WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поділ влади та діяльність федеральних судів Сполучених штатів і судів України - Реферат

Поділ влади та діяльність федеральних судів Сполучених штатів і судів України - Реферат

діючих незалежно один від одного. Будь-які намагання федерального уряду регулювати проблеми, які торкалися повноважень штатів, вважалися як втручання в їхні права.
Лише з "новим курсом" Ф. Рузвельта відбулися зміни у цій сфері відносин. З 1937 р. розвивається тенденція до підтримки актів Президента та визначення їх конституційними. Судова активність цьго часу була обумовлена розширенням впливу федерального уряду. Крім того, було скасовано аргумент про втручання у справи штатів, який панував у попередній період. Але, незважаючи на різноманітні тенденції, юридична сила рішень Верховного суду була і залишається досить високою та уступає лише Конституції США. У сучасний період, на думку багатьох учених, більшого вплаву знову зазнає тенденція централізіції федеральної влади над дуалістичним федералізмом. Інші, навпаки, вважають послаблення тенденції централізації федеральної влади. Але все це не заважає зазначити, що судова влада є незалежною й самостійною у своїх здійсненях саме за системою поділу влади у США. Тільки ця незалежність не є абсолютною. Незважаючи на те, що всі гілки влади діють самостійно, кожна з них може контролювати інші. Особливо це стосується конституційного контролю, який дає можливість перевірки діяльності судової влади законодавчою та виконавчою гілками влад.
На відміну від Сполучених Штатів в Україні реалізація принципу поділу влади в Україні має незначний історичний розвиток. Але слід констатувати, незважаючи на певні існуючі проблеми у системі судоустрою, процес створення незалежної судової влади і її взаємозв'язок з законодавчою і виконавчою гілками державної влади в Україні за достатньо короткий час має певні позитивні результати.
Після проголошення незалежності України у 1990 році було зазначено, що державна влада в Укаїні розподіляється на три самостійні і незалежні гілки державної влади: законодавчу, виконавчу і судову. На конституційному рівні це положення відображено у ст. 6 Конституції України (1996 р.) [10, с. 141]. Поділ влади є однією з основних ознак правової держави. Відповідно до ч. 3 ст. 124 Конституції України (VIII розділ) органами, які здійснюють правосуддя в Україні і належать до судової влади є Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції. Між вказаними судами є чітке розмежування повноважень, що сприятиме здійсненню конституційного контролю і правосуддя. Вперше Конституційному Суду присвячено окремий ХІІ розділ у Конституції України. У зв'язку з цим особливої уваги заслуговує конституційний контроль як функція держави. Ці положення знайшли подальший розвиток у законодавстві про ці органи (Закони України "ПроКонституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р. і "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 р.).
Конституційна юрисдикція спрямована насамперед на вирішення питань відповідності Конституції України (конституційності) законів та інших правових актів; виявлення, констатацію і усунення їх невідповідності Конституції. До того ж Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції.
Завданням судів загальної юрисдикції є забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, суспільства, держави. Система цих судів будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Говорячи про розмежування компетенції між Конституційним Судом і судами загальної юрисдикції, не можна забувати про можливість об'єднання їх зусиль, спрямованих на захист єдиного правового простору України, який базується на вищій юридичній силі Конституції України, її прямої дії. Узгоджена і не суперечлива система законів і підзаконних актів як органів законодавчої, так і виконавчої гілок влади потребує постійного належного захисту. Тому Конституційний Суд України і система судів загальної юрисдикції повинні координувати свої дії з метою захисту і забезпечення єдності правового простору, впливу на стан правопорядку в суспільстві.
Взаємодія судової з іншими гілками влади в Україні здійснюється на основі вже згадуваного "механізму стримувань і противаг".
Органи законодавчої влади впливають на суди, створюючи для їх організації і діяльності нормативно-правову базу.
В Україні порядок діяльності судів з розгляду справ (зі здійснення правосуддя) - процесуальне право - приймається органом законодавчої влади (Верховною Радою України). Орган законодавчої влади разом з Президентом України беруть участь у формуванні судової системи професійними суддями. Але будучи призначеними на посаду органами законодавчої влади, судді їм не підлеглі, і зазначені органи не мають права контролювати законність вироків і інших судових рішень. Бюджет судів приймається законодавчим органом.
У свою чергу судді Конституційного Суду України розглядають питання (наглядають) про конституційність законів, прийнятих Верховною Радою, які згодом можуть застосовуватися при розгляді справ.
Щодо взаємин з органами виконавчої влади, то суд може скасовувати суперечливі Конституції ізаконам акти органів державного управління; незаконні рішення адміністрацій підприємств, установ і організацій, розглядати скарги громадян на незаконні дії органів державного управління. Згідно з ст. 21 Закону України "Про судоустрій України", в Україні створюються адміністративні суди, що розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами в сфері державного управління і місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), тобто вирішують питання законності дій і розпоряджень органів виконавчої влади на місцях і органів місцевого самоврядування [11].
Водночас виконавча гілка влади може впливати на судову владу. Так, суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням міністра юстиції України, узгодженим з Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду. Міністерство юстиції України (орган виконавчої влади) здійснює організацію судових рішень через систему органів державної виконавчої служби.
Таким чином, при розподілі влади слід говорити про самостійність окремих гілок влади, а не про їхню автономність. Забезпечення інтересів держави досягається не відособленністю гілок влади, не їхнім протистоянням, і не їхньою конфронтацією, а тісним взаємним співробітництвом, точним виконанням кожною своїх функцій. Всі гілки влади мають потребу одна в одній, створюють закінчену єдність.
Слід погодитися з тим, що сьогодні в Україні судова влада перебуває в процесі становлення, однак вона вже має достатню самостійність і незалежність у механізмі держави, зайняла міцні позиції серед інших гілок влади [12, с. 17].
У сучасній державі говорять не стільки про поділ влади, скільки про досягнення балансу між різними гілками влади, який полягає в тому, що, з одного боку, не можна допустити узурпацію влади, з іншого - послаблення єдиної влади держави в цілому.
Література:
1. http: //usinfo. state. gov / journals / itdhr / 0999 /ijdr / fine. htm
2. Шумилов В.М. Правовая система США. - М.: Изд-во "ДеКА", 2003.
3. Кравчук Микола. Правова система США. - Київ: Нора-Друк, 2004.
4. Харрел Мэри Энн, Андерсон Барнетт. Равное правосудие на основе закона. - М.: Манускрипт, 1995.
5. Маликов М.С. Судебный федерализм США / Правоведение. - 1998. - № 1(220). - С. 40.
6. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. - Київ: Україна, 1999.
7. Конституція США. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн / За ред. В.Д. Гончаренка. - К.: ІнЮре, 1998.
8. Боботов С.В., Жигачев И.Ю. Введение в правовую систему США. - М.: Норма, 1997.
9. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. - С. 36.
10. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. -1996. - № 30.
11. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 р. // Урядовий кур'єр. - 2002. - № 58.
12. Тимченко С.М. Судові та правоохоронні органи України: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.
Loading...

 
 

Цікаве