WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Податкова політика Петра І у період 1710–1724 років - Реферат

Податкова політика Петра І у період 1710–1724 років - Реферат

встановлення безпосереднього зв'язку армії з платниками податку і утримання солдатів за рахунок коштів селян, було покладено в основу податкової реформи Петра І, яка складалася з відповідних етапів.
На першому етапі податкової реформи Петра І було проведено перевірку наданих списків "сказок" та зроблено перепис чоловічого населення. За результатами перепису, осіб чоловічої статі нараховувалося близько 5 млн. [7, с. 64].
На другому етапі уряд Російської імперії, провівши ревізію силами офіцерів армії, встановив що з 8,2 млн. душ чоловічої статі подушним податком обкладалися лише 5,8 млн., що становило 71 % [7, с. 64; 19, с. 84-85].
Таким чином, 3/4 чоловічого населення було охоплено системою подушної податі, однакової для всіх основних категорій платників, переважно в грошовій формі.
Завершальним етапом податкової реформи стала розкладка і розміщення полків по губерніях і введення замість подвірної системи оподаткування нової - подушної.
Подушний податок сплачувало все чоловіче населення за винятком дворян, духовенства, державних службовців. Подушна подать була майже 100 років основним прямим податком Росії і приносила близько 50 % від усіх прибутків до бюджету держави [7, с. 65; 19, с. 85].
Про те, які великі кошти казна Російської імперії витрачала на утримання війська, свідчить наступне. За даними військової колегії, в 1720 році витрати на кавалериста становили 40 крб., на піхотинця - 28,5 крб., а загальні витрати на сухопутні війська дорівнювали 4 млн. крб. [7, с. 65; 19, с. 85].
У результаті реформи вся система прямих податків зазнала суттєвих змін. Головною рисою нового оподаткування було те, що був введений єдиний грошовий податок, який замінив десятки подвірних зборів і повинностей. Подушна подать справлялася в розмірі від 40 до 80 коп. упродовж більш як 70 років [7, с. 65; 12, с. 38; 19, с. 86].
Податки епохи Петра І поділяються на прямі, так звані подушні, податки та цивільних зборів. До цивільних зборів належали пищальні (для миття гармат); полоняничні (для викупу осіб, які потрапили в полон); гербовий збір, подушний збір і стрілецька подать, яка йшла на створення регулярної армії [12, с. 38].
По державному розпису доходів на 1723 р. подано такі дані: подушний податок з поміщицьких селян - 3 220 тис. крб., з державних селян - 1 243 тис. крб., з посадських людей - 212 тис. крб. (у т. ч. 10 тис. крб. грошового збору замість рекрутів), всього 5 096 тис. крб. Непрямі податки і збори давали казні 4 100 тис. крб. Основними джерелами доходів були митні збори - 656 тис. крб., соляний дохід - 612 тис. крб., кабацькі доходи - 585 тис. крб., монетний дохід - 216 тис. крб. [20, с. 77].
На кінець XVIII століття прямі податки в системі державних доходів починають відігравати другорядну роль, а на перше місце стають непрямі податки, які забезпечували понад 40 % поповнень у бюджет. У той же час прямі податки (подушний, промисловий, подвірний) приносили в бюджет лише близько третини доходу [13, с. 437].
Разом з тим реформи в сфері оподаткування, які були здійснені за Петра I, привели до того, що загальна сума прямих податків за період з 1680 по 1724 року збільшилася з 494 тис. крб. до 4 731 тис. крб. [1, с. 43; 21, с. 32].
Поява постійного прямого податку дозволяла стабілізувати і уніфікувати фінанси в цілому, оскільки уряд у своїх розрахунках міг спиратися на реальні бюджетні дані. Завдяки системі збору податків оподаткування стало гнучкішим і оперативнішим. У цілому податкова реформа була небаченою за масштабами і суворістю для всього населення країни.
Усе це зумовило збереження подушної системи оподаткування протягом півторастолітнього періоду після смерті її творця. Пізніше в ХІХ ст. в зв'язку з розвитком непрямого оподаткування частка подушного податку зменшилася.
