WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Податки за років правління Петра І історико-правові аспекти - Реферат

Податки за років правління Петра І історико-правові аспекти - Реферат

дрібними. Разом з тим лише одна рибна канцелярія давала прибуток у рік - 100 тис. крб., медова - 70 тис. крб. [3, с. 442].
До нас дійшли імена "прибильщиків" - Олексія Курбатова, який запропонував використовувати гербовий або орлиний папір за прикладом Голландії, Степана Вараксіна, Василя Єршова, Олексія Яковлєва, Сторцова, Акіншина [2, с. 23; 3, с. 434].
Уже в 1700 роках Петро I засновує все нові і нові податки. Податки і збори були не лише тяжкими, але й багаточисельними, їх нараховувалося більше 30 [3, с. 442].
Особливий збір був введений як з майстрових, так і робочих, які продавали свої вироби на площах, і з тих, хто наймався на роботу.
Платня за торгівлю з лавок складала 50 коп.; з лотків - 30, вроздріб - 22. Майстри і підмайстри, учні і чорноробочі сплачували відповідно 30, 15, 10 коп. з людини. "Беломестці", як торгуючі без платежу 10-х грошів, сплачували цей збір у подвійному розмірі [3, с. 437; 7, с. 489-490].
У 1700 р. було введено пробірне мито, що являло собою збір, який стягувався державними органами пробірного нагляду. Розмір мита залежав від ваги золотих і срібних виробів, а також мистецтва ремесла [8, с. 45].
У тому ж 1705 році вийшов указ про додатковий "сбор с извозчиков десятой доли из получаемой ими по найму платы". Крім того, вони повинні були сплачувати разом з усіма власниками коней "кінські податки". Усі ці та інші збори складали майже 80 тис. крб. на рік [4, с. 94].
У цей же час були введені особливий "медовий" або "бджолиний" збір із власників пасік.
Створення нової армії і флоту ознаменувалося введенням "денег Военного приказа на жалование драгунам", які ще носили назву "драгунских денег", а також "адмиралтейского приказа корабельных денег". З 1705 року "драгунскі гроші" стали називатися напівполтинними, оскільки їх почали збирати з усіх категорій селян по 25 коп. з кожного двору [4, с. 95].
Саме за часів Петра І до основних податей - подвірної та кінної - додавалися незліченні додаткові податки, які носили надзвичайний характер - драгунський збір, збір на будівлю кораблів тощо. Були введені податки на полоскання білизни, домашні лазні, прогін плотів по річці, торгові податки і мита - всього близько півсотні різних платежів і зборів [9, с. 84].
Податками обкладалися і релігійні вірування. Причому розкольники сплачували податки в подвійному розмірі. Податки збирали за здійснення обрядів шлюбу, хрестин, поховання [1, с. 79].
При Петрі I було створено 12 колегій, чотири з яких: камер-колегія, яка здійснювала нагляд за прибутками; штатсконтор-колегія, яка здійснювала нагляд за видатками; ревізіон-колегія, яка виконувала контрольні функції та комерц-колегія регулювала фінансові питання [2, с. 439; 10, с. 39].
Наприклад, камер-колегії було доручено здійснювати контроль окладних і неокладних доходів.
Окладними називалися доходи, розмір яких був відомий завчасно, наприклад подушний податок.
Неокладні - таке мито, відкуп, податок із заводів тощо, розмір якого завчасно не міг бути відомим.
Камер-колегія мала мережу своїх закладів на місцях. Для збору прибутку були також створені канцелярії, які були підпорядковані Імперській канцелярії. Такі збори носили назву канцелярських. Вони вважалися дрібними. Разом з тим лише одна рибна канцелярія давала прибуток у рік - 100 тис. крб., медова - 70 тис. крб. [3, с. 442].
Третя група - становили податки, що збиралися з окремих категорій платників податків (крім поміщицьких селян). Так, податок "по однодворческому окладу" (1-3 крб. з кожного двору) був найважливішим податком для селян південних окраїн [1, с. 80].
До четвертої групи постійних податків належали регіональні, місцеві податки, що спрямовувалися на утримання місцевої адміністрації, гарнізонів, на потреби зв'язку, транспорту (пошт, ямщиків, доріг тощо) [1, с. 80].
Надзвичайні або екстраординарні податки також розподілялися на декілька груп.
До першої групи належали різні збори провіанту і фуражу на потреби армії. Залежно від місцевості, де розташовувалися війська, виникали і назви цих зборів: "Санкт-Петербурзький", "Ризький", "Київський", "Азовський" тощо.
