WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Політична культура юриста: аспекти історіографії - Реферат

Політична культура юриста: аспекти історіографії - Реферат

політичній діяльності, що використовується для втілення цих цінностей у життя.
Політична культура, на її думку, має два аспекти - статичний (система цінностей) та динамічний (засоби участі суб'єктів політичної системи суспільства в політичному житті).
Політична культура , на думку О. Скакун, має наступні види:
а) політична культура суспільства;
б) політична культура особи;
в) політична культура групи чи соціальної групи [ 27, 282].
І. Бризгалов визначає політичну культуру як систему знань про політику, вміння реалізовувати ці знання, а також реально втілювати їх у життя [ 21, 43].
На думку професора С. Сливки, політична культура є складовою духовної культури й утворюється багатьма видами культур (субкультурами). Політична культура тісно пов'язана з політичною культурою суспільства, політичною культурою окремих осіб [32, 132].
В. Андрущенко розуміє політичну культуру як історичний досвід, пам'ять соціальних груп і окремих осіб у галузі політики, їх орієнтацію, звички, які формують політичну поведінку [ 29, 346].
Тепер розглянемо безпосередньо сутність поняття політична культура юриста.
Відсутність на сьогодні в Україні належного правового порядку вказує на потребу нашого суспільства в забезпеченні правової культури громадян, і особливо професійної культури юриста.
Незалежно від рівня особистої культури, юрист може використовувати свої знання як для розвитку суспільства, так і для його занепаду.
Складовими професійної культури юриста є політична, правова, етична, естетична та інші види культури.
На думку дослідника В.Горшеньова:
1) політична культура юриста становить один із стержневих моментів професіона-лізму юридичної практики;
2) про зрілу політичну культуру юриста як окремої особи і юридичну практику в цілому, як її реальне досягнення, можна судити тільки тоді, коли вони здійснюються у повсякденній практиці;
3) політична активність юриста виявляється в нетерпимості до байдужості, м'яко-тілості, коли потрібна рішучість в прийнятті рішень [26, 42].
О. Скакун вважає, що політична культура юриста - це, насамперед, обумовлені політичними знанями, уміннями, цінностями і втленні на практиці правила (норми) його поведінки як суб'єкта політичної влади [27, 284].
І. Бризгалов стверджує, що політична культура юриста проявляється у розумінні закономірностей виникнення конкретних політичних явищ, розумінні їх суті та призначення, в умінні прогнозувати політичні явища [21, 44].
За твердженням професора С. Сливки, політична культура юриста - це рівень реальної оцінки ним політичної ситуації, яка має безпосереднє відношення до правових явищ, вироблення власних політико-національних переконань з метою політичного прогнозування ефективності національного права.
На нашу думку, це визначення сутності політичної культури юриста є найбільш вдалим.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що людське суспільство протягом усієї своєї багатовікової історії пізнає й освоює навколишній світ, використовуючи набуті знання, досвід, способи мислення та праці, створює інституціональні структури для свого подальшого розвитку і все це фіксується в понятті "культура".
Цей процес нерозривно був пов'язаний зі становленням перших держав як особливої організації влади, тому політична культура в історії цивілізацій має давню і багату історію.
Філософсько-правова, політична та культурна проблематика, з'явившись вже в стародавній філософії, з часом сприяла виникненню теорії політичної культури.
Як переконливо доводить політична практика, в Україні сьогодні спостерігається санкціонування орієнтацій як східного, так і західного типів політичної культури, що призвело до появи значної кількості маргінальних елементів у системі політичних орієнтацій населення України.
Що ж до молоді, то вона потребує першочергового створення відповідних стартових умов, авансування свого розвитку та життєвого становлення. Отже, державна інституція, громадські структури, усі, кого хвилює доля молодих, повинні підтримувати інноваційну, творчу діяльність молоді, її громадських організацій і об'єднань. Саме це сприятиме формуванню в молоді активної громадської позиції відчуття своєї значимості для суспільства, високої політичної культури.
Багатство визначень поняття політичної культури молоді вказує на суспільні протиріччя державотворчих процесів в українському суспільстві, ускладнення соціально-економічної, політичної, духовно-культурної ситуації в країні.
Отже, політична культура юриста має довгий і тернистий шлях розвитку, виступає психологічним виміром рівня національної політики. Тому від того, який рівень політичної культури буде у юристів України, залежить і майбутній рівень поваги до особи, законності, стану правосуддя.
Все вищенаведене вказує на те, що в процесі дослідження цього питання доцільно:
1) проаналізувати сутність філософського аспекту політичної культури юриста;
2) виявити шляхи формування політичної культури юриста засобами духовної культури;
3) визначити вплив національної культури на формування політичної культури юриста.
Література:
1. Библия. Книги Священного писания Ветхого и Нового Завета. - Дилленбург, 2000.
2. Франк С. Культура и религия// Философские науки. - 1992. - № 7.
3. Философия политики: Хрестоматія / Авт. упоряд.: В.П. Андрущенко та ін.: У 4 т. - К.,2003.
4. Платон. Государство / Платон. Соч. В 3 т. - Т. 3 (1). - М., 1971.
5. Аристотель. Сочинения: В 4 т. - М., 1984.
6. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. - М., 1997.
7. Almond G.A. The Study of Politikal Culture. - London, 1956.
8. Almond G.A., Verba S. The Civil Culture: Politikal Attitudes and Demokracy in Five Nations. -1963.
9. Вятр Е.Н. Социологияполитических отношений. - М., 1979.
10. Кейзеров Н.М. Политическая и правовая культура. Методологические проблемы. - М., 1993.
11. Rozenbaum W.A., Political Culture. - 1975.
12. Смирнов В.В. "Круглый стол" по проблемам политической культуры. - М.: Наука, 1979.
13. Лісовий В. Поняття політичної культури і сучасний стан політичної культури в Україні // Розбудова держави. - 1993. - № 3.
14. Рудакевич О. Політична культура України: руйнація та шлях відродження // Розбудова держави. - 1995. - № 1.
15. Нагорна Л. Політична культура українського народу: історична ретроспектива і сучасні реалії. - К., 1998.
16. Бебик В.М. Політична культура // Політика і час. - 1991. - № 13.
17. Политическая культура населения Украины /Отв. ред Ю.Н. Пахомов и Е.Н. Головаха. - К., 1993.
18. Цимбалистий Б. Тавро бездержавності. Політична культура українців. - К., 1994.
19. Сас П.М. Політична культура українського суспільства. - К., 1998.
20. Матусевич В. Політична культура: Теоретико-методологічні проблеми дослідження //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - № 4-5.
21. Бризгалов І.В. Юридична деонтологія. - К.: МАУП, 2000.
22. Dietz H. Jaszination der Revolte/ Jegend und ewiges Jakobirnetum. - 1970.
23. Keniston K. The Uncommited. - N.Y., 1965.
24. Bell D. The cultural contradictions of capitalism. - N.Y., 1996.
25. Трошихин В. В., Теплов В.И. Культура политического процесса - М., 2001.
26. Горшенев В.М., Беледик И.В. Юридична деонтологія. - К., 1988.
27. Скакун О.Ф. Юридическоая деонтология.- Харьков, 2002.
28. Сливка С.С. Юридична деонтологія. - Київ, 1999.
29. Социальная философия / Под общей редакцией В.П. Андрущенко, Н.И. Горлача. - Киев - Харьков, 2002.
Loading...

 
 

Цікаве