Незважаючи на ріст податкового тиску, в фінансовій сфері Росії в результаті вдалої податкової політики, яку проводив Петро I, відбулися великі позитивні зміни. Лише за 15 років з 1710 по 1725 років доходи Російської казни збільшилися більш як у три рази.
Про ріст доходів держави свідчать такі цифри, які становили: в 1710 р. - 134 000 крб.; в 1722 р. - 7 859 833 крб.; в 1725 - 10 186 707 крб.
У другий половині царювання Петра I Російська держава, незважаючи на величезні витрати, обходилася власними доходами і, "не зробила ні копійки боргу" [1, с. 49; 13, с. 444; 22, с. 45; 23, с. 34; 24, с. 136].
Петро умер, переповнений думами про чергову перебудову податкової системи. Його спадкоємці не знайшли іншого виходу, крім як відсунути усе, що зробив Петро, якнайдалі назад, у глибину століть, наближаючи до старих московських порядків. Саме тоді й управління збором податків у провінції потрапило знову у руки воєвод. У руках воєвод податки і залишилися аж до реформи податкової системи, зробленої імператрицею Катериною II.
Література:
1. Толкушкин А.В. История налогов в России. - М.: Юристъ, 2001. - 432 с.
2. Буланже М. Податная политика Петра Великого // Налоговый вестник. - № 11. - 1997. - С. 62-66.
3. Буланже М. Царь повелел: "Казнокрадству не быти!" // Налоговый вестник. - № 1. -1998. - С. 153-154.
4. Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Андрущенко В.Л., Мельник В.М. Історія оподаткування: Навчальний посібник. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. - 242 с.
5. Черник Д.Г. Налоги в рыночной экономике. - М.: Финансы Юнити, 1997. - 383 с.
6. Ключевський В.О. Сочинения в 9-ти томах. / Под ред. В.Л. Янина: Курс русской истории. - Т. 4. - М.: Мисль, 1989. - 398 с.
7. Нечай Н. Подушний податок: історія введення // Вісник податкової служби України. - 2000. - № 4. - С. 63-65.
8. Нечай Н. Податкова політика Російської імперії в період правління Петра I // Вісник податкової служби України - 1999. - № 47/48. - С. 93-96.
9. Чайковський А.С., Батрименко В.І., Зайцев Л.О., Копиленко О.Л. та інші Історія держави і права України / За ред. А.С. Чайковського. - К.: Юрінком Інтер, 2003 - 512 с.
10. Павленко Н.И. Петр Великий - М.: Мисль, 1990. - 592 с.
11. Ярошенко Ф.О., Павленко В.Л. Історія податків та оподаткування в Україні: Навчальний посібник. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. - 240 с.
12. Цимбал Т.Я. Держава, право та податкова система України (у схемах): Навчальний посібник. - Ірпінь: Академія ДПС України 2002, - 45 с.
13. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права в 6-ти томах. Том 1. Генезис налогового регулирования (в 2-х частях) - Часть I. - Харьков: Легас, 2002. - 665 с.
14. Чистяков А.С. История Петра Великого. (672-1725) / Издание репринтное. - М.: Буклет, 1992. - 521 с.
15. Мельник А.Д. Налоговый потенциал в зеркале русской истории // Налоговый вестник. - 2000. - № 3. - С. 156-158.
16. Цимбал Т.Я. Із історії податків на території України // Науковий вісник УФЕІ ДПА України: Збірник наукових праць. - Ірпінь, 1997. - № 1. - С. 19-20.
17. Российское законодательство Х-ХХ веков: в 9-ти томах. / Акты Земских соборов конца XVI - начала XVII века. Соборное уложение 1649 года. Акты земских соборов 50-х годов / Отв. ред. А.Г. Маньков. Т. 3. - М.: Юрид. лит., 1985. - 511 с.
18. Комарова І.В. Історичні аспекти оподаткування селянства в Україні // Фінанси України. - 2001. - № 6. - С. 96-102.
19. Нечай Н. Нариси з історії оподаткування. - К.: Вісник податкової служби України, 2002. - 144 с.
20. Налоги и налогообложение. - 2-е изд. / Под. ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской. - СПб.: Питер, 2001. - 544 с.
21. Брегель Э.Я. Налоги, займы и инфляция на службе империализма. - М.: Госфиниздат, 1953. - 359 с.
22. Бураковский В.В., Кармазин В.Я., Каламбет С.В., Водолазская О.А. Налоги: Учебное пособие. - Днепропетровск: "Пороги", 1998. - 611 с.
23. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. - Харьков: Консул, 1997. - 432 с.
24. Соловьев С.М. Публичные чтения о Петре Великом / Отв. ред. Бучанов. - М.: Наука, 1984. - 232 с.
Loading...

 
 

Цікаве