WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Пеня як спосіб забезпечення виконання обов’язку сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) - Реферат

Пеня як спосіб забезпечення виконання обов’язку сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) - Реферат


Реферат на тему:
Пеня як спосіб забезпечення виконання обов'язку сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)
Протягом усього періоду існування та розвитку податкового права України як окремої галузі права інститут пені в цій галузі розглядався лише як міра відповідальності за порушення строків сплати податкових зобов'язань [2; 18; 20].
Така ж позиція закріплена і на законодавчому рівні. Зокрема, підпункт 16.5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон України № 2181), який передбачає сплату пені банками за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, має назву "Відповідальність банків" [22].
Однак наука податкового права не стоїть на місці, її інститути постійно розвиваються. Крім того, існування вітчизняної системи податкового права ізольовано, без урахування положень актів міжнародного права, правових систем зарубіжних країн, а також без запозичень окремих інститутів з інших галузей права не вбачається можливим. Яскравим прикладом такого запозичення є запровадження інституту податкової застави із введенням у дію Закону України № 2181 [22].
У зв'язку з цим не можна залишити поза увагою той факт, що пеню у податковому праві можна також розглядати і як спосіб забезпечення виконання обов'язку сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Дане питання практично не було об'єктом дослідження українських учених, оскільки норми податкового права України не містять будь-яких положень, які б законодавчо закріплювали забезпечувальну природу пені.
Метою даної статті є спроба дослідити таку правову природу пені у податковому праві, як спосіб забезпечення виконання податкових зобов'язань, співставити її з неустойкою в цивільному праві, визначити спільні риси та основні відмінності між зазначеними правовими категоріями.
У більшості слов'янських мов слово "забезпечити" вживається в значенні зробити що-небудь цілком можливим, дійсним, реально виконаним [17]. Правовий термін "забезпечення" має широке застосування в юридичних дослідженнях, присвячених переважно питанням правозастосування, правореалізації, законності тощо.
Забезпечення виконання норм права можна розглядати в двох аспектах: як загально-правову категорію, що має загальнотеоретичне значення, і як правовий інститут якої-небудь галузі права - відповідної сукупності норм, що регулюють певне коло однорідних суспільних відносин у межах конкретної галузі права [11].
Під правовими категоріями прийнято розуміти "найбільш глибокі, фундаментальні поняття, які є межею узагальнення як у певній області правових знань, так і в правознавстві в цілому" [3]. Відправними точками загальноправових категорій, як правило, є галузеві розробки відповідних понять. Як справедливо зауважив В.К. Бабаєв, загальноправові категорії можуть виникати лише тоді, коли є наявності багатого фактичного і теоретичного матеріалу, що є результатом його узагальнення [1]. Щодо забезпечення виконання правових норм, то спочатку як галузеве поняття воно було визначено в цивільному праві, де об'єктом інституту забезпечення виступають цивільно-правові зобов'язання.
Виділяючи власне галузевий фінансово-правовий аспект предмета дослідження, російська дослідниця О. Імикшенова приходить до висновку, що забезпечення виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) є … інститутом податкового законодавства [11].
Український учений О.І. Гелевей, розглядаючи правовий режим пені як інституту цивільного права, зазначає, що виконання зобов'язання може бути забезпечено не лише шляхом державного примусу, а і шляхом використання спеціальних забезпечувальних форм. Такі гарантії належного виконання цивільно-правових зобов'язань розглядаються в науці цивільного права і в законодавстві як види (способи) забезпечення виконання зобов'язання [5].
Першопроходець російської цивілістики Д.І. Мейє, визначаючи суть способів забезпечення зобов'язань, підкреслював, що зобов'язання боржника у випадку його невиконання розширюється і стає більш обтяжливим, ніж за самим договором [14].
Мету видів забезпечення зобов'язань у літературі визначають по-різному. Традиційно вважають, що головна мета забезпечення зобов'язання - це примушення боржника виконати зобов'язання.
На думку В.В. Вітрянського, водночас із наведеним, способи забезпечення зобов'язання повинні також запобігти і зменшити розмір негативних наслідків, які можуть настати у випадку невиконання зобов'язання [4].
Головна мета кредитора у зобов'язальних відносинах - не лише забезпечити відшкодування можливих збитків, а за допомогою певного передбаченого договором правового механізму не допустити невиконання договору, зробити порушення зобов'язання для боржника вкрай невигідним для останнього [5].
Як бачимо, "податкова" пеня, тобто та, що застосовується за порушення платниками податків, зборів (обов'язкових платежів) строків сплати податкового зобов'язання, за своєю суттю мало чим відрізняється від пені у цивільно-правових відносинах. У цій статті автор робить спробу розглянути таку правову природу пені у податковому праві, як вид (спосіб) забезпечення виконання податкового зобов'язання, та порівняти її з пенею (неустойкою) в цивільному праві.
Якщо розглядати законодавство сусідніх держав, правова система яких є схожою з правовою системою України, то найбільш детально це питання регламентовано Податковим кодексом Російської Федерації. Відповідно до статті 72 цього Кодексу виконання обов'язку сплати податків і зборів може забезпечуватися заставою майна, порукою, пенею, призупиненням операцій на рахунках у банках і накладенням арешту на майно платника податків [23].
На думку В.В. Стрельнікова, об'єднання таких різних правових інститутів, як, по-перше, застава і порука, по-друге, пеня, по-третє, арешт майна та призупинення операцій на рахунках у банках, зумовлене їхнім загальним цільовим призначенням, яке полягає у створенні додаткових стимулів належного виконання податкових зобов'язань [23]. Як зазначає ще один російський учений І.І. Кучеров, способи забезпечення виконання податкового зобов'язання є правовими засобами, які стимулюють добросовісну сплату платником податку, збору (обов'язкового платежу) [13].
Стосовно податкового права проблема забезпечення реалізації правових норм має особливе значення через специфіку предмета регулювання. Через економічну та правову природу податку як безоплатного відчуження майна на користь публічної влади податкові правовідносини об'єктивно суперечливі, оскільки інтерес до збільшення та самостійного розпорядження власністю суперечить необхідності її відчуження на "загальні потреби" [12]. Цей конфлікт виражається в неспівпаданні індивідуальної (приватної) волі зобов'язаної особи (платника податків) із вираженою в праві загальною (державною)волею. Платник податків завжди буде прагнути уникнути сплати податку, застосовуючи навіть незаконні способи [23].
Разом з тим питання сутності забезпечення податкових зобов'язань, його поняття, закономірності розвитку даного інституту податкового законодавства становлять найбільш недосконалу сферу в загальній проблемі забезпечення в податковому праві. Ідеться також про вибір критеріїв для встановлення вичерпного переліку засобів податкового забезпечення та
Loading...

 
 

Цікаве