WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Питання правового регулювання місцевого самоврядування в Україні - Реферат

Питання правового регулювання місцевого самоврядування в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Питання правового регулювання місцевого самоврядування в Україні
Місцеве самоврядування - одна з основ справді демократичної держави, специфічна форма народовладдя, закріплена у законодавстві, право і реальна можливість жителів сіл, селищ, міст (територіальних спільнот, громад) самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів держави.
Саме обсягом наданих законодавством держави територіальним спільнотам, органам та посадовим особам місцевого самоврядування прав і повноважень, наявністю відповідно до цього матеріально-фінансової бази, необхідної для здійснення самоврядування, інших факторів, зокрема, чіткої системи, оптимальної - з урахуванням історичного досвіду, традицій, сучасних місцевих умов та особливостей - структури органів, кадрового потенціалу тощо, взаємовідносинами органів місцевого самоврядування з державними і недержавними органами, підприємствами, установами, організаціями різних форм власності, громадськими об'єднаннями відрізняється стан місцевого самоврядування однієї країни від іншої.
В Україні місцеве самоврядування є складовою конституційного ладу держави, воно "визнається і гарантується" Конституцією (ст. 7). За Конституцією України (ст. 5), "Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування". У статті 13 Конституції України визначено: "Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією".
Дуже важливим, особливо щодо проблеми, що нами розглядається, є положення частини другої статті 19 Конституції України, згідно з яким "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ".
Отже, проблема правового регулювання місцевого самоврядування є визначальною для забезпечення його ефективного розвитку як одного з факторів зміцнення і розширення демократичних засад у державі. Слід зазначити, що за роки незалежності в Україні створено правову базу, яка охоплює практично всі важливі галузі політичного, суспільно-економічного життя країни. Було прийнято також цілий ряд законодавчих актів з питань місцевого самоврядування.
Початком процесу створення й постійного вдосконалення правової бази місцевого самоврядування в Україні можна вважати 7 грудня 1990 року - день прийняття Закону України "Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", з якого фактично розпочалася нова історія місцевого самоврядування у нашій країні. Наступні роки позначилися прийняттям цілого ряду нормативно-правових актів, покликаних законодавчо врегулювати багатогранну діяльність у цій сфері, в тому числі і на конституційному рівні.
Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року, містить понад 20 статей, окремий розділ, що визначають роль і місце місцевого самоврядування в Україні, статус територіальних громад як його первинного суб'єкта, основні принципи формування і діяльності органів місцевого самоврядування, відносини, які виникають у процесі організації та функціонування місцевого самоврядування, гарантії його здійснення.
Сьогодні, крім Конституції України, місцеве самоврядування регулюється цілим рядом законів, головним з яких (базовим) є Закон "Про місцеве самоврядування в Україні", прийнятий Верховною Радою 21 травня 1997 року. Формування (обрання) представницьких органів місцевого самоврядування - сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад - регулюється Законом України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", прийнятим 14 січня 1998 року. Законом, який визначає права і повноваження, гарантії діяльності депутата місцевої ради як однієї з центральних фігур місцевого самоврядування є Закон "Про статус депутатів місцевих рад народних депутатів", прийнятий 4 лютого 1994 року. До переліку законодавчих актів, якими сьогодні регулюється діяльність місцевого самоврядування, також відносяться закони "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про органи самоорганізації населення", прийняті відповідно 7 червня і 11 липня 2001 року, та деякі інші. Окремі норми, які більшою чи меншою мірою торкаються місцевого самоврядування, містять практично усі так звані галузеві закони України. Говорячи про нормативно-правову базу місцевого самоврядування в Україні, до згаданих законів слід додати ряд указів Президента України, відомчих нормативних актів. Їх наявність є свідченням значимості місцевого самоврядування, його визначальної ролі у житті сус-пільства і держави.
Оцінюючи сучасну правову базу місцевого самоврядування в Україні, потрібно зазначити, що вона в основному відповідає загальновизнаним світовим нормам і вимогам, зокрема положенням Європейської хартії про місцеве самоврядування, іншим міжнародним документам з цього питання, враховує історичний досвід розвитку місцевого самоврядування в Україні, досягнення сучасної вітчизняної та світової науки і практики у відповідній сфері. Життя незаперечно підтвердило дієздатність існуючих законів, що стосуються самоврядування, абсолютної більшості їх норм, їх позитивну роль в організації і розвитку місцевого самоврядування, тим самим - у забезпеченні зміцнення демократичних засад в Україні.
Одночасно цілком природним є й той факт, що практика виявила слабкі місця, певні прогалини у законодавстві про місцеве самоврядування, які фактично притаманні кожній державі, особливо молодій незалежній державі, яка за історичними мірками робить лише перші кроки на шляху демократичного розвитку. Частина з них уже знайшла законодавче врегулювання, але залишається ще чимало невирішених проблем, наявність яких викликає певні ускладнення у здійсненні місцевого самоврядування на практиці.
На думку багатьох депутатів, практичних працівників органів місцевого самоврядування, а також науковців, чинне законодавство не дає чіткої, однозначної відповіді на деякі питання, насамперед щодо первинного суб'єкта місцевого самоврядування - територіальної громади. Так, відповідно до статті 140 Конституції України територіальна громада - це жителі села (чи добровільне об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Більш повне, уточнене визначення терміна "територіальна громада" дається у статті 1 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні": "жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративнийцентр".
На практиці виникає ряд запитань, зокрема, пов'язаних із статусом члена територіальної громади. Наприклад, який час громадянин повинен прожити на відповідній території, щоб вважатися постійним жителем села, селища, міста? Чи можна вважати постійно проживаючим на території населеного пункту (а отже повноправним членом територіальної громади) військовослужбовця, який проходить строкову службу у військовій частині, дислокованій у даному населеному
Loading...

 
 

Цікаве