WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Податковий вексель: поняття і суть - Реферат

Податковий вексель: поняття і суть - Реферат


Реферат на тему:
Податковий вексель: поняття і суть
У даній статті йдеться про поняття і суть податкового векселя, який є одночасно інструментом оподаткування і відноситься до категорії "вексель", а тому з теоретичного погляду являє собою досить складне явище. З одного боку (меншою мірою - за назвою) він є векселем і начебто повинен відноситися до категорії цінних паперів, однак як інструмент оподаткування він застосовується у обмежених за колом відносинах і на ринок цінних паперів не потрапляє взагалі. У Законі України "Про цінні папери і фінансовий ринок" він не згадується. З іншого боку, законодавством України питання про природу податкового векселя переглядається ось уже третій рік (зокрема, законами України про Державний бюджет України на поточний рік (2005 р. [2; 3]) і при цьому він поступово позбавляється "вексельних" рис, залишаючись за формою векселем, а за суттю - просто інструментом оподаткування. Саме в цьому полягає і діалектична суперечність: якщо податкові відносини є імперативними і публічними, то вексель - інститут фондового ринку, і у кожній із цих якостей він має особливі властивості. З практичного боку вексель уже давно є дієвим інструментом податкових відносин із нерозкритою і до кінця не визначеною юридичною природою. Це ставить питання не про якісь окремі характеристики податкового векселя, а про його суть, що дозволить більш ефективно регламентувати податкові відносини і дає можливість більш ефективно продовжувати теоретичні дослідження податкових правовідносин.
Питання про податковий вексель відноситься до відносно вузьких і малодосліджених як у податковому, так і у вексельному праві. За останні роки з'явилися роботи з питань вексельного права [17; 19; 20], але спеціальні питання податкового векселя в них не розглядаються. Таке ж ставлення до означеної проблеми можна відмітити і у податковому праві. Невирішеність питань теоретичного порядку знаходить свій вияв і у практиці, чинному законодавстві, яке змінюється декілька разів на рік, вносячи суттєві зміни у відносини платників податків та митних і податкових органів, які отримують векселі.
Виходячи із постановки проблеми, можна сформулювати коло проблемних питань і завдань даної публікації: розглянути питання векселездатності юридичних осіб публічного права, враховуючи їх двоєдину природу - приватно-правовий характер вексельного обігу і публічний характер правового статусу цих органів; вивести особливості їх статусу; показати питання розвитку і сьогоднішнього статусу векселездатності осіб публічного права; виходячи з факторів практичних потреб, зокрема, економічної необхідності, сформулювати висновки і пропозиції щодо вдосконалення системи відносин, пов'язаних із випуском та обігом векселів особами публічного права. Крім того, однією із цілей є постановка питання про засоби виразу короткострокових боргових зобов'язань у податковому праві. Поняття податкового векселя є похідним від загального поняття векселя, визначень якого в літературі дано безліч. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" дає таке визначення: цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю)" [5, ст. 14].
Звичайно, в літературі можна зустріти і інші визначення, які враховують більшу кількість основних рис векселя, наприклад - це письмове боргове зобов'язання суворо встановленої форми, яке засвідчує безумовне грошове зобов'язання однієї сторони сплатити у встановлений строк певну грошову суму іншій стороні та право останньої вимагати цієї сплати [21, с. 41] (переклад авт.). Якщо в наведеному визначенні виділяється практична сторона векселя, то в іншому визначенні, яке дав проф. Гордон В.М. і яке є класичним, узагальнено найбільш характерні в теоретичному аспекті риси векселя: "вексель - это ценная бумага, которая регулирует договорно-сделочные отношения векселеспособных лиц, представляет собой безусловное, абстрактное, выраженное в установленной форме, договорное обязательство уплатить определённую денежную сумму в срок векселедержателю или его представителю и обладает особой вексельной "строгостью" [18, с. 95]. Цінністю даного визначення є те, що в ньому перераховано всі основні риси векселя, його характер як договору, угоди, безумовність, абстрактність, формальна визначеність, односторонність, грошовий характер, "вексельна суворість". До цього інші автори додають такі якості векселя, як безспірність, оборотність, солідарна відповідальність, здійснення протесту за векселем, відсутність необхідності звернення до нотаріуса для засвідчення підпису на векселі, зобов'язання виконання товарних поставок, відсутність векселя на пред'явника, відсутність необхідності державної реєстрації, короткостроковість [18, с. 45-46], вексельне зобов'язання характеризується як: 1) договірне або те, що має характер правочину відношення векселездатних осіб; 2) безумовне; 3) абстрактне; 4) формальне; 5) одностороннє; 6) грошове; 7) таке, що має "вексельну суворість" зобов'язання [16, с. 19-60].
Таким чином, суть векселя полягає в тому, що він виражає грошове зобов'язання про сплату певної суми коштів. Слід підкреслити одну деталь: якщо гроші застосовуються у будь-яких відносинах, то вексель означає зобов'язання однієї чітко названої особи перед іншою.
Єдиного визначення податкового векселя законодавство не подає, однак існує цілий ряд визначень податкового векселя у різних нормативних актах, у яких або прямо вказується або мається на увазі, що дане визначення вживається лише у цьому акті. Одне із них дає Закон України "Про податок на додану вартість" (з урахуванням змін, внесених законом № 2505 [5]): "податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України". Аналогічні, в основному, визначення даються в інших нормативно-правових актах з питань оподаткування податком на додану вартість і акцизним збором за різними об'єктами оподаткування [8; 9; 11; 12].
Проект Податкового кодексу України ввів поняття векселя до термінів, які даються на початку цього акта і це дає підстави вважати, що воно є загальним щодо всіх тих сфер оподаткування, де застосовується вексель, але не відноситься до поняття податкового векселя: "вексель - цінний папір і вид кредитних грошей, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити у встановлений термін і в певному порядку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю)" [14]. Щодо видачі векселя при здійсненні операцій з давальницькою сировиною та іншими об'єктами оподаткування Проект застосовує термін "простий вексель".
Виходячи з цього, можна визначити різницю між поняттями векселя вйого загальному розумінні і податкового векселя. Податковий вексель немає всіх рис, властивих векселю: а) він не є договірним зобов'язанням, а випливає із податкового зобов'язання платника; б) він немає такої риси, як абстрактність, тобто відірваність від основного правовідношення, а повністю випливає із податкових відносин; в) у всіх випадках він є простим і виражає обов'язок сплати податку особисто платником та ін. Особливістю всіх визначень є те, що у них вказується на спеціальний суб'єкт - суб'єкт підприємницької діяльності, виробник підакцизної продукції, вказується на особливі факти - "у разі отримання спирту етилового" та ін.
В юридичній та економічній літературі проводиться детальна класифікація векселів [19, 77-81]. Російські автори, зокрема, поділяють векселі на товарні, фінансові та забезпечувальні
Loading...

 
 

Цікаве