Розмір провіантського податку змінювався залежно від цін на продовольство в окремому районі. Провіантські та фуражні повинності важким тягарем лягали на плечі платників тих повітів, територію яких було відведено під зимові квартири армії. Так, населенню Київської губернії перебування армії в 1714 р. обійшлося 109 тис. крб., що в середньому становило 1 крб. 20 коп. платежів з кожного двору [1, с. 81; 4, с. 96].
До другої групи екстраординарних податків належали збори на поставки рекрутів і коней. Кожний рекрут обходився податному населенню не менше як 100 крб. За порушення правил рекрутського набору стягувалися великі штрафи, загальний розмір яких у 1719 році досяг 936 тис. крб., у той час коли сума постійних податків за той же рік по всій країні становила 1 млн 400 тис. крб. [1, с. 81].
У 1712 році було введено окремий податок на будівництво Кронштадта, а також податок на утримання майстрових на будівництві. Робітних людей посилали на численні будівництва укріплень, каналів, доріг, на заготівлю і сплавляння лісу та утримували за рахунок платників.
Лише в одній Київській губернії загальна сума різних податків, яку сплачували селяни з кожного двору, становила 4 крб. 18 коп. З них - на постійні податки припадало 1 крб. 64 коп. або 39,2 %, а інші 2 крб. 54 коп. або 60,8 % припадало на екстраординарні податки [1, с. 81; 4, с. 96].
У державному архіві Нижегородської області до цього часузбереглися укази Петра І, що закінчувалися: "И оные потребные деньги выслать к великому государю, не замешкав, а буде мешкать станешь, то быть тебе в великой опале, даже до смерти" [9, с. 84].
Про те, яка увага на державному рівні приділялася тим, хто зловживав службовим становищем з питань поповнення казни, свідчить указ 1718 р., в якому вказувалося, що злочини, пов'язані з "похищением казны", були приєднані до трьох найтяжчих у той час злочинів - бунту, зради та замаху на життя самодержавця [1, с. 82].
У першій чверті XVIII ст. почала проявлятися криза подвірного оподаткування. Велика кількість дрібних, різного роду великих і малих, постійних і тимчасових податків потребувала реформування. Число податків і повинностей сягало понад 40 і ділилася на декілька груп.
Другим суттєвим недоліком подвірного обкладанням податками була система збору податків по дворах. Подвірне оподаткування не дозволяло збільшувати податкові надходження і з максимальною повнотою враховувати все платоспроможне населення, облік дворів, а не населення, зводив нанівець контроль за платниками, оскільки в ньому не було повної інформації, про кількість усього населення країни.
Потрібна була така податкова система оподаткування, яка б охопила податками всіх потенційних платників і одночасно дала б змогу ефективному надходженню податків до скарбниці.
Література:
1. Нечай Н. Нариси з історії оподаткування. - К.: Вісник податкової служби України, 2002. - 144 с.
2. Черник Д.Г. Налоги в рыночной экономике. - М.: Финансы Юнити, 1997. - 383 с.
3. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права в 6-ти томах. - Том 1 / Генезис налогового регулирования (в 2-х частях): Часть I. - Харьков: "Легас", 2002. - 665 с.
4. Нечай Н. Податкова політика Російської імперії в період правління Петра I // Вісник податкової служби України - № 47/48. - 1999. - С. 93-96.
5. Ключевський В.О. Сочинения в 9-ти томах / Под ред. В.Л. Янина: Курс русской истории. - Т. 4. - М.: Мысль, 1989. - 398 с.
6. Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Андрущенко В.Л., Мельник В.М. Історія оподатку-вання: Навчальний посібник. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. - 242 с.
7. Финансовое право: Лекции доцента С-Петербургского университета В.А. Лебедева. - СПб., 1882. - С. 489-490.
8. Толкушкин А.В. История налогов в России. - М.: Юристъ, 2001. - 432 с.
9. Ярошенко Ф.О., Павленко В.Л. Історія податків та оподаткування в Україні: Навчальний посібник. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. - 240 с.
10. Цимбал Т.Я. Держава, право та податкова система України (у схемах): Навчальний посібник. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. - 45 с.
11. Історія України: Нове бачення / Гурій О.І., Ісаєвич Я.Д., Котляр В.А. та інші. / За ред. В.А. Смолія. У 2-х книгах. - Т. 1 - К.: Україна, 1995. - 350 с.
Loading...

 
 

Цікаве