WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Податкові злочини у сфері економічної злочинності (виявлення, розкриття, розслідування) - Реферат

Податкові злочини у сфері економічної злочинності (виявлення, розкриття, розслідування) - Реферат


Реферат на тему:
Податкові злочини у сфері економічної злочинності (виявлення, розкриття, розслідування)
Злочинність як соціальне явище напряму залежить від економічного та політичного стану державу. Фахівці в галузі кримінології зазначають, що на злочинність впливає понад 100 різного роду факторів, основним з яких є економічний.
Затяжна економічна криза на Україні сприяла зростанню злочинності, яка з кожним роком набула все більшого професіоналізму.
Прикладом економічної кризи в Україні з 1990 року є дані зниження показників валового внутрішнього продукту (далі - ВВП).
За даними, опублікованими в науковій доповіді Інституту стратегійних досліджень в Україні у 1991р., порівняно з попереднім роком ВВП скоротився на 8,7 %, у 1992 р. - на 9,9 %, у 1993 р. - на 14,2 %, у 1994 р. - на 22,9 %, у 1995 р. - на 12,2 % і у 1996 р. - на 10 %.
Навіть механічне складання цих показників показує, що загальне зниження ВВП за ці роки становить 69,2 %. Але якщо урахувати кумулятивний ефект зниження ВВП, що зростав із року в рік, то такого катастрофічного спаду не спостерігалося навіть за часів великої депресії у США (1929-1933 рр.) [6, с. 35-48].
Різке скорочення внутрішнього валового продукту є головним індикатором, що свідчить про вкрай негативні процеси у сфері економіки, пригнічення фінансово-господарського обороту, руйнацію виробничого сектора економіки, деградацію продуктивних сил суспільства.
За даними Інституту стратегічних досліджень України (наукова доповідь за 1997 рік), внутрішній валовий продукт (далі - ВВП), порівняно з 1991 роком, зменшився наполовину. У наступні роки ця тенденція продовжувалася, скорочення ВВП досягло двох третин. Загальне виробництво продукції скоротилося більше ніж у два рази, а в окремих галузях - значно більше. Випуск промислової продукції скоротили три четверті підприємств України. Зібраний у 1996 р. врожай зернових був нижчим за останні 52 роки, тобто нижчим, ніж у передвоєнний 1940 рік. Тенденція збереглась і в наступні роки [6, с. 35-41].
З року в рік спостерігалася тенденція зростання кризи неплатежів. Так, на кінець 1996 року, порівняно з його початком, дебіторська заборгованість зросла у 262 рази і досягла 51,4 млрд грн, кредиторська - у 2,4 раза і становила 76,8 млрд грн. Загальна сума такої заборгованості станом на 1 грудня 1998 року відповідно становила 106,7 млрд грн та 148,2 млрд грн, а на 1 січня 2000 р. подвоїлась і відповідно становила 223 048,8 і 172 020 млрд грн [3, 8]. За даними ДПА України, у 1991 році 54 % працюючих підприємств не мали оподаткованого прибутку, тобто працювали збитково. Пізніше цей показник сягнув до 60 % [6, с. 23].
Знизилася також купівельна платоспроможність населення. Середня заробітна плата становила лише п'яту частину заробітної плати 1991 року. Ситуація ускладнювалася тим, що навіть така зарплата не завжди виплачувалась. Заборгованість із виплат заробітної плати на 10 січня 1999 року становила 6,5 млрд грн, 19,2 % становили борги за 1997 рік та попередні роки. Невиплата пенсій на 10 січня 1999 року досягла 201,3 млрд грн, стипендій - 98,9 млрд грн. Усі ці категорії населення не стали покупцями, тобто перестали інвестувати товаро- і капіталооборотні цикли в економіці країни.
Неплатоспроможність фізичних і юридичних осіб пригнічувала товорооборот і роботу підприємств та продукувала безробіття. Чисельність тільки зареєстрованих працездатних безробітних громадян при стрімкому скороченні можливостей працевлаштування у 1995 р. становила 4,7 %. Водночас фактичне безробіття значно перевищувало його офіційно зареєстрований рівень. Вибіркове обстеження домашніх господарств у жовтні 1995 року показало, що фактичне безробіття у 13 разів було вище, тобто в службу зайнятості звернулося тільки 18,5 % безробітніх, а скористалися цією послугою лише 3 % зареєстрованих безробітних. Причому 43,2 % незайнятого населення становила молодь віком від 16 до 29 років [6, с. 54].
Причинами, що зумовили зупинку роботи, були вимивання оборотних коштів підприємств, їхня суцільна заборгованість, збитковість, зниження купівельної спроможності населення та платоспроможності юридичних осіб, а звідси - спад виробництва, зростання безробіття тощо. Серед причин, наведених кризових явищ, значне місце, а в певних випадках і головне - займали прорахунки в реалізації податкової політики держави.
Причому йшлося навіть не про високі ставки податків, а про те, що фіскальна функція податків у зв'язку з кризою надходжень у бюджет переважала над регулятивною та прийняла екстенсивно-виснажливий шлях розвитку системи оподаткування. Адже існуюча система оподаткування являла собою не прозору акумулятивно-стимулюючу, цілісну, регулятивно-відтворювальну економічну модель і наукововиважену правову конструкцію, а набір суперечливих, у багатьох випадках кумулятивних податків [7, с. 377].
Злочини у сфері економіки взагалі і податкові злочини зокрема є загрозою економічній безпеці України.
Про це свідчать статистичні дані, наведені в свій час Головою ДПА України М.Я. Азаро-вим на зустрічі 19 вересня 2001р. зі спеціальним радником з міжнародних питань у сфері боротьби з відмиванням грошей Департаменту юстиції США Теотором Грінбергом і Надзвичайним та Повноважним послом США в Україні Карлосом Паскуалем. Так, за його висловлюванням, "в Україні щорічно відмивається до 4 млрд доларів США. З них 90 % - від прямого ухилення від сплати податків, 5-6 % - від нелегальної торгівлі алкоголем, тютюном, контрабанди. І лише решта - традиційно "брудні" гроші від наркоторгівлі, проституції тощо" [7, с. 414-415].
Джерела загроз економічній безпеці української економіки можна розділити на зовнішні і внутрішні. До зовнішніх належать: недружня політика іноземних держав, зацікавлених у використанні української організованої економічної злочинності для здійснення масштабних економічних операцій, передусім нееквівалентного вивозу з України ресурсів і грошових коштів; злочинні дії зарубіжних кримінальних угруповань.
Внутрішніми джерелами є:
- протизаконна діяльність українських комерційних і державних структур під час здійс-нення фінансово-господарських операцій;
- неправомірні дії українських державних органів, що призводять до створення умов для здійснення економічних злочинів юридичними і фізичними особами;
- діяльність українських професійних злочинних угруповань.
При цьому, як результат, виділяються такі наслідки впливу організованої економічної
Loading...

 
 

Цікаве