15].
Кожний податок повинен стягатись у той час і таким способом, коли і як платнику зручніше його сплачувати. Кожний податок необхідно так задумати і розробити, щоб він брав і утримував із кишень народу якнайменше понад те, що він приносить державному казначейству. Податок може брати й утримувати з кишень народу набагато більше того, що він приносить у скарбницю держави такими шляхами: по-перше, його збирання може вимагати великої кількості чиновників, платня яких у змозі поглинути велику частину тієї суми, яку приносить податок, і здирство, яким вони можуть обтяжити народ. По-друге, він може ускладнити приріст праці населення і перешкоджати йому займатися тими промислами, що дають засоби до існування й роботу великій кількості людей. Примушуючи людей сплачувати, він може тим самим зменшувати або навіть знищувати фонди, що дозволяли б їм здійснювати ці платежі досить легко. По-третє, конфіскаціями й іншими покараннями, яким піддаються люди, що намагаються ухилитись від сплати податків, він часто в такий спосіб позбавляє суспільство тих благ, які воно могло б отримувати [16].
Законодавці багатьох держав стикаються з дилемою: збільшити дохідну частину бюджету за рахунок надходження податкових платежів при підвищенні ставок податку і цим скоротити дефіцит державного бюджету або встановити середню оптимальну ставку, сформувати систему стійких стимулів для всіх виробників і забезпечити мінімізацію дефіциту в найближчому майбутньому та стабілізацію економічного положення в цілому. Перший напрям, в основному для вирішення нагальних проблем, має більш політичний характер і, на жаль, знаходить широке застосування в розвитку податкового законодавства України. Другий - більш зважений, тому що в підсумку створює в майбутньому впевненість виробників, стимулює виробництво, що саме по собі скорочує дефіцит держбюджету.
На нашу думку, нині для економіки України акцизні надходження є життєво важливим джерелом поповнення бюджету, а тому невміння користуватись ними суттєво ускладнить погашення дефіцитної частини держбюджету. Крім того, виступаючи економічною нетарифною мірою, акциз на імпортовані товари сприяє створенню рівних умов для конкуренції на внутрішньому ринку між вітчизняними й імпортованими товарами.
Реформування економіки України, націлене на перехід до ринкових відносин, зумовлює зростання ролі податків і їхнього впливу на різноманітні сфери життєдіяльності суспільства й держави. Податки виступають основним джерелом прибутків бюджетної системи.
Література:
1. Юридична енциклопедія / За редакцією М.Ю. Тихомирова. - М., 1997. - С. 27.
2. Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1993. - № 10. - Ст. 82.
3. Налоги: Учебное пособие/ Под редакцией Д.Г. Черника. - М., 1995. - С. 4.
4. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. - Харьков: 1997. - С. 10.
5. Ладыженский К. История русского таможенного тарифа. - СПб., 1886. - С. 1.
6. Шапошников Н.Н. Протекционизм и свобода торговли. - М. - Л., 1924. - С. 5.
7. Таможенное право / Под ред. Б.Н. Габричидзе - М., 1995. - С. 21.
8. Марков Л.Н. Очерки по истории таможенной службы. - Иркутск, 1987. - С. 27
9. Шапошников Н.Н. Таможенная политика России до и после революции. - М., 1924. - С. 55.
10. Красин Л.Б. Вопросы внешней торговли. - М., 1970. - С. 75.
11. Соколов С.И. Акцизные уставы. - СПб., 1988. - Ч.1.
12. Гурьев А.Н. Прямые и косвенные налоги: PRO и CONTRA. - СПб., 1983. - С. 16.
13. Свод законов Российской империи: Таможенные тарифы. - СПб., 1906. - Т. 6.
14. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М., 1935. - С. 341-343. - Т. 2.
15. Юридическая энциклопедия / Под ред. М.Ю. Тихомирова. - М., 1997. - С. 27
16. Оливер Лончарич-Хорват. Есть ли в социальном государстве место косвенным налогам? // Проблеми фінансового права: Міжнародна наукова конференція. - Чернівці, 1996. - С. 142.
Loading...

 
 

Цікаве