WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Податкові злочини у сфері економічної злочинності (виявлення, розкриття, розслідування) - Реферат

Податкові злочини у сфері економічної злочинності (виявлення, розкриття, розслідування) - Реферат

злочинності:
- криміналізація економічних, виробничих, торгових і фінансових процесів призводить до того, що економічні механізми починають працювати не в українських національних інтересах, а в інтересах вузьких груп українських і зарубіжних підприємств і чиновників;
- корумпованість органів влади і управління призводить до того, що рішення, які приймаються, і повсякденна службова практика спрямовані на корисливі інтереси отримання особистих прибутків, що шкодять інтересам держави і суспільства;
- перетвореннякримінального капіталу в могутню фінансову силу, що контролює величезну масу фінансових коштів і майна, призводить до того, що найважливіші державні інститути переорієнтовуються на обслуговування кримінального капіталу (в різних організаційних формах), а не на ті цілі, для здійснення яких вони створені [1, с. 14-15].
Злочини в сфері економіки ще називають білокомірцевою злочинністю.
Білокомірцева злочинність - це неофіційна злочинність, що приховується і не фіксується. Економічна діяльність "білого" сектора економіки, прямо і безпосередньо пов'язана із їхньою офіційною професійною діяльністю. Цією діяльністю займаються "респектабельні люди" з керівного персоналу ("білі комірці"), тому цей різновид тіньової економіки називають "білокомірцевим". Вона не виробляє ніяких товарів або послуг, тут відбувається тільки негласний перерозподіл суспільного прибутку.
Білокомірцева злочинність має ряд різновидів. У державному секторі господарства виділяються такі її види: економіка приписок, що видає фіктивні результати за реальні - приписки продукції, фальсифікація відомостей про якість і ціну товарів; економіка неформальних зв'язків - забезпечення "закулісного" виконання звичайних виробничих завдань (підвищена оплата праці, організація фуршетів тощо); економіка хабарів, тобто зловживання службовим становищем посадових осіб в особистих цілях, корупція, незаконні привілеї [1, с. 42-43].
Метою забезпечення кримінальної безпеки економічних процесів є охорона комерційних і державних структур від негативних виявів діяльності кримінального капіталу.
Основними положеннями нового погляду на боротьбу з економічними злочинами повинні бути: дослідження й аналіз причин і тенденцій розвитку процесів здійснення економічних злочинів організованими групами; розробка ефективних методів виявлення, розслідування і доведення економічних злочинів, адекватних сучасному ступеню розвитку злочинної діяльності в економічній сфері; створення методів і засобів постійного контролю над економічними процесами на предмет виявлення їхньої криміногенності (моніторинг), у тому числі на основі сучасних телекомунікаційних мережах і комп'ютерних систем; створення ефективного механізму, який позбавив би організовану злочинність її бази - кримінального бізнесу [1, с. 110].
Традиційно до основних факторів розвитку тіньової економіки і кримінальної економічної діяльності відносять наступні: надмірну вагу податкового навантаження; надмірну регламентацію економічної діяльності; значні масштаби державного сектора в економіці [1, с. 89].
Цьому сприяло саме податкове навантаження, яке розподілене нерівномірно. Так, промисловість України, виробляючи 39,0 % ВВП, сплачує 53,8 % усіх податків, а частка банківського і торгового секторів є неадекватною їхнім реальним фінансовим можливостям. Наприклад, торгівля, що дає 8,6 % ВВП, вносить до бюджету всього 3,1 % податків [8, с. 27-43]. Тим самим створюються стимули перерозподілу ресурсів у спекулятивний сектор, що за своїм характером є менш контрольованим і більш криміногенним. Це в свою чергу зумовлене слабкістю державних інститутів і відносною легкістю контролю реального сектора порівняно з фінансово-посередницьким.
Надмірний тиск податкового навантаження - природний результат діяльності держави, яка неспроможна забезпечити реальний збір податків і прагне компенсувати скорочення податкової бази збільшенням ставок оподаткування. Скорочення податкових платежів викликає збільшення податкового навантаження, яке, в свою чергу, викливає збільшення числа податкових правопорушень. Це знову скорочує податкові платежі і збільшує податкове навантаження законослухняних платників податків, яких стає все менше і менше. Процес відновлюється на новому рівні. У результаті зниження податкових доходів збільшується податкове навантаженння, тиск якого позбавляє підприємців стимулів до ефективної діяльності. Законослухняний платник податків повинен віддати у вигляді податків за різними оцінками від 60 до 90 % прибутку [9, с. 9].
Як правило, підприємці реагують на таку ситуацію масовими ухиленнями від сплати податків. Уникнути значних платежів державі досить просто. На думку експертів, навіть відносно невисока частка невраховуваного готівкового обороту дозволяє підприємству практично повністю уникнути податку на прибуток, податку на додану вартість і відрахувань на соціальне старахування. Ризик при цьому мінімальний. Результат закономірний - частка юридичних осіб, які приховують доходи від оподаткування, виросла до 80 % [1, с. 94].
До факторів тіньової економіки належить також нездатність держави протягом тривалого часу обмежити надання індивідуальних пільг за рахунок коштів бюджету різним групам спеціальних інтересів.
Масштаби пільг, які держава надає привілейованим платникам податків, постійно збільшується, їхні суми адекватні надходженням доходів до Зведеного бюджету України. Зокрема, у 2000 році сума пільг становила 46,8 млрд грн, при тому, що надійшло до зведеного бюджету 49,1 млрд грн. У 2003 році доходи зведеного бюджету становили 75,2 млрд грн, а податкових пільг надано на суму 65 млрд грн, що дорівнювало 86,5 відсотків доходів бюджету України. Діючі умови надання пільг шляхом встановлення різних підходів у оподаткуванні дискримінують більшість учасників економічної діяльності. В Україні зареєстровано 683,9 тис. юридичних осіб - платників податків, з яких станом на 1 жовтня 2003 року пільгами з оподаткування користувалося 103,7 тис., або кожен шостий зареєстрований платник (15,2 відсотка).
Прямі втрати бюджетів тільки за дев'ятьма видами платежів, облік яких веде Державна податкова адміністрація, орієнтовно дорівнювали 36 млрд грн, або 55,4 відсотків загальної суми пільг і 47, 9 відсотків фактичних надходжень доходів до зведеного бюджету.
Найсуттєвішими є пільги з податку на додану вартість, включаючи нульову ставку, які складають понад 80 відсотків загального обсягу і за сім років
Loading...

 
 

Цікаве