WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Питання термінології в медичному праві - Реферат

Питання термінології в медичному праві - Реферат


Реферат на тему:
Питання термінології в медичному праві
Медицина в сучасному світі відіграє важливу роль у житті людини, суспільства і цивілізації. Кожна без винятку людина зустрічається з нею при народженні і не розстається до самої смерті.
У більшості країн світу спостерігаються важливі соціально-політичні, фінансово-економічні і законодавчі кроки в стратегії розвитку і реформування медичної галузі, що відповідають вимогам часу.
Медицина - це високотехнологічна, наукомістка та ресурсомістка галузь, яка потребує докорінного вдосконалення державного регулювання. Сьогодні в Україні необхідно чітко визначитись із джерелами фінансування та законодавчого забезпечення медичної сфери, що базується на засадах страхового принципу надання медичної допомоги як працюючому, так і не працюючому населенню. При цьому потрібно обґрунтувати фінансово-правовий механізм реалізації даного принципу. Медико-соціальні гарантії держави в умовах обов'язкового державного медичного страхування повинні бути не тільки законодавчо закріплені, а й фінансово забезпечені.
Для більш швидкого прискорення реформ у галузі охорони громадського здоров'я і подолання значних протиріч у політиці, економіці, освіті, культурі, а особливо в медицині, що склалися на 13-му році незалежності держави, необхідно вибудувати програми і проекти, які лягли б в основу фундаменту зважених рішень і цілеспрямованих практичних дій для знаходження можливих раціональних шляхів і стратегії перебудови медичної галузі країни з орієнтацією на світові стандарти.
У сучасних перехідних умовах система охорони здоров'я в Україні поставила нові вимоги щодо прийняття нестандартних рішень із застосуванням економічних методів управління та цілеспрямованого і ефективного використання тієї матеріально-технічної бази і кадрів, які на сьогодні ми маємо.
Крім того, у зв'язку з розвитком медичного права виникло ряд неординарних питань у системі охорони та зміцнення здоров'я людини, профілактики, лікування захворювань і реабілітації хворих, які сьогодні набувають небувалої гостроти в психологічному, державному та навіть міжнародному аспектах. І перш за все тому, що ми нарешті опановуємо поняття категорії "здоров'я" [12].
Питанням, що торкаються правових аспектів діяльності охорони здоров'я, присвячували свої праці В.І. Акопов, В.Д. Базилевич, С.А. Батечко, Ю.В.Вороненко, О.Є. Губар, Л.І. Жаліло, Н.І. Карпишин, В.М. Лехан, А.В.Решетников, В.В. Рудень, В.П. Соловйов, І.І. Солоненко та ін. Кожний з них по-своєму підходив до визначення змісту основних понять і їх інтерпретації.
Мета статті полягає в тому, щоб на основі аналізу понять "здоров'я", "охорона здоров'я" і "заклад охорони здоров'я", що даються вченими, містяться у вітчизняних і зарубіжних літературних джерелах і нормативних актах, дати їх тлумачення, сформулювати теоретичні висновки та пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства.
Право на життя і здоров'я, як природне і невід'ємне право людини, визнають Організація Об'єднаних Націй, передова світова громадськість. З-поміж міжнародно-правових актів, у яких закріплено це право, перш за все необхідно відмітити Загальну Декларацію прав людини, Конвенцію про права дитини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права та ряд інших.
Загальна Декларація прав людини у частині 1 статті 25 наголошує, що "кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я ..." [4].
Дещо конкретизує це положення стаття 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, частина 1 якої проголошує: "Держави, які беруть участь у цьому пакті, визнають право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я" [8].
Для ґарантування цього права держави повинні здійснювати такі заходи:
- забезпечувати скорочення мертвонароджуваності та дитячої смертності, здоровий розвиток дитини;
- поліпшувати всі аспекти гігієни зовнішнього середовища та гігієни праці;
- вживати заходів щодо запобігання та лікування епідемічних, ендемічних, професійних та інших хвороб і боротися з ними;
- створювати умови, які б забезпечували всім медичну допомогу і медичний догляд у разі хвороби [частина 2].
Ці положення розвиваються та конкретизуються у Декларації прав дитини, оголошеній Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року № 1386 (ХІV); Конвенції про права дитини, схваленій на 44-й сесії Генеральної Асамблеї ООН (резолюція № 44/25 від 20 листопада 1989 року), ратифікованій Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року; у Гельсінській (1964 року) та Венеціанській (1983 року) деклараціях Всесвітньої медичної асоціації; у заявах і деклараціях багатьох урядів і політичних партій тощо.
Конституція України у статті 49 закріплює право громадян на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування. Суб'єктом цього права є будь-яка людина: громадянин України, іноземець, особа без громадянства, яка постійно або тимчасово перебуває на території держави. Це право забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога в основному надається безплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя, дбає про розвиток фізичної культури і спорту.
Здоров'я - дискусійне поняття, яке має ряд аспектів тлумачення - філософський, медичний, біологічний, побутовий, і відбиває рівень розвитку суспільства. Е. Буліч і І. Муравов (1997) наводять 99 сучасних наукових визначень поняття "здоров'я". Засновники валеології І. Брехман і В. Казначеєв (1987) вважають, що здоров'я - це динамічний процес збереження й розвитку соціоприродних (біологічних, фізіологічних, психічних) функцій,
Loading...

 
 

Цікаве