WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Перспективні напрями оптимізації управлінської діяльності державних органів - Реферат

Перспективні напрями оптимізації управлінської діяльності державних органів - Реферат

яка встановлює час проведення планових комплексних перевірок.
Цим же Указом визначено, що контролюючі органи мають право проводити і позапланові перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, за наявності достатніх та чітко визначених обставин. І саме припроведенні позапланових перевірок, за наявності оперативної, аналітичної та іншої інформації про можливі порушення чинного законодавства, виявляються значні правопорушення, донараховуються великі суми, штрафи, пені. Але при проведенні позапланових перевірок виникають проблеми щодо узгодженості дій різних контролюючих органів. Так, коли при формуванні Комплексного плану перевірок на наступний рік державною податковою службою відразу ж розробляється план проведення перевірок і координація контрольної діяльності з іншими контролюючими органами (Пенсійним фондом України, Фондом соціального страхування України, контрольно ревізійною службою), то при проведенні позапланових перевірок різними контролюючими органами, цю діяльність ні хто не координує. На нашу думку, це є значним недоліком Указу. У зв'язку з цим, виникає неузгодженість у діях державних контролюючих органів.
При отриманні необхідної та достатньої інформації, яку досить часто можна одержати від інших контролюючих органів, виноситься рішення про проведення позапланової перевірки. Специфіка планування, навантаження, методики проведення перевірок у різних контрольних органів різна, тому, як правило, навіть при отриманні інформації одночасно, перевірки призначаються в різний час. І виникає ситуація, коли на підприємство один за одним ідуть перевіряючі, проводять перевірки у межах своїх повноважень, дотримуючись усіх норм чинного законодавства. Разом з тим підприємство паливно-енергетичного комплексу не може нормально функціонувати, повністю зривається намічений ритм роботи, воно не отримує запланованого прибутку, виникають цілком доречні нарікання з боку господарюючого суб'єкта на дії контролюючих органів. Більше того, при виконанні своїх функцій контрольні органи досить часто певною мірою дублюють один одного, проводячи перевірку одних і тих самих елементів фінансово-господарської діяльності по декілька разів. Підтвердженням наших думок є висловлення Е.О. Вознесенського, який зазначає: "Належна організація контрольної діяльності суб'єкта контролю передбачає правове закріплення за ним певної групи об'єктів, об'єднаних відомою єдністю їх призначення, чітке встановлення меж контрольної діяльності даного суб'єкта з метою запобігання дублювання при здійсненні контрольних дій, підвищення відповідальності за функціональний стан конкретної групи об'єктів контролю і на цій основі - якості роботи контрольного апарату. Відсутність таких критеріїв порушує також принцип відомої спеціалізації працівників контрольних органів, що часто призводить до формалізму в здійсненні контрольних функцій"[5].
Координувати роботу всіх державних контролюючих органів, при цьому не вмішуючись у їх внутрішнє планування роботи та функціонування, на нашу думку, повинен державний, постійно діючий орган, який матиме достатньо повноважень для створення спільних робочих контрольних груп, із залученням окремих спеціалістів до перевірок різних контролюючих органів. Такий орган мав би достатній аналітичний корпус, який би діяв для визначення суб'єктів господарювання, які підлягають комплексній, багатопрофільній перевірці різними державними контрольними органами.
Саме для координації діяльності контролюючих органів, на думку деяких вчених, доцільним є створення нового державного органу - Міністерства державного контролю України [6]. А О.Ф. Андрійко пропонує створити державний орган зі спеціальними повноваженнями - Комітет з питань державного контролю у сфері виконавчої влади [7]. У період проведення адміністративної реформи в Україні, яка має за мету зменшення адміністративних органів держави, створення нового відомства, яке, по суті, повинно здійснювати свою діяльність не тільки на рівні міністерств, а і координувати діяльність контролюючих органів на місцях, призведе до збільшення державних службовців, до створення ще однієї, за своєю суттю контролюючої системи адміністративного примусу держави. Створення такої системи на рівні держави вимагає значних матеріальних затрат, воно пов'язане зі зміною багатьох нормативних документів, у тому числі й Конституції, а це досить довготривалий і складний процес.
Аналізуючи нині діючі державні органи, які б могли взяти на себе таку важливу функцію, як координація контрольно-перевірочної роботи, необхідно виходити перш за все із тих функціональних повноважень, якими наділена дана служба. Пріоритетом повинна бути саме налагоджена співпраця з більшістю державних контролюючих органів, можливість проведення відповідного аналізу, моніторингу, визначення необхідних напрямків перевірок і координації цих перевірок всіма відповідними контролюючими державними органами. На нашу думку, таким органом на нинішньому етапі може стати Державний департамент фінансового моніторингу. На користь даного державного органу виступає те, що основними його завданнями є проведення фінансового моніторингу, налагодження, взаємодія та інформаційний обмін з іншими державними органами, створення єдиної інформаційної системи.
Таким чином, підвищуючи ефективність діяльності державних контролюючих органів через координацію їх роботи, зменшується державно-контрольний тиск на підприємства галузі, значно зменшується час на перевірки, не відволікаються працівники підприємств. Все це позитивно вплине на функціонування підприємств і паливно-енергетичного комплексу України в цілому, забезпечить додаткові надходження до бюджетів держави всіх рівнів.
Література:
1. Економічна енциклопедія: У 3-х томах. - Т. 2 / Редкол. С.В. Мочерний та ін. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001 - 848 с. - С. 693.
2. Качан Є.П., Царик Т.Є. Міжгалузеві комплекси України: проблеми розвитку і розміщення. - Тернопіль: Економічна думка, 1999. - 216 с.
3. Проект Закону України "Про погашення заборгованості за енергоносії" http://www.rada.gov.ua/proza.htm
4. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Монографія. - Ірпінь, АДПС України, 2001. - 407 с. - С. 366.
5. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР. - М.: Юрид. лит., 1973. - С. 27.
6. Нижник Н., Машков О., Мосов С. Контроль у сфері державного управління // Вісник Української Академії державного управління. - 1998. - № 2. - С. 25.
7. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Автореферат дис... д.ю.н. : 12.00.07 // НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. - К., 1999. - С. 18.
Loading...

 
 

Цікаве